"16" серпня 2011 р. Справа № 6/24-16/120
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Кравчук Г. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПриватного підприємства "Стабіл"
на постанову
відЛьвівського апеляційного господарського суду
26.05.2011 року
у справі№ 6/24-16/20 Господарського суду Івано-Франківської області
за позовомПриватного підприємства "Стабіл"
доВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
провизнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2234 від 01.04.2004 року
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача: не з'явились
не з'явились
Приватне підприємство "Стабіл" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2234 від 01.04.2004 року.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2010 року у справі № 6/24 позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень від 01.04.2004 року № ДО-2234, укладений між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП "Стабіл".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради було задоволено. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2010 року у справі № 6/24 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2010 року касаційну скаргу ПП "Стабіл" задоволено частково. Судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2011 року у справі № 6/24-16/120 (суддя Калашник В. О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року у справі № 6/24-16/120 (головуючий суддя Мирутенко О. Л., судді Гнатюк Г. М., Кравчук Н. М.), в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПП "Стабіл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. ст. 220, 640, 761, 793, 794 ЦК України, ст. 283 ГК України, ст. ст. 83, 105 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені постанову та рішення, прийняти нове про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Розпорядженням Заступника Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.08.2011 року № 03.8-5/474 для перегляду в касаційному порядку справи № 6/24-16/120 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Муравйов О. В., судді -Полянський А. Г., Кравчук Г. А.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судами встановлено, що 01.04.2004 року між ПП "Стабіл" та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради укладений договір оренди нежитлових приміщень. На підставі вказаного договору позивачу передано в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 108,0 кв. м, розташовані в підвалі будинку № 6 по вул. Сотника Т. Мартинця в м. Івано-Франківську, з метою використання під торгівельно-комерційну діяльність.
Відповідно до п. 6.1 договору, правочин вступає в дію з моменту його державної реєстрації та діє до 31.03.2005 року.
В п. 10.2 договору визначений орган, який здійснює державну реєстрацію, а саме Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська.
Відповідач передав позивачу зазначене в договору приміщення, що підтверджується актом прийняття передачі від 01.04.2004 року, із зазначенням усіх характеристик переданого приміщення.
ПП "Стабіл" звернувся до суду з позовом про визнання даного договору оренди нежитлових приміщень недійсним з тих підстав, що вказаний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, без наміру створення правових наслідків, передбачених цим договором, а тому його слід визнати недійсним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відбулось виконання договору, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення та розрахунками місячної орендної плати, недійсність спірного договору позивачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Статтею 794 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671.
Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 27.01.2004 року прийнято рішення "Про тимчасове здійснення державної реєстрації договорів найму (оренди) будівель, інших споруд (їх окремих частин)".
Вказаним рішенням встановлено, що державна реєстрація договорів найму (оренди) будівель, інших капітальних споруд (їх окремих частин) комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, укладених на строк не менше одного року, тимчасово здійснює Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду від 11.11.2010 року по даній справі, судами встановлено, що на підставі наданих Фонду тимчасових повноважень та п. 10.2 договору оренди, ним проведено державну реєстрацію договору оренди нежитлових приміщень за № ДО-2234 від 01.04.2004 року, що підтверджується витягом із журналу про державну реєстрацію договорів даного виду.
Отже, договір вступив в дію з 01.04.2004 року і діяв до 31.03.2005 року.
В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що при вирішення спору судами не враховано положення ст. ст. 209, 793 ЦК України щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договору.
Колегія суддів відхиляє зазначені доводи, оскільки з урахуванням положень ст. ст. 253, 254 ЦК України строк дії договору визначений з 01.04.2004 року до 31.03.2005 року, тобто менше року, його нотаріальне посвідчення не є обов'язковим.
Скаржник стверджує, що відповідач не мав права передавати спірні приміщення в оренду, оскільки він не є власником підвальних приміщень, які є предметом спірного договору оренди.
Дані доводи не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено що доказів в підтвердження права власності на орендоване приміщення співвласників житлових та нежитлових приміщень, позивачем не надано.
З урахуванням наведеного, обґрунтованим є висновок судів про те, що позивач не довів суду наявності підстав недійсності правочину, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, а тому в позові ПП "Стабіл" слід відмовити.
Заявник також зазначає, що судами при вирішення спору порушено ст. 35 ГПК України, оскільки не враховано обставини, встановлені під час розгляду справи № 6/163 за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ПП "Стабіл" про стягнення заборгованості та неустойки, зокрема недотримання сторонами встановленого законодавством порядку укладання договору.
Дані твердження підлягають відхиленню, оскільки вказані обставини не є преюдиційними, а є оціночним судженням суду, зробленим за результатами дослідження під час судового розгляду справи № 6/163 при наявних у справі доказів в сукупності з усіма обставинами та з урахуванням предмету спору щодо стягнення заборгованості і неустойки.
Решта доводів касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень по справі не вбачається.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Стабіл" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року у справі № 6/24-16/120 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. А. Кравчук