Запорізької області
08.08.11 Справа № 4/5009/3571/11
за позовом Фермерське господарство “ОСОБА_1”, (70020, с. Новогуполівка Вільнянського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 165)
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, (69095, АДРЕСА_1)
про стягнення 36 303,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р., 3 605,92 грн. пені, 4 916,62 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 536,65 грн. 3 % річних
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_4, довіреність № 2921 від 01.06.2011 р.;
ОСОБА_5, довіреність № 01/07 від 01.07.2011 р.;
від відповідача -ОСОБА_6, довіреність б/н від 12.07.2011 р. (бланк серія ВМХ № 551923);
23.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Фермерське господарство “ОСОБА_1”, с. Новогуполівка Вільнянського району Запорізької області (ФГ “ОСОБА_1”) з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_3) про стягнення 36 303,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р., 3 605,92 грн. пені, 5 121,08 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 360,62 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3571/11, судове засідання призначено на 20.07.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою Голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 20.07.2011 р. у зв'язку із перебуванням судді Зінченко Н.Г. у короткостроковій відпустці розгляд справи № 4/5009/3571/11 перенесений на 28.07.2011 р.
З метою витребування у сторін додаткових документів і матеріалів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 08.08.2011 р.
В судовому засіданні 08.08.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 28.07.2011 р. судом прийняті до розгляду уточненні позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_3 36 303,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р., 3 605,92 грн. пені, 4 916,62 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 536,65 грн. 3 % річних.
В судовому засіданні 08.08.2011 р. до початку судового розгляду спору представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, в порядку ст. 41 ГПК України, про призначення у справі № 4/5009/35/71/11 судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: “Визначити технічний стан конструктивних елементів будівлі за адресою: АДРЕСА_2, пошкодженої внаслідок пожежі, що сталася 11.03.2010 р., станом на час безпосередньо після пожежі та на теперішній час”. Подане клопотання мотивовано тим, що згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, в тому числі, у разі загибелі об'єкта оренди. 11.03.2010 р. в приміщенні, що було предметом оренди, виникла пожежа, через що даний об'єкт було знищено, та використовувати його за призначенням згідно договору оренди стало не можливо. Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 02.07.1976 р. у випадку, коли для вирішення питання про те, чи втрачена внаслідок вчиненого діяння можливість використання майна за цільовим призначенням або наскільки зменшилась його цінність, потрібні спеціальні знання, судам необхідно призначати відповідну експертизу.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд відхиляє подане клопотання як безпідставне та необґрунтоване, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у справі № 4/5009/3571/11 є стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. та штрафних санкцій (пені, втрат від інфляції грошових коштів та річних відсотків) за прострочення сплати орендних платежів. Таким чином, при вирішенні даної справи по суті встановлення питання щодо можливості використання об'єкту оренди за його цільовим призначенням не є предметом дослідження. За таких обставин, призначення у справі № 4/5009/3571/11 судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення технічного стану конструктивних елементів будівлі за адресою: АДРЕСА_2, пошкодженої внаслідок пожежі, що сталася 11.03.2010 р., станом на час безпосередньо після пожежі та на теперішній час є недоцільним.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 610, 611, 625, 762, 764 ЦК України, ст., ст. 232, 284 ГК України і полягають в тому, що 01.03.2008 р. сторонами у справі укладений договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) № 3/8, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв тимчасове користування за плату частину приміщення площею 307,3 кв.м. в будинку за адресою: АДРЕСА_2. Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що строк оренди вставлений з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. Факт передачі приміщення в користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2008 р., який підписано сторонами договору. 31.12.2008 р. сторонами була укладена угода про зміни та доповнення до договору оренди № 3/8 від 01.03.2008 р., якою строк оренди сторонами був продовжений до 31.12.2009 р. Після закінчення терміну дії оренди відповідач не повернув позивачу приміщення в термін протягом одного місця, як це передбачено п. 4.3 договору, та не відмовився від договору. Таким чином, строк дії договору сторонами був пролонгований. Відповідно до п. 5.1 договору відповідач зобов'язаний щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 2 320,20 грн. (без комунальних послуг та інших платежів). Згідно умов п. 5.6 договору за прибирання туалетів, коридорів відповідач сплачує додатково кожного місяця 100,00 грн. Пунктом 5.3 договору визначено, що орендна плата перераховується позивачу на його поточний рахунок в банку або готівкою в касу підприємства до 3-го числа кожного поточного місця згідно рахунку. З моменту укладення договору до березня 2010 року орендна плата відповідачем вносилася в порядку та обсягах, відповідно до умов договору. Починаючи з березня 2010 року відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати належним чином та в повному обсязі не виконав. За період з 01.03.2010 р. по 01.06.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 36 303,00 грн. 02.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 20 від 01.06.2011 р. з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати в сумі 36 303,00 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. Відповідно до п. 9.1 договору у випадку прострочення сплати орендних платежів відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ФОП ОСОБА_3 36 303,00 грн. заборгованості з орендної плати, 3 605,92 грн. пені, 4 916,62 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 536,65 грн. 3 % річних.
