Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "22" серпня 2011 р. Справа № 12/5007/84/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Сікорської Н.А.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1., дов. від 16.03.2011.
від відповідача не з"явився
Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Вектор-9" (м.Кременчук Полтавська область) < В особі(назва) >
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (с. Райки Бердичівського району)
про стягнення 25850,00 грн.
Позивач - Приватне підприємство "Вектор-9" звернувся з позовом до господарського суду про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" 25850,00 грн. заборгованості за поставлений товар.
Представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі зпідстав, викладених у позовній заяві.
На виконання вимог ухвали суду від 11.08.11 надала витребувані матеріали.
Представник позивача в судове засідання не з"явився. Вимоги ухвали суду не виконано. Письмовий відзив не подано.
В порядку ст. 75 ГПК України спір вирішується за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Приватне підприємство "Вектор-9" за усною домовленістю, згідно видаткових накладних № 14/08-1 від 14.08.2009 р. та № 25/08-1 від 25.08.2009 (довіреність № 142964 від 14.08.2009 р. на ім"я Вишинського О.В.) поставило ТзОВ "Юл Соф" товар на загальну суму 30580,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 4 ст.203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч.1 ст. 202, ч.1 ст.205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ч.1 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, на підставі передачі товару за накладними між суб'єктами господарської діяльності згідно з приписами ст.ст.11, 202, 509, 642 ЦК України, ст.173 ГК України можуть виникати зобов'язання, які за своїм змістом фактично є укладенням договору купівлі-продажу.
З урахуванням викладеного, із матеріалів справи слідує, що між сторонами виникли разові зобов'язання, оскільки згідно з видатковими накладними позивач передавав відповідачу товар, а відповідач його прийняв та частково проводив розрахунок за його поставку, оскільки 06.01.2010 року перерахував позивачу кошти в сумі 5000,00 грн.
Так, відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України та ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки поставка здійснювалась на підставі усної домовленості без визначення строку проведення розрахунків, 01.07.2011 р. за вих. № 95 відповідачу була направлена вимога про оплату товару в сумі 25850,00 грн. Вимога відповідачем отримана 06.07.2011р., однак свої зобов"язання щодо оплати за отриманий товар останній не виконав і заборгованість як на день звернення до суду так і на день винесення рішення становить 25850,00 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується, в тому числі, бухгалтерською довідкою.
Доказів проведення розрахунку матеріали справи не містять.
У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 25850,00 грн. є обгрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ", 13333, Житомирська обл., Бердичівського району, с. Райки, вул. Центральна, 30, код 32569900
на користь Приватного підприємства "Вектор-9", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Бутиріна, 22/9, код 33081998
- 25850,00 грн. заборгованості за поставлений товар;
- 285,50 грн. - державного мита;
- 236,00 грн. - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
< Поле для текста >
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу (рек. із зв. повід.)
< Текст >