"30" червня 2011 р. Справа № 5016/1681/2011(3/118)
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Миколаївоблагротех»
54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 91 б
До відповідача: Фермерського господарства «Лагуна»
55140, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Тридуби
про: стягнення заборгованості в сумі 35844,12 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 35 844,12 грн., яка складається з: пені в розмірі 10912,85 грн., штрафу в розмірі 10 300,00 грн., 3% річних -2360,71 грн., втрат від інфляції в сумі 12270,56 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору про надання послуг № 7 від 29.05.2010 року, подорожніх листів (форма № 68 А) № 1 (01.08.10 р. -04.08.10 р.), № 2 (01.07.10-04.08.10 р.), № 3 (30.07.10р. -03.08.10 р.), № 4 (27.07.10 р.), акту приймання-передачі виконаних робіт (без підпису відповідача), претензії № 53 від 09.08.10 р., рахунку на оплату послуг від 09.08.10 р. № 0000217, акту звірки (який відповідач також не підписав), відповіді на претензію, часткових оплат в розмірі 80 000,00 грн., рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.11 р. у справі № 4/159/10 (яке вступило в законну силу 15.02.11 р.), наказу господарського суду, норм ст.ст. 258, 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач повністю погасив основну заборгованість яка стягувалась за рішенням суду, але оскільки має місце неналежне виконання грошового зобов'язання, то відповідач повинен сплатити позивачу ще й штрафні санкції.
Відповідач у відзиві, скерованому до суду 29.06.11 р., просить суд зменшити неустойку до 10 % від заявленої суми, та стягнути суму 2 121,28 грн., відмовити позивачу в стягненні втрат від інфляції в сумі 12 270,56 грн., вимогу про стягнення суми 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 360,71 грн. визнає повністю, та зазначає, що фінансовий стан господарства вкрай важкий. Стягнення судом штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань приведе до ще важких наслідків так як відсутність грошових коштів ставить під загрозу збір врожаю 2011 року.
В судове засідання відповідач свого представника з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
30.06.2011 року суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
29 травня 2000 року між сторонами був укладений договір № 7 «про надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур»згідно з умовами якого позивач, як виконавець, взяв на себе зобов'язання по наданню послуг замовнику по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а відповідач, як замовник, в свою чергу взяв на себе зобов'язання прийняти ці послуги та сплачувати їх.
Пунктами 3.1 та 3.4 договору сторони обумовили, що відповідач сплачує послуги позивача в розмірі 250,00 грн. за зібраний гектар. Розрахунки за послуги проводяться за результатами роботи протягом 30 днів після закінчення роботи в господарстві.
Матеріали справи свідчать, що 18.01.2011 року по справі № 4/159/10 за позовом Закритого акціонерного товариства «Миколаївоблагротех»до Фермерського господарства «Лагуна»про стягнення заборгованості в сумі 126000,00 грн. за договором № 7 від 29.05.10р. господарський суд Миколаївської області прийняв рішення (яке 15.02.11 року залишено без змін апеляційною інстанцією), стягнути з фермерського господарства «Лагуна»на користь закритого акціонерного товариства “Миколаївоблагротех” суму боргу у розмірі 126000,00 грн., 1260,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
25.02.11 р. на виконання судового рішення було видано наказ по справі № 4/159/10, та в подальшому як стверджує позивач, відповідач повністю погасив основну заборгованість.
В мотивувальній частині цього рішення суд дійшов висновків по справі № 4/159/10, що відповідач не має встановлених законом або договором підстав для несплати вартості отриманих послуг.
За змістом абз. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За умовами п. 4.2 договору при невиконанні зобов'язань по розрахунках за надані послуги в обумовлені договором строки замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 5% від вартості несплачених (недоплачених) послуг і пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочки платежу.
За приписами ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з наведених норм та фактичних обставин справи, беручи до уваги приписи абз. 2 ст. 35 ГПК України, суд дійшов наступних висновків: оскільки строк виконання зобов'язання за договором № 7 від 29.05.10 р. закінчився 03.09.10 р., то нарахування позивачем до стягнення грошових коштів відповідачу повинно становити за наступним розрахунком: за період з 03.09.10 р. по 06.09.10 р. 3% річних в розмірі 2163,44 грн. (період нарахування - з 03.09.10 р. по 06.09.10 p., 3 дні, ставка - 3 % річних, сума заборгованості - 206000 грн. (206000 грн. х 3 % : 365 днів у році X 3 дні терміну заборгованості) = 50,79 грн.; період нарахування - з 06.09.10 р. по 29.03.11 p., 204 дні, ставка - 3 % річних, сума заборгованості - 126000 грн. (126000 грн. х 3 % : 365 днів у році х 204 дні терміну заборгованості) = 2112,65 грн. ).
Втрати від інфляції в сумі 10 133,17 грн. (період нарахування - з 03.09.10 р. по 29.03.11 p., сума заборгованості - 126000 грн., застосовані індекси інфляції за вересень 2010 р. - 102,9; за жовтень 2010 р. - 100,5; листопад 2010 р. - 100,3; грудень 2010 р. - 100,8; січень 2011 р. - 101,0; лютий 2011 р. - 100,9; березень 2010 p.-101,4 (126000 грн. х 102,9 х 100,5 х 100,3 х 100,8 х 101,0 х 100,9 х 101,4) - 126000 грн.).
Виходячи з положень зазначених норм ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Пеня в розмірі 9893,67 грн. (строк виконання зобов'язання - 03.09.10 р. (п. 3.4 договору - розрахунки за послуги проводяться протягом 30 днів після закінчення роботи в господарстві, робота закінчена та акт виконаних робіт вручено 04.08.10 p.). Період нарахування пені - з 03.09.10 р. по 06.09.10 p., 3 дні, облікова ставка НБУ з 10.08.10 р. - 7,75 %, сума заборгованості - 206000 грн. (206000 грн. х 7,75 % х 2 : 365 днів на рік X 3 дні терміну заборгованості) = 262,44 грн.
Період нарахування пені - з 06.09.10 р. по 05.03.11 p., 180 днів, ставка НБУ з 10.08.10р. по даний час - 7,75 %„ сума заборгованості - 126000 грн.
(126000 грн. х 7,75 % X 2 : 365 днів на рік х180 днів терміну заборгованості) = 9631,23 грн.
Всього пені за період з 03.09.10 р. по 05.03.11 р. - 9893,67 грн.
Нарахування відповідачу штрафу в розмірі 10 300,00 грн. є обґрунтованим та доведеним позивачем. Так, відповідно до умов договору розмір штрафу складає 5 % від вартості несплачених (недосплачених) послуг, оскільки сума заборгованості - 206000 грн. мала місце станом на 05.09.10 р., то: 206000 грн. х 5% = 10 300,00 грн.
За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Але, відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За правилами ст. 233 Господарського кодексу України зменшення розміру штрафних санкцій відбувається у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Тому, беручи до уваги зазначені норми права, факт сплати відповідачем суми основного боргу, майновий стан відповідача, що заслуговує на увагу, суд вбачає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% до 5 150,00 грн. Таким чином, стягненню зі споживача на користь кредитора підлягає штраф в розмірі 5 150,00 грн.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, та з урахуванням наведеного, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст. ст. 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Лагуна»(55140, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Тридуби, код ЄДРПОУ 31044053) на користь Закритого акціонерного товариства «Миколаївоблагротех»(54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 91 б, код ЄДРПОУ 24797581) -10 133,17 грн. втрат від інфляції, 2163,44 -3% річних, 9893,67 грн. - пені, 5 150,00 грн. -штрафу, 273,40 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
3. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 05.07.2011 року.