"16" серпня 2011 р. Справа № 2-3/8496.2-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЗаріцької А.О.,
суддівПоліщука В.Ю.,
Полякова Б.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги підприємства "Робітнича солідарність"
на постанову
та постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2011 року
господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року
у справі
господарського суду № 2-3/8496.2-2008
Автономної Республіки Крим
за заявою
до- закритого акціонерного товариства "Санаторій Карасан"
- товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"
товариства з обмеженою відповідальністю "Бригантина"
про
ліквідаторвизнання банкрутом
Ващищен С.В.
Подана підприємством "Робітнича солідарність" касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2011 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року у справі № 2-3/8496.2-2008 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно із ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Згідно ст. 1 вказаного Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), тощо.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її копію було надіслано ініціюючим кредиторам у справі -ЗАТ "Санаторій Карасан" та ТОВ "Кронос", однак не надіслано ліквідатору, кредиторам у справі, іншим учасникам провадження у справі про банкрутство № 2-3/8496.2-2008.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст.ст. 42, 43 ГПК України.
Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам та учасниками провадження у справі № 2-3/8496.2-2008 про банкрутство ТОВ "Бригантина", що є підставою для повернення скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 ст. 46 ГПК України передбачено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" затверджено порядок та розміри сплати державного мита, згідно вимог якого державне мито за подання касаційної скарги сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, оскільки заявником до касаційної скарги не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Після усунення вказаних обставин касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ч. 4 ст. 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу підприємства "Робітнича солідарність" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2011 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року у справі № 2-3/8496.2-2008 повернути заявнику.
Головуючий А. Заріцька
Судді В. Поліщук
Б. Поляков