79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.07.11 Справа№ 5015/2615/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», м. Львів
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Львів
про: визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо» (код ЄДРПОУ 34307230), оформлене протоколом позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства від 10 червня 2009 року в частині звільнення з посади директора ОСОБА_3 та призначення директором товариства ОСОБА_2
В судовому засіданні взяли участь представники: позивача: ОСОБА_1; відповідача: ОСОБА_4 -представник; третьої особи: ОСОБА_2
Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 17.05.2011 року порушено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»оформленого протоколом від 10.06.2009 року в частині обрання директором товариства ОСОБА_2. Справу призначено до розгляду в засіданні 14.06.2011 року.
В судовому засіданні 14.06.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі на наполягає на їх задоволенні. Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися. Від відповідача надійшло клопотання № 8 від 14.06.2011 року про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 29.06.2011 року.
В судове засідання 29.06.2011 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 25.06.2011 року, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»оформленого протоколом позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства від 10 червня 2009 року в частині звільнення з посади директора ОСОБА_3 та призначення директором товариства ОСОБА_2. Вирішуючи спір по суті суд розглядав саме цю позовну вимогу. В судовому засіданні 29.06.2011 року судом оголошувалась перерва до 06.07.2011 року.
Позивач в засідання суду 06.07.2011 року не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідачем подано клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3. Суд відклав розгляд справи та ухвалив викликати в судове засідання для дачі пояснень ОСОБА_3 відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання відповідача про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_3 суд ухвалив вирішити в наступному судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 12.07.2011 року.
В судовому засіданні 12.07.2011 року судом було оголошено перерву до 18.07.2011 року. В судовому засіданні 18.07.2011 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, судом оголошено перерву до 22.07.2011 року. В судових засіданнях 12.07.2011 року та 18.07.2011 року здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні 22.07.2011 року судом оголошувалась перерва до 26.07.2011 року, в судовому засіданні 26.07.2009 року судом була оголошена перерва до 29.07.2011 року, за клопотанням сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Представникам сторін роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 29.07.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складене та підписане 05.08.2011 року.
Суть спору. Правова позиція позивача: Позивач у позовній заяві вказує, що 10 червня 2009 року відбулися Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», скликані ініціативною групою учасників товариства. Одним із питань, які розглядалися на Загальних зборах, було питання звільнення з посади директора товариства та призначення нового директора. Згідно протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»від 10 червня 2009 року, «слухали голову зборів ОСОБА_6, який інформував присутніх про те, що згідно наявної інформації, директор товариства ОСОБА_3 більше одного року тому подав заяву про увільнення його від посади директора. До цього часу дане питання не було вирішене, а тому це питання необхідно вирішити на даних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Виступив учасник товариства, директор товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3, який підтвердив, що рік тому подав голові товариства ОСОБА_1 заяву на звільнення його з посади директора за станом здоров'я. ОСОБА_3 відзначив, що його заява до цього часу не розглянута, з посади він не звільнений та обов'язків директора не виконує. ОСОБА_3 звернувся до учасників товариства з проханням звільнити його з посади директора товариства». За підсумками голосування, на Загальних зборах було вирішено звільнити ОСОБА_3 з посади директора товариства у встановленому законом порядку. Згідно цього ж протоколу, «слухали голову зборів ОСОБА_6, який запропонував учасникам подати пропозиції стосовно кандидатур на посаду директора. Поступили пропозиції про призначення на посаду директора товариства наступних учасників: ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8». За підсумками голосування, на Загальних зборах було вирішено призначити ОСОБА_2 на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо».
