79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.08.11 Справа № 5015/3804/11
Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за позовом:
Відкритого акціонерного товариства „Буський пивоварний завод”, м. Буськ;
до відповідача:
Львівської торгово-промислової палати, м. Львів;
про:
визнання недійсним висновку №19-09/38 експертного автотоварознавчого дослідження.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства „Буський пивоварний завод”, м. Буськ до Львівської торгово-промислової палати, м. Львів про визнання недійсним висновку №19-09/38 експертного автотоварознавчого дослідження.
Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ст.1 ГПК України до господарського суду вправі звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний висновок про вартість майна є результатом практичної діяльності оцінювача з визначених питань, не є актом державного чи іншого органу та не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначений документ не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований. Зокрема, відповідно до ст. 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Отже, позивачем фактично оскаржуються дії експерта-оцінювача, що виходить за межі підвідомчості, встановленої ст.12 ГПК України.
Враховуючи те, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження не носить характеру акту в розумінні статті 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
За таких обставин провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Керуючись ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Буський пивоварний завод”, м. Буськ до Львівської торгово-промислової палати, м. Львів про визнання недійсним висновку №19-09/38 експертного автотоварознавчого дослідження припинити.
2. Видати Відкритому акціонерного товариства „Буський пивоварний завод” довідку про повернення сплаченого державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. у зв'язку з припиненням провадження у справі, яка не підлягає розглядові в господарському суді.
3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.