"02" серпня 2011 р. Справа № 57/205-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:Воліка І.М. (доповідача),
Шевчук С.Р., Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"
на постановувід 18.05.2011
Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 57/205-09
господарського суду Харківської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"
до1) Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин",
2) Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ",
3) Приватної фірми "Орнатус",
третя особаІноземне підприємство "Малахіт"
простягнення коштів
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачаОСОБА_1 (дов. від 10.11.2010 № 2775);
відповідача-1ОСОБА_2 (дов. від 28.03.2011 № б/н);
відповідача-2не з'явились;
відповідача-3ОСОБА_3 (дов. від 01.08.2010 № б/н);
третьої особине з'явились;
Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 25.07.2011, у зв'язку з відпусткою головуючого судді Демидової А.М. та виходом з відпустки суддів Жукової Л.В., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Волік І.М. (доповідач), судді - Коваленко С.С., Жукова Л.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 розгляд справи № 57/205-09 у суді касаційної інстанції відкладено на 02.08.2011.
Відповідно до Розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.08.2011, у зв'язку з відпусткою суддів Коваленко С.С. та Жукової Л.В., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя - Волік І.М. (доповідач), судді - Шевчук С.Р., Хрипун О.О.
У вересні 2010 року позивач -Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (надалі -ПАТ "Перший Український міжнародний банк") звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (надалі -ДП "Харківський завод шампанських вин", відповідач-1), Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" (надалі - ІП "Торговий дім "ХЗШВ", відповідач-2), Приватної фірми "Орнатус" (надалі -ПФ "Орнатус", відповідач-3) про стягнути з відповідача-1 та відповідача-3 солідарно на користь Банка заборгованість за кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 та договором поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2008, в загальному розмірі 8971292,83 долара США та 1345716,15 грн., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8361300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 у розмірі 609992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 20.08.2009 у розмірі 1345716,15 грн., шляхом звернення стягнення на майно боржників, в тому числі на предмети застави, а саме:
з ДП "Харківський завод шампанських вин":
- майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008, укладеним між ДП "Харківський завод шампанських вин" та ТОВ "ВИНЭКСИМ", оціночна вартість - 389493000,00 російських рублів;
- товари в обороті - готова продукція та виноматеріали, оціночна вартість - 29811230,34 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;
- товари в переробці - виноматеріали, оціночна вартість - 2996527,39 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;
- товари в переробці - виноматеріали, оціночна вартість -7046507,09 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;
- товари в переробці - виноматеріали, оціночна вартість -2965017,64 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20;
а також про стягнення на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" з ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" заборгованість за Договором поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009, в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на предмет застави, а саме - належні ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" товари в обороті, оціночна вартість - 6500000,00 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (з урахуванням уточнених позовних вимог 27.05.2010).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2010 у справі № 57/205-09 заяву позивача від 27.05.2010 про уточнення позовних вимог прийнято до провадження.
20.12.2010 позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", подав до суду уточнення до позовної заяви про стягнення боргу за кредитним договором, в якій просив стягнути на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 з ДП "Харківський завод шампанських вин" та ПФ "Орнатус" в загальному розмірі 8 971 292,83 долара США та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 у розмірі 609 992,83 долара США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 20.08.2009 у розмірі 1345 716,15 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети застави, а саме:
- майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008, укладеним між ДП "Харківський завод шампанських вин" та ТОВ "ВИНЭКСИМ" шляхом відступлення позивачу права вимагати від ТОВ "ВИНЭКСИМ" здійснення платежів за цим контрактом на користь позивача;
- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 13844040,26 грн. ;
- товари в переробці, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008, Договору застави товарів в переробці № 7.5-87/ЗТ-3 від 29.08.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 12 122 946,85 грн.;