На думку позивача, вирішення питання призначення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»на Загальних зборах учасників товариства, які відбулися 10 червня 2009 року, суперечить пункту «г»статті 41 Закону України «Про господарські товариства» та пункту 10.3.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», та порушує права ОСОБА_1 як директора товариства. Відповідно до пункту «г»статті 41 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції загальних зборів товариства належить, у тому числі утворення і відкликання виконавчих та інших органів товариства. Аналогічна норма міститься в пункті 10.3.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», відповідно до якого призначення та відкликання членів виконавчого органу є виключною компетенцією зборів учасників товариства. Загальні збори учасників товариства, які відбулися 10 червня 2009 року, не мали права розглядати питання та приймати рішення про призначення директором товариства ОСОБА_2, оскільки діючим директором даного товариства на момент проведення зборів була ОСОБА_1 Призначення ОСОБА_2 директором товариства відбулося без попереднього звільнення ОСОБА_1 Твердження про те, що ОСОБА_3 на момент проведення зборів був директор товариства, не відповідає дійсності.
Позивач зазначає, що 5 лютого 2009 року ОСОБА_3 подав заяву на ім'я Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»з проханням звільнити його з посади директора товариства згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України з 16 лютого 2009 року. 16 лютого 2009 року відбулися збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо». Згідно протоколу вказаних зборів, «слухали ОСОБА_9, який запропонував зборам учасників звільнити (відкликати) ОСОБА_3 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України». За підсумками голосування, на даних зборах було вирішено відкликати ОСОБА_3 з посади директора товариства 16 лютого 2009 року на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Згідно цього ж протоколу, «слухали ОСОБА_9, який запропонував зборам учасників обрати (призначити) на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1». За підсумками голосування, на даних зборах було вирішено обрати (призначити) ОСОБА_1 на посаду директора вказаного товариства. Згідно наказу № 6 від 4 квітня 2009 року по товариству, ОСОБА_1 приступила до виконання посадових обов'язків директора з 4 квітня 2009 року. Таким чином позивач прийшов до висновку, що саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_3 була директором товариства станом на 10 червня 2009 року - на момент проведення Загальних зборів учасників товариства. Загальні збори учасників товариства не мали права приймати рішення про призначення ОСОБА_2 на посаду директора товариства без попереднього звільнення за даної посади ОСОБА_1, що якраз і належить до виключної компетенції Загальних зборів. Саме позивач на сьогоднішній день є директором товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо».
Прийняття вказаного рішення загальними зборами порушує права позивача на його думку на належне управління товариством та здійснення інших функцій директора товариства. На підставі наведеного позивач просив суд визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»), оформлене протоколом позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства від 10 червня 2009 року в частині обрання директором товариства ОСОБА_2, судові витрати по справі стягнути з відповідача.
Заявою про уточнення позовних вимог від 25.06.2011 року позивач уточнив позовну вимогу та просив суд визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»(код ЄДРПОУ 34307230), оформлене протоколом позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства від 10 червня 2009 року в частині звільнення з посади директора ОСОБА_3 та призначення директором товариства ОСОБА_2
У поясненні до відзиву від 12.07.2011 року позивач також вказує наступне.
Позивач вказує, що твердження відповідача про те, що позивач вже звертався до суду з цього самого предмету позову та з тих же підстав, не відповідає дійсності. Судами неодноразово розглядалася справа за позовом ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_6 про визнання недійним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», оформлені протоколом від 10 червня 2009 року. Зокрема, згідно рішення Господарського суду Львівської області від 14 грудня 2009 року, залишеного без змін Львівським апеляційним господарським судом, задоволено повністю вимоги позивачів та визнано недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», оформлені протоколом позачергових загальних зборів від 10 червня 2009 року. Постановою Вищого господарського суду України від 25 серпня 2010 року скасовано вказані вище рішення та направлено справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Згідно рішення господарського суду Львівської області від 17 листопада 2010 року, повторно задоволено вимоги позивачів та визнано недійсними рішення загальних зборів. Відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасовано, позивачам відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Вказана постанова залишена без змін Вищим господарським судом України 27 квітня 2011 року. Предметом позову у вказаній справі було визнання недійними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», оформлених протоколом від 10 червня 2009 року, однак зовсім з інших підстав. Жодного разу позивачами не заявлялася така підстава недійсності загальних зборів в частині обрання директора товариства, як порушення прав ОСОБА_1 на належне управління товариством та здійснення інших функцій директора товариства.
