"09" серпня 2011 р. Справа № 13/11/662-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Коробенка Г.П.
За участю представників : ЗАТ "Порцелакінвест" -Жданкіної Л.К., Блажкевича С.В.; ПАТ ПАТ "Банк фінанси і кредит" - Гарвасюка В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ліквідатора ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" Іващука В.А. та ЗАТ "Порцелакінвест"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. по справі № 13/11/662-10 за позовом ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" до ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод", ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ", третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ЗАТ "Порцелакінвест", третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави,-
В квітні 2010 р. позивач - ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" звернувся із позовом до господарського суду до ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" та ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" про визнання недійсним іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р., укладеного між ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" та ТОВ "Банк фінанси і кредит", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та викладений на бланках ВСА №814036 та ВСА №814037 та визнання недійсним договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., який укладений між ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" та ПАТ "Банк фінанси і кредит", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.04.2010 р. порушено провадження по справі №11/662-10, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ЗАТ "Порцелакінвест".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.12.2010 р. порушено провадження по справі № 13/11/662-10, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів : приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р. по справі № 13/11/662-10 /суддя Матущак О.І./ позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсним іпотечний договір № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договір застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р.; стягнуто з ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" на користь позивача 85 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. по справі №13/11/662-10 /судді : Гудак А.В., Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М./ рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р. скасовано, в задоволенні позову -відмовлено, стягнуто з ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" на користь ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" мито в сумі 42,50 грн. -за подачу апеляційної скарги.
В касаційних скаргах ЗАТ "Порцелакінвест" та ліквідатор ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" Іващук В.А. просять скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р. залишити без змін.
У відзивах на касаційні скарги ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" просить залишити скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні Вищого господарського суду України 02.08.2011 року, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 09.08.2011 року до 11-55.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002 р. порушено провадження по справі № 13/85-Б про банкрутство ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод".
В період ліквідаційної процедури ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", 01.03.2004 р. на товарній біржі "Подільська" проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника (протокол № 2 від 01.03.2004 р.), переможцем яких визнано ВАТ "Чернівцісільмаш", яке запропонувало найвищу ціну, тобто 1 810 783 грн. (т.3, а.с.134-147).
Між ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" 20.05.2004 р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу згідно умов якого, ВАТ "Чернівцісільмаш" купило комплекс ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" за ціною 1 810 700 грн. із переліком у п.1 договору лише нерухомого майна. Зокрема: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаража; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної; всього загальною площею 17 260,3 кв.м.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 р. по справі №11/16/83-Н, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. та постановою ВГСУ від 14.03.2006 р., за позовом ПІІ "Інтертехнологія" до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та товарної біржі "Подільська" визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", які відбулися 01.03.2004 р. згідно протоколу № 2.
ВАТ "Чернівцісільмаш", як єдиним учасником, 29.05.2004 р. створено ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Згідно розділу 4 статуту товариства, який зареєстрований в Дунаєвецькій державній адміністрації 07.06.2004 р., створено статутний капітал у розмірі 1 368 854,92 грн. виключно вкладом ВАТ "Чернівцісільмаш" як цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13. Відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 04.06.2004 р. на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" від 29.05.2004 р., ВАТ "Чернівцісільмаш" передало, а ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" прийняло об'єкти нерухомого та рухомого майна загальною вартістю 1 368 854,92 грн. з метою формування цілісного майнового комплексу згідно з переліком (додаток №1 та додаток №2) (т.1, а.с. 79-83, т.2, а.с.14).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006 р. по справі № 19/7244, яке залишено без змін постановою ВГСУ від 22.11.2006 р., за позовом ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" визнано недійсним вказаний вище нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 20.05.2004 р. комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", що знаходиться в м.Дунаївці по вул.Леніна, 13 загальною площею 17 260,3 кв.м., укладений між ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш".
Між Банком "Фінанси і Кредит" о собі філії Банку "Фінанси та Кредит" у Запоріжській області та ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" 25.04.2005 р. укладено договір поновлювальної кредитної лінії №201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн.
В забезпечення виконання даної кредитної угоди між тими ж сторонами 25.04.2005 р. укладено іпотечний договір № UAN/201-1, відповідно до умов якого, предметом іпотеки став комплекс, що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, з переліком об'єктів нерухомого майна у кількості 16 одиниць та договір застави № UAN/201-2 від 25.04.2005 р., де предметом стали об'єкти рухомого майна (обладнання) згідно додатку № 1 до договору, всього у кількості 493 найменувань (т.3, а.с.96-100).