Відповідач позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до п. 3.5 договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) № 3/8 від 01.03.2008 р., на який посилається позивач, при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Відповідач наполягає на тому, що такий акт приймання-передачі орендованого майна сторонами у справі не складався. Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, в тому числі, у разі загибелі об'єкта оренди. 11.03.2010 р. в приміщенні, що було предметом оренди, виникла пожежа, через що даний об'єкт було знищено, та використовувати його за призначенням згідно договору оренди стало не можливо. Таким чином, відповідач вважає, що з 11.03.2010 р. дія договору оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. припинена. Отже, вимоги про стягнення орендної плати, нарахованої за спірний період, не засновані на законі. Крім того, як зазначає відповідач, в договорі оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. сторонами не узгоджена умовам щодо страхування орендарем взятого ним в оренду майна, не визначена вартість об'єкту оренди і вартість майна з урахуванням її індексації, не визначена орендна плата з урахуванням індексації, не узгоджений порядок використання амортизаційних відрахування, тобто сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов для договорів даного виду, передбачених ст. 284 ГК України та ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Враховуючи зазначене, виходячи з приписів ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України, відповідач вважає, що договір оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. є неукладеним. На підставі викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.03.2008 р. Фермерським господарством “ОСОБА_1” (позивачем у справі) та Фізичною особою -підприємцем Сердюковою Олесеюі Василівною (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) № 3/8 з відповідними змінами та доповненнями до нього (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове користування частину приміщення, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_2. Об'єкт що орендується представляє собою виробниче приміщення загальною площею 307,3 кв.м. (п., п. 1.1 -1.4 Договору).
Мета використання об'єкту оренди -виробництво меблів. (пункт 2.1 Договору).
Відповідно до п., п. 3.1, 3.6 Договору приймання -передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників обох сторін. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі приймання.
Факт передачі відповідачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 307,3 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_2, підтверджується Актом приймання-передачі приміщення в оренду від 01.03.2008 р. (а.с. 19).
Зазначений Акт приймання-передачі в верхній його частині має надпис “Затверджую”, який, боку орендодавця, скріплений підписом директора ФГ “ОСОБА_1” і печаткою підприємства, а з боку орендаря -підписом ОСОБА_3 та печаткою приватного підприємця.
Відповідно до Акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.03.2008 р. об'єкт оренди переданий у задовільному стані, претензій по передачі об'єкта оренди сторони одна до одної не мають.
Наведеним спростовуються доводи відповідача, що, в порушення умов Договору, об'єкт, що орендується, не передавався орендодавцем орендарю двосторонньою комісією зі складанням акту приймання-передачі об'єкту.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Положення аналогічного змісту містить ст. 283 ГК України, якою передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що термін оренди триває з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р.
31.12.2008 р. сторонами була укладена Угода про зміни та доповнення до договору оренди № 3/8 від 01.03.2008 р., якою строк оренди сторонами був продовжений до 31.12.2009 р. (а.с. 20).
Частиною 2 статті 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2011 р. у справі № 11/199/10 за позовом ФГ “ОСОБА_1” до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 483 332,15 грн. збитків встановлено, що після закінчення строку дії Договру оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. (31.12.2009 р.) своїми діями сторони надали згоду на продовження терміну дії договору оренди в порядку ст. 764 ЦК України.
Отже, фактично правовідносин сторін у справі щодо оренди нежитлового приміщення загальною площею 307,3 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_2 тривають.
Пунктами 1.11, 5.1 -5.6 Договору встановлено, що розмір орендної плати за весь об'єкт складає 2 320,20 грн. на місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача або готівкою в касу підприємства. Відповідач зобов'язаний сплачувати оренду плату по передоплаті до 3-го числа кожного місяця згідно рахунку. До орендної плати додатково входить компенсація за комунальні послуги згідно приборів обліку (електроенергія, утримання підстанції, вода, каналізація, транзит води та інші платежі). За прибирання туалетів, коридорів відповідач додатково сплачує кожного місяця 100,00 грн.
Всього за період орендних відносин з 01.03.2010 р. по 01.06.2011 р. відповідачу нарахована орендна плата та плата за прибирання відповідно до п. 5.6 Договору в сумі 36 303,00 грн.
Пунктом 6.1 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати оренді платежі.
В порушення умов Договору відповідач орендну плату та плату за прибирання за спірний період у повному обсязі позивачу не оплатив.
На час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати та плати за прибирання склала 36 303,00 грн.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідачем плата за оренду приміщення та плата за прибирання за Договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. у строки та обсязі, обумовлені сторонами, не здійснена, що свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов Договору оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. та вимог чинного законодавства.