Позивач вказує, що твердження відповідача про те, що позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки виник із трудових відносин, є помилковим та суперечить постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного суду України віл жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариством трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства. Таким чином, є дві обов'язкові умови, при настанні яких спір по даній категорії справ розглядається в порядку цивільного судочинства: наявність укладеного з товариством трудового договору; наявність рішення відповідного органу товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) з посади члена виконавчого органу товариства або члена наглядової ради товариства. У даній справі недотримана ні одна із вказаних умов: ОСОБА_1 не укладала з товариством жодних трудових договорів, а відтак позивач не є найманим працівником, а являється учасником товариства; жодного рішення про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) з посади ОСОБА_1 загальні збори учасників товариства не приймали. На підставі наведеного позивач вважає, що спір у справі є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Позивач вказує, що Протокол № 4 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо»від 16 лютого 2009 року є справжнім та має доказову силу у справі.
Невнесення змін про обрання директором товариства ОСОБА_1 до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пояснюється наступним: згідно Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України»від 27 квітня 2007 року, було доповнено частиною другою статтю 50 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої обмежувалась загальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю до 10 осіб. Враховуючи вказані зміни та відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 27 квітня 2007 року, юридичні особи, які створено до набрання чинності цим Законом, були зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. Попередній директор товариства - ОСОБА_3 не вніс у вказаний термін зміни до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо». Відповідно до статті 141 Цивільного кодексу України, при перевищенні кількості учасників, встановленої законом, товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. 5 лютого 2009 року ОСОБА_3 видав позивачу довіреність на представництво інтересів товариства у відносинах з державних реєстратором (копія довіреності додається). Однак, при зверненні в лютому 2009 року в Управління державної реєстрації Львівської міської ради про внесення зміни щодо директора товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивачу було відмовлено у вчиненні таких змін у зв'язку з тим, що установчі документи товариства не приведені у відповідність до закону - кількість учасників перевищувала 10 осіб. Наявність протоколу наглядової ради товариства від 2 березня 2009 року, в якому дублюються питання звільнення з посади директора товариства ОСОБА_3 та призначення новим директором товариства ОСОБА_1, які вже розглядалися на загальних зборах учасників товариства від 16 лютого 2009 року пояснюється тим, що вказаний протокол необхідно було зробити для посвідчення у нотаріуса взірців на право підпису фінансових документів.
З наведених вище підставі позивач просить суд задоволити позов.
Правова позиція відповідача: Відповідач вважає позовну вимогу безпідставною та такою що не грунтуються на нормах законодавства, а тому - не підлягає до задоволення через наступне.
Рішення зборів учасників є законним та відповідає волевиявленню більшості учасників Товариства. У серпні 2006 року була проведена державна реєстрація ТзОВ «Підприємці Торпедо», учасниками якого стали 150 осіб . Учасники товариства (в кількості 40 осіб), що володіють більше 20% голосів, керуючись п. п. 10.6 Статуту товариства та ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»звернулись із письмовим зверненням до Голови товариства ОСОБА_1, в якому зазначили наявні недоліки та запропонували скликати позачергові збори учасників і прозвітувати про роботу товариства. Оскільки Голова товариства відповіді на звернення не дала, тому ініціативна група керуючись ч. 4 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», скликала на 10.06.2009 року позачергові загальні збори, які відбулись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»по вул. Липинського, 54. Згідно реєстру зборів учасників на них були присутніми 102 особи, які мали право голосу (зі 150), що становить 68% від загальної кількості (при необхідних для кворуму 60%). Відповідно до рішення зборів учасників ТОВ «Підприємці Торпедо», оформлених протоколом зборів від 10.06.2009 року, голові наглядової ради Товариства ОСОБА_1 висловлено недовіру та визнано діяльність на посаді незадовільною і такою, що завдала шкоди інтересам і фінансово-господарській діяльності Товариства. Переобрано увесь склад Наглядової ради, у зв'язку із незадовільною роботою попереднього складу, та звільнено з посади Голови наглядової Ради ОСОБА_1 Новим директором Товариства обрано ОСОБА_2. За рішення про обрання директором Товариства ОСОБА_2 проголосувала і абсолютна більшість учасників Товариства (84 зі 102 присутніх на зборах).