Зазначені вище оспорювані договори посвідчувались приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Також, як вбачається із матеріалів справи, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. по справі № 9/19/2075 визнано за ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; загальною вартістю 611 551,96 грн., загальною площею 17 107 кв.м.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду про визнання недійсними угод, якими ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" обґрунтовував своє право на предмет іпотеки та застави набрало законної сили, недійсні угоди визнані такими з дати їх укладення, право власності на нерухоме майно, яке стало предметом іпотечного договору підтверджено належністю позивачу згідно іншого рішення суду, яке набрало законної сили, то заставодавець та іпотекодавець -ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" не був власником такого майна та відповідно не мав права укладати спірні договори із передачею у розпорядження майна належного іншому суб'єкту господарювання, що є наслідком визнання таких угод недійсними; крім того, на відміну від спірного договору іпотеки, ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" взагалі не набув будь-якого права на майно, яке стало предметом договору застави, оскільки внаслідок зазначеного вище, він не придбав таке майно і не сплатив за нього коштів з урахуванням оцінки протоколу цільового аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" № 2 від 01.03.2004 р. та договору купівлі-продажі від 20.05.2004 р.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, визнання недійсними оспорюваних договорів іпотеки та застави як таких, що укладені з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про іпотеку", ст.11 Закону України "Про заставу" та ч.1 ст. 317 ЦК України.
Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р., виходив з того, що вищезазначені судові рішення про визнання недійсними угод не можуть мати преюдиційне значення в розумінні ч.2 ст.35 ГПК України, оскільки по різним господарським справам різний суб'єктивний склад сторін, а отже, даним судовим рішенням надається оцінка судом, як іншим доказам наявним в матеріалах справи; матеріали справи свідчать про не доведеність позивачем порушення його суб'єктивного матеріального права, адже на момент оспорювання торгів та договору купівлі-продажу оспорювані договори об'єктивно існували і на момент їх укладення, тобто - 25.04.2005 р. спорів щодо правомірності набуття права власності ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" на майно в т.ч. цілісний майновий комплекс не існувало; крім того, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею тому, що нерухоме майно цілісного майнового комплексу ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод” було реалізовано ВАТ “Чернівцісільмаш” в порядку процедури банкрутства ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод” шляхом продажу з публічних торгів і ВАТ “Чернівцісільмаш” повністю сплатив за цілісний майновий комплекс грошові кошти у розмірі 1 810 700,00 грн., але позивач не надав суду доказів про повернення ВАТ “Черновцісільмаш”, сплачених за майно коштів у розмірі 1 810 700,00 грн.
Таким чином, Рівненській апеляційний господарський суд, дійшов до висновку, що підстав для підстав для задоволення позову ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" про визнання недійсним іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., не має.
Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.
Як було зазначено вище, судовими рішеннями по справам № 13/16/83-Н від 22.10.2004 р. визнано недійсними торгів з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод”; №19/7244 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2004р. комплексу ЗАТ “Дунаєвецький арматурний завод” та № 9/19/2075, визнано за ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13.
Зазначені судові рішення набули законної сили та є чинними.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони; факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що судовим рішенням, що набули законної сили надається судом оцінка, як іншим доказам по справі, є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.
Господарським судом першої інстанції та апеляційної інстанції не було досліджено належним чином обставини справи, а саме, не було досліджено договори іпотеки та застави майна від 25.04.2005 р., не було належним чином досліджено питання щодо предмету спірних договорів іпотечного та договору застави від 25.04.2005 р. та переліку майна, яке є предметом зазначених договорів, враховуючи, акт приймання-передачі майна від 07.04.2004 р. та акт приймання-передачі майна від 04.06.2004 р., яке саме майно було придбано на цільовому аукціоні ВАТ "Чернівцісільмаш".
Крім того, згідно ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Господарський суд першої інстанції визнаючи недійсним іпотечний договір № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договір застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., в порушення вищевказаних вимог Закону, не вирішив питання стосовно повернення ВАТ "Чернівцісільмаш" грошових коштів, сплачених за цілісний майновий комплекс в сумі 1 810 700,00 грн.
До того ж, відповідно до вимог ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст.45 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці.
Статтею ст.22 ГПК України передбачені права та обов'язки сторін у господарському процесі, зокрема, сторони користуються рівними процесуальними правами та мають право брати участь в господарських засіданнях.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог ст.22 ГПК України, справа в судовому засіданні господарського суду Хмельницької області 26.01.2011 р. розглянута судом без участі представників відповідачів - ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод", ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" та третіх осіб - ЗАТ "Порцелакінвест" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Таким чином, рішення господарського суду першої інстанції та апеляційна постанова, в порушення вимог закону, постановлені по справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р. по справі № 13/11/662-10 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити зібрані по справі докази, фактичні обставини справи, доводи та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційні скарги ліквідатора ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" Іващука В.А. та ЗАТ "Порцелакінвест" задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р. по справі № 13/11/662-10 скасувати.
Справу № 13/11/662-10 направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Коробенко Г.П.