ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/16012.07.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ "Укртелеком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Телесистеми України "
про стягнення - 489 279,50 грн та виселення
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 392 від 12.10.2010;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 1194 від 23.02.11.
В судовому засіданні 12.07.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Телесистеми України " про стягнення заборгованості в розмірі 489 279,50 грн та виселення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору № 20-37 оренди нерухомого майна товариства від 12.01.09 р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 489 279,50 грн, з них 473 719,08 грн - сума основної заборгованості за період з 01.07.09 р. по 01.03.11 р. з урахуванням індексу інфляції, 5 768,98 грн - пеня, 9 791,44 грн - 3% річних. На підставі ст. 782 ЦК України позивач листом від 26.11.10 № 691-37 надіслав відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди у зв'язку з несплатою ним орендної плати, у зв'язку з чим позивач вважає договір оренди розірваним з 30.12.10 та просить виселити відповідача із займаного приміщення.
Ухвалою суду від 27.04.11 порушено провадження у справі № 40/160 та призначено справу до розгляду на 17.05.11.
У судове засідання 17.05.11, представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою представників сторін, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 31.05.11.
У судових засіданнях 31.05.11 та 09.06.11 оголошувались перерви до 09.06.11 та 05.07.11 відповідно.
Ухвалою від 09.06.11, керуючись ст. 69, 86 ГПК України, суд за клопотанням сторін продовжив строк розгляду спору.
В судове засідання 05.07.11 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті позову, відповідно до яких позивач просив позов задовольнити, відповідач не заперечував про звільнення орендованого майна, в частині вимог про стягнення заборгованості проти позову заперечував.
Відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
У судовому засіданні 05.07.11 було оголошено перерву до 12.07.11.
12.07.11 у судове засідання представники сторін з'явились, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача надав додаткові пояснення по справі та контррозрахунок суми заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість за розрахунком відповідача складає 448 753,58 грн.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
12.01.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ “Укртелеком” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телесистеми України” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна товариства № 20-37 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування окремі приміщення (майно), розташовані в м. Одеса на 7-му технологічному поверху 7-ми поверхового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 225,9 кв.м. - виробничих приміщень із них 225,9 кв.м. - технологічних приміщень для розміщення обладнання.
Передача майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.07.09 сторони внесли зміни до договору оренди нерухомого майна товариства № 20-37 в частині загальної площі орендованих приміщень, зменшивши її відповідно з 225,9 кв.м. до 105,9 кв.м.
Як вбачається з матеріалів справи, за актом приймання-передачі майна від 01.07.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення розташовані в м. Одесі на 7-му технологічному поверху 7-ми поверхового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 105,9 кв.м.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 3.2 договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 01.07.09 орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком 3/1 становить 212,83 грн. за 1 кв.м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 105,9 кв.м. всієї орендованої площі становить 22 470,17 грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1 договору).
Відповідно до п.6.1.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно з п.12.1 договору за домовленістю сторін цей договір набирає чинності з 01.01.09 і діє до 25.12.11 .
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував умови договору № 20-37, передавши приміщення орендареві за актом та виставляючи щомісячно рахунки на сплату орендної плати, які щомісяця вручались представникам відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром рахунків за договором № 20-37.
Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором № 20-37 від 12.01.09, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з липня 2009 по березень 2011, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача складає 442810,07 грн., а з урахуванням індексу інфляції - 473 719,08 грн.
24.11.10 позивач звернувся до відповідача з претензією № 702, в якій вимагав погасити заборгованість за договором № 20-37 до 10.12.10, проте вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення, заборгованість не погашена.
Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати орендної плати відповідачем суду не надано, факт наявності основної заборгованості в сумі 431 063,82 грн.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 473 719,08 грн підлягають задоволенню.
Судом не приймаються заперечення відповідача щодо неправомірності вимог позивача про стягнення орендної плати за грудень 2010, січень-березень 2011 на загальну суму 80 688,20 грн з підстав розірвання договору оренди № 20-37 з 02.12.10 виходячи з наступного.
Відповідно до п.3.6 договору оренди № 20-37 у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.
Відповідачем не було надано суду доказів звільнення ним протягом грудня 2010 - березня 2011 року орендованого приміщення та передачі його за актом орендодавцеві Таким чином, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт користування відповідачем орендованим приміщенням протягом вказаного періоду, що тягне за собою обов'язок сплачувати орендну плату до моменту фактичної передачі приміщення позивачу.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 57 68,98 грн пені.
Відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцеві пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що міститься в додатках до позовної заяви, тому вимоги в частині стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої орендної плати, що складає 5 768,98 грн, підлягають задоволенню.
Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи та з яким погоджується суд, сума 3% річних за період з 21.08.09 по 31.03.11 становить 9 791,44 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних у сумі 9 791,44 грн підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про виселення відповідача з приміщення, розташованого в м. Одеса на 7-му технологічному поверху 7-ми поверхового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 225,9 кв.м., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12.4.3 Договору № 20-37 сторонами було погоджено, право орендодавця розірвати договір у разі порушення строків внесення орендної плати більше ніж за 3 місяці або не внесення її у повному розмірі.
Згідно з п. 6.1.8 договору у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) майна з вини орендаря.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати у розмірі та строки встановлені договором протягом більш ніж 3-х місяців, що є підставою для дострокового розірвання договору.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2 ст. 782 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 691-37 від 26.11.10 повідомив відповідача про відмову від договору оренди та запропонував звільнити орендовані приміщення у строк до 30.12.10.
Вказаний лист був отриманий відповідачем 02.12.10, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване майно не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.
З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями не має, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що додатковою угодою № 1 від 01.07.09 сторони внесли зміни до договору оренди № 20-37 в частині загальної площі приміщень, що передаються в орендне користування. Відповідно до акта приймання-передачі майна від 01.07.09, що є додатком № 1/1 до договору № 20-37 від 12.01.09 позивач передав, а відповідач прийняв приміщення розташовані в м. Одеса на 7-му технологічному поверху 7-ми поверхового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 105,9 кв.м.
Таким чином, вимоги позивача про виселення відповідача з переданих йому за договором № 20-37 від 12.01.09 приміщень підлягає задоволенню в частині площі 105,9 кв.м., в іншій частині вимог про виселення суд відмовляє.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телесистеми України” (02094 м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27А, код ЄДРПОУ 34726705) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ “Укртелеком” (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 473 719 (чотириста сімдесят три тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн 08 коп., 5 768 (п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 98 коп. пені., 3 % річних в сумі 9 791 (дев'ять тисяч сімсот дев'яноста одна) грн 44 коп., 4 977 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн 80 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Телесистеми України” (02094 м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27А, код ЄДРПОУ 34726705) з приміщення, розташованого на 7-му технологічному поверху 7-ми поверхового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 105,9 кв.м., яке було передане за договором оренди нерухомого майна від 12.01.2009 № 20-37.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 14.07.2011 р.