"15" серпня 2011 р. Справа № 54/215
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Кота О.В.,
Іванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скаргиНаціональної телекомпанії України
на рішення
та постановуГосподарського суду міста Києва від 07.12.2010
Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011
у справі№ 54/215 Господарського суду міста Києва
за позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Закарпатської філії
Концерну РРТ
доНаціональної телекомпанії України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача:Державного комітету телебачення і радіомовлення України
простягнення 594061,82грн.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, дов.від 16.03.2011 № 1231/9-13
відповідача: ОСОБА_2, дов.від 07.04.2010 № 80/16/665
третьої особи: не з'явилися
У червні 2009 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Закарпатської філії в особі Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 594061,82грн. основного боргу за невиконання умов Державного контракту № 179-42 від 26.03.2007 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 у справі № 54/215 (суддя Демченко Т.С.) порушено провадження у справі, залучений до участі у справі в якості третьої особи Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив оплату телекомунікаційних послуг, наданих позивачем згідно умов Державного контракту № 179-42 від 26.03.2007 за період з 01 вересня 2007 по 31 грудня 2007 на загальну суму 594061,82 грн.
Заперечуючи проти позову, Національна телекомпанія України, зазначила, що Державний контракт № 179-42 від 26.03.2007, укладений відповідачем від імені та за рахунок довірителя-Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Крім того, позивач вимагає оплату послуг за вересень-грудень 2007 року, в той час як умовами контракту передбачено надання послуг тільки до 21.09.2007 року, а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 у справі № 54/215 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 у цій справі (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. -головуючий суддя, судді Лосєв А.М., Дзюбко П.О.) позов задоволено частково, стягнуто з Національної телекомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Закарпатської філії 89728,57 грн. заборгованості. Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаними судовими актами, Національна телекомпанія України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки чинним законодавством передбачено обов'язок саме Державного комітету телебачення і радіомовлення України по здійсненню розрахунків за Державним контрактом, тому відповідач є виключно виконавцем державного замовлення, а не замовником послуг за державним контрактом.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
До суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому останній просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. Позивач у відзиві спростував твердження скаржника, що відповідач є виключно виконавцем державного замовлення на виробництво програм, а замовником послуг за спірним Контрактом є третя особа, посилаючись на те, що третя особа не є стороною спірного Контракту.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 12 березня 2007 року між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Національною телекомпанією України укладено договір доручення №167-08, відповідно до умов якого повірений (відповідач) зобов'язався
укласти Державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг, вартістю 31 360 683,00грн. з обсягом телемовлення 5535,5 годин, виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року.
26.03.2007 між Державним підприємством "Закарпатський обласний радіотелевізійний передавальний центр" та Національною телекомпанією України укладено Державний контракт №179-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік, відповідно до умов якого виконавець, за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, а саме забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов'язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором.
Додатковою угодою від 10.04.07 №1 визначено, що у зв'язку з реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 01.04.07, всі права та обов'язки виконавця по Державному контракту № 179-42 від 26.03.07 переходять до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Відповідно до умов п.2.1.3 Контракту позивач зобов'язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007р., а в разі належного фінансування до 31 грудня 2007р. на виконання п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. № 413 "Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб".
Пунктом 3.1 передбачено, що ціна Контракту становить 1320656,11 грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерелом фінансування державного замовлення є кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 "Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб", що надходять від Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1320656,11 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.
Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 1 843 615,21 грн, в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5 535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який є невід'ємною частиною цього Контракту. Джерелом фінансування державного замовлення є кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 "Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб", що надходять від Генерального державного замовника -Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 1 843 615,21 грн, що відповідає 5 535,5 годинам мовлення.
Пунктами 4.6, 4.7 Контракту передбачено порядок та умови оплати послуг за Контрактом № 179-42 від 26.03.2007, відповідно до яких оплата наданих послуг здійснюється відповідачем за цінами Додатку №1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.
Отже, Державним контрактом, укладеним між сторонами передбачено, що щомісячна оплата здійснюється відповідачем в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2. Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 21.09.2007р. У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2. Контракту, Контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2007р.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що безпосередньо умовами Контракту сторони передбачили залежність строку дії цього Контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що видатки з Державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 02.10.2007 р. до договору доручення №167-08 від 12.03.2007 р., а також Звітом про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 та Планом асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 "Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році".
Зміни до Контракту, зокрема щодо строку дії, ціни, вартості послуг у встановленому порядку сторонами не вносились.
Враховуючи викладене та умови Державного контракту (стосовно обсягу фінансування), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що він діяв до 21.09.2007 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення позивача з позовом до суду, у Національної телекомпанії України, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Контрактом з оплати наданих послуг, існувала заборгованість за вересень 2007р. у межах дії Державного контракту (з 01.09.2007 по 21.09.2007) у розмірі 89 728,57 грн.
Крім того, судами зазначено, що надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг з 21.09.2007 по 31.12.2007 було здійснено позивачем з порушеннями умов Державного контракту (пунктів 2.2.1, 4.2.) та відбувалося поза межами його дії.
Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості, наданих у вересні - грудні 2007 року позивачем телекомунікаційних послуг з розповсюдження (трансляції), вироблених для державних потреб телепрограм відповідно до Державного контракту № 179-42 від 26.03.2007р.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (який діяв станом на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, суди попередніх інстанцій, дослідивши узгоджені позивачем та відповідачем умови Державного контракту, за яким Державний комітет телебачення і радіомовлення України не є зобов'язаною особою, беручи до уваги обсяг фактичного фінансування виконання відповідачем договірних зобов'язань у 2007 році, дійшли обґрунтованого висновку стосовно строку дії Державного контракту (до 21.09.2007) та прийняли правомірні судові рішення щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в межах строку дії Державного контракту (до 21.09.2007р.) у розмірі 89 728,57 грн.
Водночас місцевим та апеляційним господарськими судами, з урахуванням обраних позивачем правових підстав даного позову (статті 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, статті 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України), правомірно відмовлено позивачеві в стягненні вартості послуг, наданих ним відповідачеві після 21.09.2007, тобто поза межами Державного контракту (що не позбавляє позивача права на звернення до суду з інших правових підстав).
Відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Національної телекомпанії України залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 у справі № 54/215 залишити без змін.
Головуючий суддя: О.Кот
судді: Л. Іванова
С. Шевчук