а також з ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави , а саме - товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів в обороті № 7.5- 87/ЗТ-4 від 29.01.2009 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною в розмірі 6 500 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2010 у справі № 57/205-09 заява позивача від 20.12.2010 про уточнення предмету позову прийнята до розгляду.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2011 у справі № 57/205-09 (колегія суддів: головуючий-суддя -Аюпова Р.М., судді: Мамалуй О.О., Рильова В.В. ) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто на користь позивача -ПАТ "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008: з ДП "Харківський завод шампанських вин", ПФ "Орнатус" у загальному poзміpi 8 971292,83 доларів США 83 цента та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту у poзмipi 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 у poзмipi 609992,83 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 у розмірі 1345716,15 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме:
- майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008, укладеним між ДП "Харківський завод шампанських вин" та ТОВ "ВИНЭКСИМ" шляхом відступлення позивачу права вимагати від ТОВ "ВИНЭКСИМ" здійснення платежів за цим контрактом на користь позивача;
- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів у обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною у poзмipi 13 844 040,26 грн.;
- товари в переробці, що передані в заставу згідно Договору застави товарів у переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008, Договору застави товарів у переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008, Договору застави товарів к переробці № 7.5-87/ЗТ-З від 29.08.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною у poзмipi 12 122 946,85 грн.; стягнуто на користь позивача - ПАТ "Перший український міжнародний банк" з ДП "Харківський завод шампанських вин" витрати по сплаті державного мита у сумі 3173,73 доларів США та 476,85 грн.; 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 (колегія суддів: Шевель О.В. -головуючий, судді: Лакіза В.В. Пуль О.А.), рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2011 у справі № 57/205-09 скасовано та прийнято нове рішення; позов задоволено частково; стягнути з ДП "Харківський завод шампанських вин" на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008 у загальному poзміpi 8 971 292,83 доларів США та 1 345 716,15 грн., з яких відповідно: заборгованість за основною сумою кредиту у poзмipi 8 361 300,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009, у poзмipi 609992,83 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009 у розмірі 1345716,15 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме:
- майнові права за Контрактом № 80-К від 11.12.2008, укладеним між ДП "Харківський завод шампанських вин" та ТОВ "ВИНЭКСИМ", оціночна вартість -389 493 000,00 російських рублів, шляхом відступлення ПАТ "Перший Український міжнародний банк" права вимагати від ТОВ "ВИНЭКСИМ" здійснення платежів за цим контрактом на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк";
- товари в обороті, що передані в заставу згідно Договору застави товарів у обороті № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною у poзмipi 29 444 790,84 грн.;
- товари в переробці -виноматеріали, що передані в заставу згідно Договору застави товарів у переробці № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною у poзмipi 7 046 507,09 грн.;
- товари в переробці -виноматеріали, що передані в заставу згідно Договору застави товарів у переробці № 7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною у poзмipi 2 996 527,39 грн.;
- товари в переробці -виноматеріали, що передані в заставу згідно Договору застави товарів у переробці № 7.5-87/ЗТ-3 від 29.08.2008 та знаходяться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 20, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною у poзмipi 2 965 017,64 грн.; стягнуто з ДП "Харківський завод шампанських вин" на користь ПАТ "Перший український міжнародний банк" витрати по сплаті державного мита за подання позову у сумі 3173, 73 доларів США та 476, 85 грн.; 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 1586,88 доларів США та 238,43 грн.; в іншій частині позовних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач -ПАТ "Перший український міжнародний банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі стягнувши заборгованість з усіх відповідачів. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судом приписів ст. ст. 509, 590, 1054, 546 Цивільного кодексу України, а також допущено порушення норм процесуального права щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акту.
Відповідач-3 у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та не надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу відповідача-2, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових актів у касаційному порядку.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевим господарським судом здійснено розгляд позовних вимог з урахуванням уточнених позовних вимог від 20.12.2010.
Апеляційний господарський суд здійснюючи перегляд рішення місцевого господарського суду в порядку, передбаченому ст. 101 ГПК України зазначив, що судом першої інстанції здійснено розгляд позовних вимог, які не могли бути прийняти до розгляду з огляду такого.
01.09.2009 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів кредитної заборгованості. 27.05.2010 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимого, якою змінено предмет позову, що відповідало приписам частини 4 ст. 22 ГПК України в редакції Закону від 21.06.2001 № 2539-III, тому місцевим господарським правомірно, ухвалою суду від 27.05.2010, прийнято зазначені уточнення позовних вимог до розгляду.
