79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.07.11 Справа № 5015/2900/11
Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів;
до відповідача:Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена 109”, м. Львів;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Державного підприємства „Житлово-комунальна контора”, м. Львів
про:визнання неправомочними установчих зборів та рішень, що на них прийняті.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність № 02/17 від 15.12.2010р.);
третя особа: Литвин І.М., керівник
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена 109”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства „Житлово-комунальна контора”, м. Львів про визнання неправомочними установчих зборів та рішень, що на них прийняті.
В судове засідання з'явився позивач, позов підтримав, просив задоволити з підстав викладених в позовній заяві.
В судове засідання з'явився представник відповідача, проти позову заперечив, просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позов з урахуванням письмових пояснень.
Представник третьої особи позов підтримав, просив задоволити.
Згідно п. 4 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами, якщо стороною у справі є фізична особа.
Частиною 1 ст. 79 ГК України встановлено, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГК України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Правовий статус Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена 109” визначається Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків”.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків” ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання. Таким чином, відповідач не є господарським товариством або підприємством, при створенні якого формується статутний капітал (тобто юридичною особою, що є об'єктом корпоративних відносин його учасників).
Згідно ст. 6 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків” об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.
Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку; членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування; членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання; власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах (ст. 9 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків”).
Отже, відносини між ОСББ та власниками окремих жилих або нежилих приміщень з приводу створення об'єднання, обумовлюються наявністю у власників речових прав на відповідні приміщення будинку (правом власності), а не характером діяльності власників чи характером використання ними належного їм майна.
Стаття 4 ГК України розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин, зазначаючи, що не є предметом регулювання цього кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, одночасно вказуючи при цьому, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються саме Господарським кодексом України.
Своєю чергою, ст. 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права, а статтею 318 Кодексу встановлене, що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу (тобто фізичні особи та юридичні особи).
У господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.
Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці, реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення нею господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним. Останнє випливає зі змісту ч. 3 ст. 45 ГК України, відповідно до якої щодо громадян положення цього кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Отже, фізичні особи є суб'єктами права власності лише як громадяни, а не як підприємці, у зв'язку з чим у спірних відносинах позивач може виступати лише як суб'єкт права власності (тобто лише як фізична особа-громадянин).
Набуття ОСОБА_1 статусу суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи-підприємця) не є підставою визначення його правового статусу у будь-якому випадку як підприємця, оскільки цей правовий статус поширюється лише на ту частину його діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Таким чином, факт створення ОСББ „Зелена 109” у 2009 році жодної мірою не пов'язаний із фактом ведення позивачем підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про реєстрацію його суб'єктом підприємницької діяльності від 2005 року, у зв'язку з чим спір належить вирішувати за правилами цивільного судочинства.
За змістом п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи суб'єктний склад правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі, оскільки такий непідвідомчий господарському суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в суді загальної юрисдикції.
Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Зелена 109”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства „Житлово-комунальна контора”, м. Львів про визнання неправомочними установчих зборів та рішень, що на них прийняті припинити.
2. Видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 довідку про повернення сплаченого державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. у зв'язку з припиненням провадження у справі, яка не підлягає розглядові в господарському суді.
3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.