"10" серпня 2011 р. Справа № 9-15/66-10-2022
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМирошниченка С.В.,
суддівХрипуна О.О. (доповідача),
Демидової А.М.
розглянувши
касаційну скаргуДержавного підприємства "Дельта-лоцман"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011
у справі
господарського суду№ 9-15/66-10-2022
Одеської області
за позовомДержавного підприємства "Дельта-лоцман"
до Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот"
простягнення 6 572 304,09 грн.
за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот"
до Державного підприємства "Дельта-лоцман"
провизнання частково недійсним договору
за участю представників
позивачаЖмайло О.В.
відповідачаГлушко Г.М.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2011 (суддя Меденцев П.А.) позов Державного підприємства "Дельта-лоцман" задоволений повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" 1 951 708,56 грн. пені, 1 475 887,64 грн. штрафу, 3 033 943,22 грн. штрафних санкцій у вигляді додаткової суми у розмірі завдатку за прострочення виконання зобов'язань по договору, а також судові витрати - 25 500 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" залишені без задоволення.
Рішення суду мотивовано порушенням Публічним акціонерним товариством "Чорномортехфлот" строків виконання обумовлених договором № 58/В-09 від 12.02.2009 робіт по наданню послуг з технічного обслуговування у 2009 році Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу, а тому, на підставі п. 9.4 договору, повинно сплатити Державному підприємству "Дельта-лоцман" неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості послуг, по яким допущено прострочення, за кожний день прострочення та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% від вартості послуг, по яким допущено прострочення, а також повернути відповідно до п. 9.1 договору суму завдатку, зменшену на підставі п. 8.1 договору до 3 033 943,22 грн.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Державне підприємство "Дельта-лоцман" передало Публічному акціонерному товариству "Чорномортехфлот" технічне завдання, плани попередніх промірів глибин, необхідні дозволи природоохоронних органів для проведення днопоглиблення за даним договором, внаслідок чого протилежні доводи останнього до уваги не прийняв та відхилив, як необґрунтовані та безпідставні.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 (головуючий суддя: Андрєєва Е.І., судді: Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф.) рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2011 частково скасовано, позов Державного підприємства "Дельта-лоцман" задоволено частково, стягнуто, з урахуванням ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 про виправлення описки, з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман" неустойку за несвоєчасне виконання умов договору № 58/В-09 від 12.02.2009, а саме: 390 341,71 грн. пені та 295 177,53 грн. штрафу, а в решті позову -відмовлено. Рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" до Державного підприємства "Дельта-лоцман" залишено без змін.
При цьому, господарським судом апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот" повинно сплатити відповідно до п. 9.4 договору неустойку, але зменшено розмір нарахованої неустойки на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції також не знайшов підстав для стягнення з відповідача суми завдатку.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Державне підприємство "Дельта-лоцман" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ч. 3 ст. 551, ст. 571 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи скаржника заперечив та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишивши в силі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 по даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.02.2009 між сторонами у справі був укладений договір № 58/В-09 на надання послуг з технічного обслуговування у 2009 році Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу, відповідно до якого Державне підприємство "Дельта-лоцман", як замовник доручає, а Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот", як виконавець, зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу для підтримки судноплавного каналу у працездатному стані, шляхом днопоглиблення з транспортуванням вилученого ґрунту на підводний відвал, згідно з виданим замовником технічним завданням, в обсязі 1 000 000 куб. м, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно з пунктом 5.1 договору виконавець зобов'язався розпочати надання послуг протягом 20 днів з дня передачі затвердженого технічного завдання, планів попередніх пpомірів глибин, необхідних дозволів природоохоронних opгaнiв для проведення днопоглиблення за даним договором і завершити надання послуг до 31.12.2009.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що початок, хід та закінчення днопоглиблення визначається календарним графіком надання послуг, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що загальний термін надання послуг складає 135 діб та може бути продовжений на термін зупинок, що виникли з причини несприятливих гідрометеорологічних умов, які згідно з нормативною документацією перевищують 12,5 % від заявленого терміну надання послуг.
Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що протягом 10 календарних днів з дня підписання цього договору замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 10 825 777,50 грн., який має статус завдатку. Зарахування сплаченого замовником авансу здійснюється відповідно до актів наданих послуг, при цьому 30 % вартості наданих послуг враховується сторонами як зменшення сплаченого замовником завдатку-авансу, а 70 % вартості наданих послуг сплачується замовником за представленими виконавцем актами наданих послуг.
Відповідно до п. 9.2 договору внесення змін до договору оформлюється додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору.
25.12.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 58/В від 12.02.2009, за умовами якої пункти 5.1, 8.1 та 9.1 договору викладені в новій редакції.
29.12.2009 сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору, згідно з якою пункт 8.1 викладено у новій редакції щодо порядку зарахування залишку завдатку в рахунок оплати виконаних робіт, згідно з яким залишок завдатку, що обліковується станом на 01.01.2010, в обсязі 100 % зараховується в оплату наданих послуг відповідно до підписаних сторонами після 01.01.2010 актів наданих послуг, до повного його погашення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, станом на 31.12.2009 відповідачем надані послуги з днопоглиблення в обсязі 848 727,85 куб.м. на загальну суму 25 972 780,99 грн. У зв'язку з цим залишок невиконаних по договору робіт відповідно складав 154272,15 куб. м. на суму 10 113 144,01 грн., а сума зменшеного відповідно до п. 8.1 договору завдатку станом на 31.12.2009 -3 033 943,22 грн. При цьому, надані відповідачем послуги оплачені позивачем з урахуванням завдатку на загальну суму 29 977 178,87 грн.
28.01.2010 р. сторони підписали акт № 9 приймання наданих послуг по технічному обслуговуванню за грудень 2009 р. -січень 2010 р. на суму 4 004 397,88 грн.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент виникнення у Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" зобов'язання щодо повернення замовнику на підставі п. 9.1 договору суми завдатку, остання була повністю використана в рахунок оплати за виконані роботи.
Пунктом 9.4 договору сторони передбачили, що за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню за кожний день прострочення у poзмірі 0,1 % вартості послуг, по яким допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів сплачує штраф у poзміpi 7 % від вартості послуг, по яким допущено прострочення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот" прострочило надання послуг за договором № 58/В-09 від 12.02.2009 на суму 5 939 043,45 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про те, що за умовами договору Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот" повинно сплатити Державному підприємству "Дельта-лоцман" відповідно до п. 9.4 договору неустойку: у вигляді пені в розмірі 0,1% вартості послуг, по яким допущено прострочення, за кожний день прострочення в сумі 1 951 708,56 грн. та у вигляді штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% від вартості послуг, по яким допущено прострочення, в сумі 1 475 887,64 грн.
Судами також встановлено, що свої зобов'язання за договором Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот" виконало у повному обсязі, хоча і несвоєчасно.
Враховуючи викладене, а також те, що несвоєчасне виконання зобов'язання товариством жодних збитків Державному підприємству "Дельта-лоцман" не спричинило, а стягнення неустойки в сумі 1 951 708,56 грн. пені 1 475 887,64 грн. штрафу призведе до різкого погіршення платоспроможності Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот", посилить його залежність від кредиторів та різко погіршить фінансовий стан, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність зменшення на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України розміру неустойки, що підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман", стягнувши 20 % від заявлених позивачем сум пені та штрафу.
Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Одеський апеляційний господарський суд, зменшивши суму неустойки, що підлягала до стягнення, послався на ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, при цьому обґрунтовано взявши до уваги ступень виконання зобов'язання відповідачем, розмір стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції та зменшення суми неустойки, яка підлягає стягненню.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За висновком колегії суддів, апеляційний господарський суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив безпідставність доводів відповідача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для стягнення залишку суми завдатку та про наявність правових підстав для зменшення нарахованої суми неустойки є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Державного підприємства "Дельта-лоцман" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі № 9-15/66-10-2022 від 31.05.2011 залишити без змін.
Головуючий суддяС.В. Мирошниченко
СуддіО.О. Хрипун
А.М. Демидова