"22" серпня 2011 р. Справа № 13-07/3120
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:Першиков Є.В.
суддіДанилова Т.Б., Осетинський А.Й.
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Кочубій"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р.
у справі
господарського суду №13-07/3120
Черкаської області
за позовомпрокурора Катеринопільського району Черкаської області в інтересах держави в особі Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області
до
третя особа товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубій"
відділ земельних ресурсів у Катеринопільському районі Черкаської області
про
за участю прокуратури -
представників сторін:
позивача -
відповідача -
третьої особи -зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 7 719,46грн.
старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України Громадський С.О. посв. № 42
не з'явився
пр. ОСОБА_1 -дов. б/н від 10.01.11р.
пр. ОСОБА_2 -дов. №1098 від 19.08.11р.
Розпорядженням №03.08-05/495 від 22.08.2011р. змінено склад колегії суддів у справі №13-07/3120, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Осетинський А.Й.
У грудні 2009 року прокурор Катеринопільського району Черкаської області в інтересах держави в особі Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубій" про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 7 719,46грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.02.2010р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Під час апеляційного перегляду справи, ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділ земельних ресурсів у Катеринопільському районі Черкаської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2010р. за касаційним поданням Першого заступника прокурора Черкаської області, скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. та рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2010р., справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Черкаської області від 27.12.2010р. (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. (судді Лобань О.І., Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Кочубій" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача, третьої особи та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 17.09.2009р. державним інспектором державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області Онуфрієнком М.В., відповідно до п."д" ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", була проведена перевірка дотримання відповідачем вимог земельного законодавства. Зазначеною перевіркою було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кочубій", в порушення вимог ст.ст. 124, 125, 126, 211 ЗК України, без оформлення права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними організаціями її меж в натурі, самовільно зайняло і використовувало протягом чотирьох років земельну ділянку площею 6,43707 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення під запроектованими польовими шляхами, яка знаходиться в адміністративних межах Ярошівської сільської ради за межами с. Ярошівка.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами вищевказаної перевірки державним інспектором державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області Онуфрієнком М.В., були складені: акт обстеження земельної ділянки від 17.09.2009р. №15; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.09.2009р. №140; протокол про адміністративне правопорушення від 22.09.2009р. №009958; припис від 17.09.2009р. №93 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.09.2009р. №58.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлена Порядоком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312, згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.
Постановою Держкомзему у Черкаській області №58 від 22.09.2009р. визначено шкоду відповідно до методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963, що заподіяна відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 7 719,46грн.
Також, судами встановлено, що 30.10.2006р. між Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Кочубій" як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки за яким відповідачу надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 207,88 га, у тому числі 207,88 га ріллі, яка знаходиться в адміністративних межах Ярошівської сільської ради за межами с. Ярошівка. Крім того, 30.10.2006р. були підписані акт приймання-передачі земельної ділянки, а зазначений договір оренди земельної ділянки того ж дня, 30.10.2006р. був зареєстрований у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії "Центр ДЗК при Держкомземі України" в державному реєстрі земель за №24-06-787-00113.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що між сторонами відсутні договірні відносини з приводу користування спірною земельною ділянкою під запроектованими польовими шляхами загальною площею 6,43707 га, яка знаходиться в адміністративних межах Ярошівської сільської ради за межами с. Ярошівка.
Спірна земельна ділянка 6,43707 га відноситься до земель, як запроектовані польові шляхи до ділянок громадян (земельних паїв), що використовує за окремими договорами оренди відповідач у своїй господарській діяльності.
Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у редакції чинній на час спірних правовідносин, самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує висновок судів попередніх інстанцій щодо підтвердження фактичного використання спірної земельної ділянки відповідачем протягом 4 років актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №140 від 07.09.2009р., актом обстеження земельної ділянки №15 від 17.09.2009р., приписом №93 від 17.09.2009р., протоколом про адміністративне правопорушення №009958 від 22.09.2009р. та постановою №58 від 22.09.2009р. про накладення адміністративного стягнення на директора товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубій" -ОСОБА_3
Попередніми судами встановлено, що вищевказані акти, припис, протокол та постанова відповідачем не оскаржені та у відповідності до закону не скасовані, а відтак є чинними.
Також, судами встановлено, що незважаючи на те, що спірні ділянки в полі використовуються єдиним масивом, запроектовані польові шляхи не передавались в користування як рілля ні громадянам (власникам земельних паїв), ні відповідачу.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, відповідачем доказів правомірності використання спірної земельної ділянки не надано. Договір оренди землі -відсутній. Даний факт зазначено у пояснювальній записці Держкомзему у Катеринопільському районі до форми 6-зем річного звіту по Ярошівській сільській раді та довідці Держкомзему у Катеринопільському районі від 22.12.2010р. №19-002/479, які також було враховано судами попередніх інстанцій при винесені оскаржуваних рішення та постанови.
Окрім того, під час повторного розгляду справи судами також надано правову оцінку зверненню відповідача 16.12.2010р. до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області щодо врегулювання питання по використанню спірної земельної ділянки загальною площею 6,43707 га шляхом надання її в оренду.
Відсутність доказів сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 7 719,46грн. в якості шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначеної постановою Держкомзему у Черкаській області №58 від 22.09.2009р., також було встановлено судами попередніх інстанцій.
Відповідно до приписів ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно із ст. 125 ЗК України, у редакції чинній на час спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок судів попередніх інстанцій щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, яка підлягає поверненню державі в особі Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області з приведенням її у придатний для використання стан, а також стягненням з відповідача шкоди у розмірі 7 719,46 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубій", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубій" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. у справі №13-07/3120 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
А. Осетинський