"18" серпня 2011 р. Справа № 3/53
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Черкащенко М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги релігійної громади Хустської реформаторської церкви, м. Хуст Закарпатської області (далі -релігійна громада)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011
зі справи № 3/53
за позовом релігійної громади
до виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області
про визнання нечинним та скасування рішення в певній частині,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Хуст Закарпатської області;
фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Хуст Закарпатської області;
Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, м. Хуст Закарпатської області,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 первісну касаційну скаргу релігійної громади було повернуто скаржникові з урахуванням приписів пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Релігійна громада знову звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 18.06.2011 б/н, в якій просить рішення (фактично постанову) Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 зі справи № 3/53 скасувати, а рішення господарського суду Закарпатської області від 22.03.2011 залишити в силі.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Проте на порушення наведеного припису релігійна громада подала касаційну скаргу безпосередньо до Вищого господарського суду України.
Матеріали касаційної скарги не містять даних, які підтверджували б її подання через апеляційний господарський суд, а саме: у цих матеріалах немає супровідного листа зазначеної судової інстанції, а на примірнику скарги відсутній відповідний штамп з відміткою суду, який проставляється відповідно до вимог пункту 2 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито", сплачене згідно з квитанцією від 17.06.2011 № NOJDC38730 скаржником державне мито в сумі 51, 00 грн., підлягає поверненню з державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 2 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу на рішення (фактично постанову) Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 зі справи № 3/53 повернути релігійній громаді Хустської реформаторської церкви.
2. Повернути релігійній громаді Хустської реформаторської церкви державне мито в сумі 51, 00 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Закарпатської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя Б. Львов
Суддя М. Черкащенко