Проте, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010, який набрав чинності з 30.07.2010, до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України були внесені зміни, якими передбачено, що позивач має право змінити предмет позову лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті розпочато судом у судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2010. Втім, 20.12.2010 позивачем знову подано заяву про уточнення позовних вимог, якою змінено предмет позову, що з урахуванням змін до частини 4 ст. 22 ГПК України, внесених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ, виключає право позивача на зміну предмету позову, з урахуванням чого, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо безпідставності прийняття судом до розгляду заяви позивача про зміну позовних від 20.12.2010.
Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими та правомірними, оскільки на момент подачі заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.2010 в силу змін, які відбулися в процесуальному законодавстві змінити предмет позову позивачу надано право тільки до початку розгляду справи по суті. Отже, є правомірним висновок апеляційного господарського суду, що місцевий господарський суд розглянув позовні вимоги, які були безпідставно прийняті до розгляду.
Апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд справи за наявними у справі доказами у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.05.2010, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що на підставі кредитного договору № 7.5-87 30.05.2008, укладеного між ВАТ "Перший Український міжнародний банк" (Банк) та ДП "Харківський завод шампанських вин" (Позичальник, відповідач-1), Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 8500000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення згідно графіку 29.05.2009, що підтверджується меморіальними ордерами № 1010138307 від 30.05.2008, № 1010138319 від 01.07.2008, №1010138322 від 04.07.2009, № 1010138326 від 05.08.2008, № 1010138332 від 29.08.2008..
Однак, Позичальник (відповідач-1) свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином у встановлений строк не виконав, не повернув позивачу кредит та не сплатив відсотків за його використання, в зв'язку з чим, у відповідача-1 за Кредитним договором №7.5-87 від 30.05.2008, виникла заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8 361 300,00 доларів США та заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 20.08.2009, у розмірі 609 992,83 долара США. Крім цього, відповідно до пунктів 12.1, 9.6 Кредитного договору, позивачем за прострочення зобов'язань з погашення кредиту та сплату процентів, нарахована пеня за період з 11.08.2008 по 10.06.2009, що становить 1345716,15 грн.
Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 укладені наступні договори:
- між ЗАТ "Перший український міжнародний банк" та ДП "Харківський завод шампанських вин" (відповідач-1) договори застави № 7.5-87/ЗТ від 30.05.2008, № 7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008, №7.5-87/ЗТ-2 від18.08.2008, № 7.5-87/ЗТ-3 від 29.08.2008, № 7.5-87/ЗМП-6 від 29.01.2009 товарів в обороті та переробці, а також майнових прав;
- між ЗАТ "Перший український міжнародний банк" та ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" (відповідач-2) договір поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 та договір застави №7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009 товарів у обороті;
- між ЗАТ "Перший український міжнародний банк" та ПФ "Орнатус" (відповідач-3) договір поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2008.
Так, у зв'язку з неналежними виконанням Позичальником зобов'язань по кредитному договору, 03.06.2009 Банк направив на адресу відповідача-2 та відповідача-3 вимоги (за вих. № Д1/196и та № Д1/195и від 01.06.2009 відповідно) про виконання кредитних зобов'язань забезпечених порукою в строк не пізніше трьох банківських днів з дня отримання вимоги.
Також, 24.06.2009 Банк направив на адресу відповідача-1 та відповідача-2 вимоги (за вих. № Д1/227и та № Д1/226и відповідно) про повернення кредиту в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання вимоги та вніс відповідний запис до реєстру відомостей про звернення на предмет забезпечувального обтяження запис про звернення стягнення на предмет застави. Зазначені вимоги відповідачами залишені без відповіді та виконання, суду не надано належних доказів погашення кредитної заборгованості, відсотків та штрафних санкцій.
Частиною першою ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 7 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку за ставкою у розмірі 13,2% річних із розрахунку 360 днів на рік (п.7.2.1); у випадках невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язань, встановлених п.п.10.3.6.1-10.3.6.7 цього Договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, відсотки за користування кредитом збільшуються на 2% відсотків річних за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання зобов'язань і будуть нараховуватись за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли банк визначить, що зазначені зобов'язання виконані належним чином (п.7.2.2); відсотки сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше першого банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п. 7.2.5).
Додатковою угодою № 2 від 29.01.2009 до Кредитного договору змінено розмір процентної ставки за користування кредитом з 13,2 % до 17% річних.
