30 травня 2011 р. № 07/1331
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Владимиренко С.В.,
суддів:Демидова А.М.
Мирошниченка С.В.,
Плюшко І.А.
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Фермерського господарства "ОСОБА_1"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 16.02.2011
у справі№ 07/1331
за позовом Фермерського господарства "Ольвія"
доСпілки фермерів "Деметра"
Фермерського господарства"ОСОБА_1"
Фермерського господарства "Оріон"
третя особаЗакритого акціонерного товариства "Агротехнологічна компанія "Подолія"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс -Логістік Плюс"
простягнення 3 580 054,09 грн.
Фермерським господарством "ОСОБА_1" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2011 у справі № 07/1331.
Зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 касаційну скаргу спілки фермерів "Деметра" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 у справі № 07/1331 залишено без змін.
Заявник у заяві без дати, без номеру (вх. № 03.14.04-11/809/2011 від 12.05.2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16.02.2011 у справі № 07/1331 та передати справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі № 17-12/1112, від 27.01.2011 у справі № 27/192 (28/28), від 12.08.2010 у справі № 07/248-09, від 16.06.2009 у справі № 6/201, від 28.05.2008 у справі № 25/359, від 03.04.2008 у справі №2/480-9/25 (2/147-13/76), від 07.10.2010 у справі №37/163, від 13.01.2011 у справі № 25/79, від 20.01.2009 у справі № 20/237, від 05.11.2009 у справі 8/157/06-НР мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме положення статті 1166 Цивільного кодексу України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 16.02.2011 у справі №07/1331, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 12.08.2010 у справі № 07/248-09, від 16.06.2009 у справі № 6/201, від 28.05.2008 у справі № 25/359, від 03.04.2008 у справі № 2/480-9/25 (2/147-13/76), від 07.10.2010 у справі №37/163, від 13.01.2011 у справі № 25/79, від 20.01.2009 у справі № 20/237, від 05.11.2009 у справі 8/157/06-НР, на які посилається заявник, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для стягнення з відповідачів збитків
У постанові від 16.02.2011 у справі № 07/1331, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, підтримав висновки апеляційного господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів вартості збитків як суми витрат, понесених позивачем внаслідок порушення відповідачами його майнових прав, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи стосовно доведеності вини відповідачів у вчиненні позивачу перешкод щодо користування майном саме у період виконання останнім своїх обов'язків перед третьою особою. У вирішенні спору судом апеляційної інстанції було встановлено наявність підстав, передбачених положенням статті 1166 Цивільного кодексу України для відшкодування відповідачами збитків позивачу.
Водночас у постанові від 07.10.2010 у справі № 37/163, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції з огляду на недоведеність факту неправомірності дій відповідача та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача, погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні збитків, оскільки в діях відповідача відсутній повний склад цивільного правопорушення.
У постанові від 13.01.2011 у справі № 25/79, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність в діях працівників відповідача ознак протиправної поведінки або наявності в таких діях вини працівників відповідача, а також позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.
У прийнятті постанови від 12.08.2010 у справі № 07/248-09 судом касаційної зазначено, що позивачем не доведено понесення збитків з вини відповідача та не надано доказів наявності протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
Приймаючи постанову від 28.05.2008 у справі № 25/359 суд касаційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що підтверджують протиправну поведінку саме відповідача, шкоди, причинного зв'язку між ними та вини останнього.
При прийнятті постанови від 20.01.2009 у справі № 20/327, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, у зв'язку з тим, що віднесення позивачем помилково до складу збитків витрат на юридичну допомогу є неправомірним.
У справі № 8/157/06-НР підтримуючи висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог суд касаційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача, наявності шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.
Тобто, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи щодо наявності всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
При прийнятті постанови від 03.04.2008 у справі № 2/480-9/25 (2/14713/76), на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення збитків, тобто дійшов такого ж висновку, що й у постанові від 16.02.2011 у справі № 07/1331, про перегляд якої просить заявник.
Також слід зазначити, що при прийнятті постанови від 28.05.2008 у справі № 6/201, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, судом касаційної інстанції не застосовувались положення статті 1166 Цивільного кодексу України, а застосовані положення частини першої статті 440 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Що стосується постанов Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі № 17-12/1112, від 27.01.2011 у справі № 27/192 (28/28), на які також посилається заявник, то даними постановами скасовані судові рішення судів нижчих інстанцій, а справи направлені на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 11116, 11117, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Фермерському господарству "ОСОБА_1" у допуску справи №07/1331 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя
С. Владимиренко
Судді
А.Демидова
С. Мирошниченко
І. Плюшко
С. Шевчук