ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/17312.07.11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед ФДС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна"
про визнання зобов'язання виконаним неналежним чином та стягнення збитків в розмірі 757,92 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -дов. № б/н від 18.06.2009 р.
від відповідача ОСОБА_2 -дов. № 46-К від 07.02.2011 р.
В судовому засіданні 12.07.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед ФДС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" про визнання зобов'язання виконаним неналежним чином та стягнення збитків в розмірі 757,92 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов'язань, передбачених укладеним сторонами договором перевезення вантажу.
Ухвалою суду від 24.05.2011 року порушено провадження справі, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи, розгляд справи призначений на 14.06.2011 року.
14.06.2011 року в судове засідання з'явився представник позивача, частково надав документи.
Відповідач в судове не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі щодо надання витребуваних документів по справі не виконав.
Ухвалою суду від 14.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.07.2011 року.
12.07.2011 року в судове засідання з'явилися представники сторін, на виконання вимог суду надали додаткові документи по справі.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечив та наполягав на відмові у його задоволенні.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
05.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед ФДС" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (надалі -відповідач, виконавець) було укладено договір перевезення вантажу № 45/009-01 від 05.05.2009 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати та організувати транспортно-експедиційні послуги та надати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник - оплатити надані послуги.
02.03.2011 року позивачем на адресу ТОВ «Амстор (м. Мелітополь) здійснено відвантаження товару за накладною ТТН № 12020893 від 02.03.2011 року.
Як зазначає позивач, при передачі зазначеного вантажу вантажоотримувачем виявлено його пошкодження з вини перевізника, а саме пошкоджено:
- 6 упаковок шоколадних конфет Ducd O Liqueurs на суму 525,00 грн.
- 2 упаковки Трюфелів в какао на суму 66,70 грн.
- 2 упаковки Печива Midor Swissbisc на суму 35,90 грн.
Відповідно до п. 2.9 Договору, в разі виявлення невідповідності у кількості та якості вантажу (та упаковки) під час навантаження водій робить відмітку про такі обставини в ТТН. В разі виявлення невідповідності у кількості та якості (а також упаковки) під час розвантаження у вантажоотримувача, останній робить відмітку в ТТН та складає Акт розбіжностей, який підписує водій та вантажоотримувач.
За наслідками виявлених пошкоджень було складено акт розбіжностей № б/н від 04.03.2011 року за підписом вантажоотримувача та водія перевізника (відповідача).
08.03.2011 року та 30.03.2011 року позивачем на адресу відповідача направлялися претензії з вимогами про відшкодування вартості пошкодженого вантажу.
Листами від 22.03.2011 року та 07.04.2011 року відповідач повідомив про відмову у задоволенні зазначених вимог позивача у зв'язку з не доведенням його вини.
Таким чином, як стверджує позивач, станом на дату подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 757,92 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення.
Відповідно до ч.1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Згідно ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ч.2 ст. 310 ГК України, одержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.
Як передбачено п. 5.2.1 Договору, у разі повної або часткової втрати, недостачі або пошкодженні, що відбулося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею вантажоотримувачу, виконавець (відповідач ) відшкодовує замовнику (позивачу) суму, не більшу вартості втраченого або пошкодженого вантажу за товаросупровідними документами.
Як встановлено судом, відповідно до п. 2.9. Договору в ТТН № 12020893 від 02.03.2011 року відсутні будь-які відмітки перевізника про невідповідність стану вантажу, виявлені при навантажені зазначеного вантажу для перевезення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вантаж і його упаковка були зовнішньо у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником., а його пошкодження відбулось з вини перевізника (відповідача) в період між прийманням вантажу до перевезення та його видачею вантажоотримувачу.
Відповідач не довів належного виконання послуг перевезення та не спростував доводів позивача.
З огляду на викладене, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за Договором належним чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, викликані пошкодженням вантажу (не більше вартості пошкодженого вантажу за товаросупровідними документами). Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 757,92 грн. збитків, підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 627,60 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про визнання зобов'язання відповідача про перевезення вантажу, як такого, що виконане неналежним чином.
Як передбачено ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зважаючи не те, що такий спосіб захисту, як визнання зобов'язання відповідача про перевезення вантажу, як такого, що виконане неналежним чином не передбачений договором та законодавством, суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (02090, м. Київ, вул.. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 32306522) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед ФДС" (04655, м. Київ, вул.. Полярна, 14, код ЄДРПОУ 33399801) 627 (шістсот двадцять сім),60 грн. збитків, 84 (вісімдесят чотири),47 грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять),47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині первісного позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 15.07.2011