Відповідно до частини 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В пункті 12.1 Кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення. При цьому, нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання на весь час прострочення; пеня та інші штрафні санкції за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором пеня та інші штрафні санкції розраховуються банком у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу (п. 9.6).
За цих обставин, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, якими визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України); зобов'язання підлягає виконанню у строк (термін) встановлений у договорі (ч. 1 ст. 530 ЦК України); порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України), дійшов висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8361300,00 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованої станом на 20.08.2009 у розмірі 609992,83 доларів США, а також пені за період прострочення з 11.08.2008 по 10.06.2009 (до моменту порушення відносно відповідача-1 справи про банкрутство), оскільки нарахування пені відповідає умовам Кредитного договору та вимогам ст. ст. 258, 549 Цивільного кодексу України, частини 2 ст. 343, ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. До відносини, які випливають з договору застави, застосовується положення Закону України "Про заставу".
В силу приписів ст. 572, ст. 589, частини 2 ст. 590 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні положення містяться в ст. ст. 19, 20 Закону України "Про Заставу".
Апеляційний господарський суд, встановивши факт невиконання Позичальником умов Кредитного договору, яке забезпечене заставою майна, що належить відповідачеві-1, та враховуючи вимоги частини 1 ст. 590 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про заставу", якими визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду (ч.7); реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів) (ч. 1 ст. 21); при цьому ст. 23 цього Закону встановлено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави, з огляду чого, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача-1 підлягає задоволенню у повному обсязі; водночас оскільки відповідач-1 є державним підприємством судом визначено способи реалізації предметів застави, а саме: шляхом уступки заставодавцем (ДП "Харківський завод шампанських вин") заставодержателю (ПАТ "Перший Український міжнародний банк") вимоги, що випливає із заставленого за договором застави №7.5-87/ЗМП-6 від 29.01.2009 майнового права; та шляхом проведення публічних торгів, встановивши початкову ціну продажу предметів застави за договорами застави №7.5-87/ЗТ від 30.05.2008, №7.5-87/ЗТ-1 від 10.07.2008, №7.5-87/ЗТ-2 від 18.08.2008, №7.5-87/ЗТ-3 від 29.08.2008, за оціночною вартістю, встановленою в договорах застави.
Щодо позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з відповідача-3 -ПФ "Орнатус" на підставі договору поруки № 7.5-87/П-1 від 30.05.2008 в позові відмовлено з посиланням на те, що Банк звертаючись з позовом просить стягнути з ПФ "Орнатус" в солідарному порядку на підставі договору поруки заборгованість за Кредитним договором № 7.5-87 від 30.05.2008 шляхом звернення стягнення на майно, що є предметами застави.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
ПФ "Орнатус" поручився за виконання зобов'язання боржником (відповідачем-1) за Кредитним договором, а позивач просить стягнути заборгованість з відповідача-3 -ПФ "Орнатус" за рахунок заставленого майна, яке належить відповідачу-1, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для звернення стягнення на предмет застави на підставі договору поруки.
В частині позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з відповідача-2 - ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" на підставі Договору поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 в загальному розмірі 8 361 300,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на предмет застави, а саме - належні ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" товари в обороті, оціночна вартість - 6500000,0 грн., що знаходиться у складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, судом апеляційної інстанції також відмовлено у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України порука та застава -це два окремих види забезпечення основного зобов'язання, якими забезпечено зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором. З наведеної норми права та умов договорів забезпечення, кредитору надане право вимагати від ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" виконання зобов'язань відповідача-1, як на підставі договору поруки так, і, на підставі договором застави.
Оскільки позивач просить стягнути з відповіддача-2 заборгованість на підставі Договору поруки № 7.5-87/П-5 від 29.01.2009 шляхом звернення стягнення на предмет застави, судом апеляційної інстанції правомірно відновлено у задоволенні позовних вимог в цій частині, з огляду на те, що звернення стягнення на предмет застави є способом виконання присудженого боргу, що виник за саме за основним зобов'язанням, а не за договором, укладеним на забезпечення основного зобов'язання.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій. Окрім того, ці доводи зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 у справі № 57/205-09 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.М. Волік
Судді : С.Р. Шевчук
О.О. Хрипун