Таким чином відповідач стверджує, що зазначені збори було скликано та проведено у повній відповідності з нормами законодавства та установчими документами Товариства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідач стверджує, що позивач вже звертався до суду з цього самого предмету і з тих же підстав. Одразу після завершення зборів учасників 10.06.2009 року позивачу було скеровано листа-вимогу про повернення усієї документації та печатки Товариства новому керівництву, однак вказану вимогу ОСОБА_1 відмовилась виконати не визнаючи рішення зборів. З метою затягування процесу виконання рішення зборів учасників та небажанням повертати документацію та печатку Товариства, 17 червня 2009 року позивач разом із 2-ма іншими колишніми членами Наглядової ради - ОСОБА_9 та ОСОБА_11 звернулась до Господарського суду Львівської області з аналогічним позовом - «про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ «Підприємці Торпедо»від 10.06.2009р.». Свої позовні вимоги обґрунтовувала з тих підстав, ще прийнятими на зборах рішеннями були порушені її права як учасника Товариства, та зазначали про порушення в порядку скликання та проведенні зборів. Справа розглядалась в судах неодноразово. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень зборів учасників задоволено. Однак, вже 25 серпня 2010 року, Постановою Вищого господарського суду України, вказане рішення скасовано, а справу відправлено на новий розгляд. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. ОСОБА_1 у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 10.06.2009р. відмовлено за безпідставністю. Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року постанову апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. залишено в силі, а касаційну скаргу без задоволення. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, «господарський суд припиняє проваджена якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Оскільки із вказаною позовною вимогою позивач вже зверталась та є відповідне рішення суду, що набрало законної сили, то розгляд вказаного позову по суті суперечитиме нормам ГПК.
Відповідач стверджує, що позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що рішення зборів учасників слід скасувати в частині обрання директором Товариства ОСОБА_2, та вказує, що вказане рішення порушує її права як директора Товариства. Таким чином, позивач звертається за захистом свого трудового права, а не корпоративних прав. Оскільки позивач не ставить під сумнів легітимність самих зборів чи порядок їх скликання та проведення, то стає очевидним, що вимоги позивача направлені на відновлення її трудового права як директора Товариства. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, «господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів». Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», «Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства. У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа». Оскільки позовні вимоги спрямовані на відновлення трудового права Позивача, то такий не підвідомчий господарським судам і повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Відповідач стверджує, що подані позивачем докази носять суперечливий характер та містять ознаки фіктивності.
Крім цього, відповідач зазначає, що зміна керівника товариства супроводжується внесенням змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення». Як випливає з довідки з ЄДР, виданої на запит ТзОВ «Підприємці Торпедо»23.06.2011року від моменту проведення державної реєстрації до моменту запиту було вчинено 6 записів про проведення реєстраційних дій. Як випливає із запису 5 внесення змін до відомостей в частині зміни керівника, вносились лише один раз - 26 листопада 2010 року. До цієї дати згідно даних ЄДР керівником Товариства було зазначено ОСОБА_3. Таким чином, твердження позивача про призначення її директором ТзОВ «Підприємці Торпедо»не знайшли свого підтвердження, та навпаки, спростовуються відомостями ЄДР в частині зміни керівника.
Враховуючи все вищезазначене, а також керуючись ст.ст. 10, 58, 60 та 61 Закону України „Про господарські товариства", відповідача просив суд відмовити у позовних вимогах повністю.