02.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 20 від 01.06.2011 р. з вимогою про погашення 36 303,00 грн. заборгованості за Договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р.
Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати не припинено.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
Матеріалами справи доведено, що відповідач орендну плату за користування орендованим приміщенням та плату за прибирання за спірний період не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 36 303,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
Заперечення відповідача , з посиланням на ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” , ст.291 ГК України”, щодо припинення договору оренди через загибель об'єкта оренди , суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, дійсно в ході розгляду справи було встановлено, що 11.03.2010р. в частині приміщень, що були об'єктом оренди виникла пожежа, в залі другого поверху нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2. Внаслідок пожежі були повністю або частково втрачені функціональні властивості елементів конструкцій та обліцовки досліджує мого об'єкта.
Проте , в оренду позивачу були передані приміщення загальною площею 307,3 кв.м, з них на другому поверсі 167,2 кв.м.. А крім того , 52,3 підвальних приміщень (п.1.5.Договору). Решта на першому поверсі.
Отже, відповідач не довів суду повну загибель об'єкту оренди та неможливість використовувати його за призначенням. А тому підстав вважати договір оренди припиненим суд не вбачає. Жодного звернення відповідача з моменту виникнення пожежі до позивача з приводу неможливості використання об'єкту оренди, припинення договірних правовідносин та повернення орендованих приміщень, відповідачем суду не надано
Позивач же звертався на адресу відповідача , направляючи рахунки на сплату та акти виконаних робіт, ( лист від червня 2010р.,отриманий відповідачем 16.07.2010р.,лист від 23.08.2010р. №17), з пропозицією сплатити орендну плату або повернути орендоване приміщення за актом приймання передачі.
Відповідач не вчинив дій по поверненню орендованих приміщень, лист від 02.10.2010р. на адресу позивача, в якому він повідомляє про припинення договірних відносин, повернувся з адреси позивача з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Крім того, статтею 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що може бути на вимогу однієї з сторін переглянутий розмір орендної плати, якщо істотно змінився стан об'єкта оренди Однак, і таких пропозицій від відповідача позивачу не надходило.
Щодо заперечень відповідача відносно того, що в договорі не передбачено ряд істотних умов для договору оренди майна, таких як страхування об'єкту оренди, орендна плата з урахуванням індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, тому договір оренди №3/8 від 01.03.2008р. є неукладеним, суд зауважує наступне.
Всі перелічені відповідачем умови є істотними умовами договору оренди, визнаними такими за законом, а отже їх не включення до умов договору не тягне за собою як наслідок не досягнення згоди між сторонами, оскільки такі умови виконуються в силу імперативних приписів Закону. Так, можливість індексації орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції передбачена ст.625 ЦК України, порядок використання амортизаційних відрахувань встановлений ст.23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
З урахуванням вищевикладеного, вимога про стягнення з відповідача 36 303,00 грн. основного боргу за Договором оренди № 3/8 від 01.03.2008 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Позивачем за невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та повного внесення орендної плати та плати за прибирання заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 3 605,92 грн. за період з 01.03.2010 р. по 01.09.2010 р.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 9.1 Договору, якими сторони визначили, що у випадку прострочення сплати орендних платежів відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.
Наданий позивачем розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 605,92 грн. пені є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.03.2010 р. по 01.06.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 4 916,22 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з цей же період, згідно розрахунку позивача, складає 1 536,66 грн.
Надані розрахунки судом перевірені та визнані обґрунтованими. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 4 916,22грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 536,66 грн. 3 % річних задовольняються судом.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Доводи відповідача в обґрунтування наданих ним заперечень суд визнав хибними.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме державне мито в розмірі 463,90 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Щодо стягнення з відповідача 400,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Факт оплати наданих адвокатом послуг, а саме: консультація, складення позову та подання позовної заяви, позивач підтверджує квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1-06 від 01.06.2011 р. на суму 400,00 грн.
При вирішенні даного питання суд виходить з приписів п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, з урахуванням наступних змін та доповнень, відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, згідно з яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуючи категорію даного спору, його складність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми боргу та штрафних санкцій, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму 400,00 грн. на послуги адвоката, яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 759, 762 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, (69095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в АКБ ЗФ МТ-Банк, МФО 313816) на користь Фермерське господарство “ОСОБА_1”, (70020, с. Новогуполівка Вільнянського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 165, код ЄДРПОУ 23288771, р/р № 26007301290920 в ОФ АКБ “Національний кредит”, МФО 313775) 36 303 (тридцять шість тисяч триста три) грн. 00 коп. основного боргу, 3 605 (три тисячі шістсот п'ять) грн. 92 коп. пені, 5 121 (п'ять тисяч сто двадцять одну) грн. 08 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 66 коп. 3 % річних, 463 (чотириста шістдесят три) грн. 90 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 400 (чотириста) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “11 “ серпня 2011 р.