"09" серпня 2011 р. Справа № 53/99
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоДемидової А.М.,
суддівЖукової Л.В., Воліка І.М. (доповідача)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуКорпорації "Співдружність КОМП"
на рішеннявід 22.04.2011
господарського суду міста Києва
та на постановувід 29.06.2011
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 53/99
господарського суду міста Києва
за позовомкорпорації "Співдружність КОМП", правонаступника Корпорації "АИС"
доПублічного акціонерного товариства "Сведбанк"
треті особи без самостійних вимог :
1)ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод"
2)ТОВ "Автосервіс-Т"
3)ТОВ "Інтер - Авто"
4)Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачане з'явився;
відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 336 від 01.07.2011)
третя особа-1не з'явився;
третя особа-2не з'явився;
третя особа-3не з'явився;
третя особа-4не з'явився;
Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 08.08.2011, у зв'язку із виходом з відпустки головуючого судді Демидової А.М. , та відпусткою судді Коваленко С.С., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий -Демидова А.М., судді -Жукова Л.В., Волік І.М.
В лютому 2011 року корпорація "Співдружність КОМП" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про визнання виконавчого напису нотаріусу, вчиненого 27.08.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. за № 3032 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису ст.18 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", пунктів 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яке полягає у тому, що виконавчий напис вчинено за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2011 у справі №53/99 в задоволенні позовних вимог корпорації "Співдружність КОМП" відмовлено (суддя Грєхова О.А.).
Рішення обґрунтоване тим, що відповідачем подано нотаріусу для вчинення виконавчого напису необхідні та достатні документи.
При цьому, місцевим господарським судом зауважено, що позивачем обраний невірний спосіб захисту, який не передбачений ст. 16 ЦК України, оскільки відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат" особа, прав та інтересів якої стосуються вчинені нотаріальні дії та акти, має право на їх оскарження, з огляду на це, у суду відсутні правові підстави для захисту порушеного права чи законного інтересу у обраний позивачем спосіб, що є підставою для відмови у задоволені позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 (колегія суддів у складі : Разіна Т.І.- головуюча, судді - Лосєва А.М., Борисенко І.В.) рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2011 залишено без змін.
Постанова мотивована, тим що надані відповідачем нотаріусу документи є достатніми для здійснення останнім виконавчого напису.
Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.89 Закону України "Про нотаріат", ст. 43 ГПК України, просить скасувати рішення та постанову.
Постановляючи постанову про залишення без змін рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом з дотриманням вимог Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме, за наявності всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача згідно кредитного договору.
Проте, визнати, що наведене судом обґрунтування відмови в позові відповідає дійсним обставинам справи, які у повному обсязі з'ясовані судом, не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" у редакції Закону України від 01.10.2008 № 614-УІ, який діяв на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду; право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно частини 3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними посилання місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для звернення позивача з позовною вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки з заявленої вимоги вбачається спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин сторін, а правопорушення матеріального права випливає із вчиненої нотаріальної дії, тому порушене матеріальне право підлягає захисту у спосіб визначений процесуальним законодавтвом.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у справі укладені кредитний договір 54/07 від 05.12.2007 та додатковими договорами до нього, кредитні договори № 66/59766-КЛ від 05.12.2007, № 65/59765 від 05.12.2007, та іпотечний договір 05.12.2007.
За умовами п.1.2 кредитного договору 54/07 від 05.12.2007 ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" надано 21 147 468,00 доларів США зі сплатою процентів за їх користування з кінцевим строком надання кредиту до 04.12.2009. Згідно додаткового договору № 2 до кредитного договору збільшено ліміт кредитної лінії до 23 147 468,00 доларів США.
В якості забезпечення виконання основного зобов'язання за вказаним договором, між сторонами укладено іпотечний договір від 05.12.2007.
Пункти 11,12, 12.1, 12.2 іпотечного договору надають право для звернення стягнення відповідачем на майно позивача.
Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернувся до приватного нотаріуса Сікуцького О.А. із заявою про вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі, шляхом звернення стягнення за рахунок заставленого майна, а саме на: нерухоме майно, що передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Сведбанк" відповідно до умов договору іпотеки від 05.12.2007 (реєстр. № 11707) - корпус допоміжних виробництв, частина відкритих складів для зберігання автомобілів з дільницею передпродажної підготовки автомобілів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Салганна, 14-А; нерухоме майно, що передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Сведбанк"відповідно до умов договору іпотеки від 05.12.2007 (реєстр. № 11709) - будівлі, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Салганна, 14-А; рухоме майно, що передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Сведбанк" відповідно до умов договору застави від 05.12.2007 (реєстр. № 11712) - основні засоби згідно переліку, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Салганна, 14-А, в якій зазначив, що сума заборгованості позивача перед банком становить 249 320 997, 80 гривень.
До зазначеної заяви відповідачем були надані, крім іншого, розрахунок заборгованості станом на 12.08.2010.
27.08.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А., вчинений виконавчий напис за реєстр № 3032, згідно якого пропонувалося звернути стягнення на заставлене майно, зокрема на: будівлю адміністративно-побутового корпусу, А, а, а1,а2, аг, площею 526,2 кв.м.; будівлю виробничого корпусу, А1, площею 1 703,9 кв.м.; дільницю тюнинга автомобілів та склади ( в т.ч. площа літніх приміщень), Б, Бп, Бг, б, площею 750, 4 кв.м.; дільницю газобалонного обладнання легкових автомобілів, Д, д, д1 площею 222,8 кв.м.; майстерню слюсарів та електриків, Е,е,е1, площею 60,2 кв.м.; вбиральню, Г, площею 1,0 кв.м; огорожу № 1-3; ділянку передпродажної підготовки автомобілів, Г1, г-2, площею 501,4 кв.м.; офісну будівлю, В1, в1, площею 96,2 кв.м, що належить на праві власності корпорації "Співдружність КОМП". За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого та переданого в заставу майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" у розмірі 249 320 997, 80 гривень, а також плати за вчинення виконавчого напису 16 000,00 грн.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст.88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло на більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.
В силу пунктів 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, із вказаних норм права вбачається, що заборгованість має бути безспірною та не потребує додаткового доказування.
Судами встановлено, що відповідачем надіслано позивачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором від 05.12.2007 на суму 117 091 637, 76 грн. Проте виконавчий напис вчинений на суму заборгованості у розмірі 249 320 997, 80 грн. Розрахунок заборгованості, меморіальні ордери та виписки по особовому рахунку, надані відповідачем як докази заборгованості, не є належними, оскільки не підтверджують безспірності боргу, а лише підтверджують факт надання коштів по кредитному договору.
Тому, із встановлених судам обставин вбачається, що заборгованість не є безспірною, а виконавчий напис вчинено за відсутності доказів, які б підтверджували суму боргу, оскільки розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимоги банку до боржника.
Таким чином, в порушення вказаних норм права нотаріус без достатніх правових підстав вчинив оскаржуваний виконавчий напис на договорі іпотеки.
Відтак, попередні судові інстанції у розгляді даної справи повинні були вичерпно з'ясувати обставини, пов'язані з наявністю чи відсутністю безспірної кредиторської заборгованості боржника за договором № 54/07 від 05.12.2007 і в залежності від цього вирішувати питання про задоволення позовних вимог чи про відмову в такому задоволенні.
Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Корпорації "Співдружність КОМП" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2011 у справі № 53/99 -скасувати.
Справу № 53/99 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі.
Головуючого судді : А.М. Демидова
Судді : Л.В. Жукова
І.М. Волік