Правова позиція третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строєні відповідача: Третя особа у своїх поясненнях вказала, що вважає позовну вимогу безпідставною та необґрунтованою з підстав, ідентичних доводам відповідача, просила суд відмовити в задоволенні позову.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
10 червня 2009 року відбулися Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо». Зміст рішення зборів викладений в Протоколі позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства. Відповідно до рішення учасників (сторінка 4 протоколу зборів), було затверджено порядок денний зборів, пунктом 3 якого затверджено питання «Призначення директора товариства». Учасник товариства ОСОБА_3 звернувся до зборів з проханням звільнити його із посади директора товариства, оскільки він подав відповідну заяву голові товариства ОСОБА_1 рік тому, а обов'язків директора товариства він не виконує. Рішенням зборів ОСОБА_3 звільнено з посади директора товариства, ОСОБА_2 призначено на посаду директора товариства. Дані факти відображені в тексті протоколу зборів від 10.06.2009 року. Викликаний в судове засідання для дачі пояснень відповідно до статті 30 ГПК України ОСОБА_3 у своєму поясненні дані факти підтвердив.
Позивачем подано в матеріали справи протокол № 4 зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 16.02.2009 року, відповідно до тексту якого збори пунктом 4 розглядали питання про звільненя ОСОБА_3 з посади директора товариства, а пунктом 5 розглядали питання про обрання директором товариства ОСОБА_1 (позивача). Відповідно до даного тексту, ОСОБА_3 було звільнено з посади директора товариства, а позивача було обрано директором товариства.
При дослідженні тексту протоколу № 4 зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 16.02.2009 року судом встановлено, що текст складається з двох частин. Перша частина -2 аркуші (сторінка 1 та сторінка 2) саме тексту протоколу із відображенням інформації про кворум, порядок денний, виступи учасників та хід голосування по кожному питанню порядку денного зборів. Друга частина містить лише порядок денний зборів, перелік учасників, що взяли участь у зборах, та результати їх голосування, викладені шляхом відтиску особистого підпису кожного з учасників у графі «за». Детальний порівняльний аналіз текст двох частин протоколу привів суд д висновку, протокол містить взаємосуперечливі дані про хід та результати голосування учасників товариства на даних зборах.
Так, відповідно до першої частини протоколу (сторінка 1 та сторінка 2 тексту) голосування на зборах здійснювалось у спосіб трьох можливих варіантів волевиявлення: «за», «проти»та «утримались». Одночасно сторінки 3, 4 та 5 протоколу, які є його другою частиною, підтверджують, що голосування на зборах здійснювалось у спосіб двох можливих варіантів волевиявлення: «за»та «проти».
Крім цього, відповідно до першої частини тексту протоколу, по питаннях другому та третьому порядку денного мало місце голосування деякими учасниками у спосіб «утримались»по всіх питаннях порядку денного, тоді як у частині другій протоколу відображено, що всі учасники голосували «за»по всіх питаннях порядку денного.
Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами у позовній заяві, відзиві, та представниками сторін в судовому засіданні визнані, не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовну вимогу безпідставною, необгрунтованою та такою що не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Позивач обґрунтовує позовну вимогу про визнання недійсним частково Протоколу позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства від 10.06.2009 року тим, що в частині звільнення ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_2 рішення не відповідає вимогам законодавства. Позивач вважає, що саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_3 була директором товариства станом на 10 червня 2009 року - на момент проведення Загальних зборів учасників товариства. Загальні збори учасників товариства не мали права на думку позивача приймати рішення про призначення ОСОБА_2 на посаду директора товариства без попереднього звільнення за даної посади ОСОБА_1, що якраз і належить до виключної компетенції Загальних зборів. Оскільки позивач стверджує, що рішенням зборів учасників, оформленим протоколом № 4 зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 16.02.2009 року, 16.02.2009 року ОСОБА_3 було звільнено з посади директора товариства, а позивача було обрано директором товариства, і станом не момент прийняття зборами спірного рішення саме позивач, а не ОСОБА_3 була директором товариства.
Однак суд не погоджується з такими доводами позивача через наступне. Судом вище встановлено, що текст Протоколу від 10.06.2009 року позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо», скликаних ініціативною групою учасників товариства містить взаємосуперечливі дані про хід та результати голосування учасників товариства на даних зборах. ОСОБА_3 заперечив в судовому засіданні 12.07.2011 року факт підписання ним спірного протоколу від 10.06.2009 року. Із змісту даного тексту неможливо зробити висновок про те, чи дійсно 16.02.2009 року відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці Торпедо». Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Оскільки на думку суду відсутні належні та допустимі докази прийняття рішення на загальних зборів 16.02.2009 року, а доводи позивача ґрунтуються на цьому рішенні, то суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовної вимоги.
Крім цього, відповідно до статті 60 Закону України «Про господарські товариства»в редакції закону від 31 жовтня 2008 року N 639-VI, яка діяла на момент прийняття оспореного рішення, у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Позивачем не доведено, матеріалами справи не підтверджується факт дотримання процедури прийняття рішення зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 16.02.2009 року шляхом опитування, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові волевиявлення учасників товариства по питаннях порядку денного, натомість наявними є лише відбитки підписів в графах, які не відповідають визначеному порядку та результатам голосування, наведеним на сторінках 1 та 2 протоколу.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність факту порушення цивільного корпоративного права позивача, яке підлягало би судовому захисту, і тому вважає, що в позові слід відмовити.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів, «при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону. Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.»
Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку, що доводи відповідача про непідвідомчість справи господарському суду є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття відповідачем оспореного рішення, а обставинами, які є предметом доказування у даній справі, є обставини про сам факт проведення зборів учасників, оформлених протоколом № 4 зборів учасників ТзОВ «Підприємці Торпедо»від 16.02.2009 року. Крім цього, цивільне право, яке на думку позивача є порушеним та підлягає судовому захисту, є правом корпоративним, оскільки відповідно до статті 10 закону України «Про господарські товариства»в редакції закону від 31 жовтня 2008 року N 639-VI, яка діяла на момент прийняття оспореного рішення, до корпоративних прав учасника товариства віднесено право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Також, відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. З цих підставі суд відмовив позивачеві в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
Також позивачем було заявлено клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, відповідно до якої господарський суд припиняє проваджена якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Відповідач вказав, що оскільки із вказаною позовною вимогою позивач вже зверталась та є відповідне рішення суду, що набрало законної сили, то розгляд вказаного позову по суті суперечитиме нормам ГПК. Однак, матеріалами справи не підтверджуються факти розгляду судами справ між тими ж сторонами та про той же предмет, внаслідок чого суд відмовив в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
Відповідачем було заявлено клопотання від 18.07.2011 року про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи слідчим органам для перевірки заявлених відповідачем фактів. Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими органами перевіряються обставини, що є предметом дослідження у даній справі, і тому провадження у справі слід зупинити, оскільки факти, встановлені в ході перевірок матимуть важливе значення для справи. Однак, стаття 79 Господарського процесуального кодексу України не надає право суду зупиняти провадження у справі до звершення перевірки обставин справи правоохоронними органами. Щодо вимоги про надсилання матеріалів справи слідчими органам, то суд не вбачає необхідності в такій дії, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору, і процесуальна необхідність для вчинення додаткових дій щодо забезпечення додаткових доказів у справі на думку суду відсутня. Внаслідок наведеного суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи слідчим органам.
Позивачем подано клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3. Суд відклав розгляд справи та ухвалив викликати в судове засідання для дачі пояснень ОСОБА_3 відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання відповідача про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_3 суд ухвалив вирішити в наступному судовому засіданні 12.07.2011 року з врахуванням пояснень самого ОСОБА_3 В судовому засіданні 12.07.2011 року ОСОБА_3 дав суду пояснення, відповідно до змісту яких він клопотання про залучення його в якості третьої особи не заявляв. Оскільки суд прийшов до висновку, що рішення у справі не може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_3 щодо сторін спору, суд відмовив в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 15, 116 Цивільного кодексу України, пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», ст. ст. 10, 60 Закону України «Про господарські товариства»в редакції закону від 31 жовтня 2008 року N 639-VI, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 49, 79, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.