Запорізької області
15.08.11 Справа № 11/5009/3661/11
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Вака В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс»(вул.Грязнова, буд. 57, м. Запоріжжя, 69002)
до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69000)
у присутності представників
від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 10 від 17.08.2011р.;
від відповідача: не з'явився
про стягнення 4 264,92 грн.
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс»про стягнення з ФОП ОСОБА_1 4 264,92 грн., які складаються з 3 526,59 грн. заборгованості за поставлений товар, 262,80 грн. пені, 387,92 грн. втрат від інфляції та 87,61 грн. річних.
30.06.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.
У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.
Представник позивача обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив що виникнення заборгованості обумовлене неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 2859/09 від 30.04.2009р. Тривала затримка оплати вартості поставленого товару стала причиною для нарахування сум пені, втрат від інфляції та 3% річних.
Відповідач відзив та витребувані документи не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про причину неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. За таких обставин, спір розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
30.04.2009р. сторони уклали договір № 2859/09, відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а останній, в свою чергу -прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
В п. 4.1 договору сторони дійшли згоди, що загальна сума (ціна) договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних, які сторони підписують у продовж строку дії договору.
Відповідно до п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.04.2011р., а в частині розрахунків за поставлений товар -до моменту проведення остаточних розрахунків.
Протягом строку дії договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 4 956,84 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 2224633 від 03.07.2010р. на суму 1 203,60 грн.;
- № 2226783 від 17.07.2010р. на суму 1 462,98 грн.;
- № 2226784 від 17.07.2010р. на суму 14,06 грн.;
- № 2226889 від 19.07.2010р. на суму 348,00 грн.;
- № 2227681 від 24.07.2011р. на суму 1 956,84 грн.
У відповідності до п. 5.2 договору, остаточний термін оплати отриманої відповідачем партії товару складає 7 календарних днів з моменту одержання товару відповідачем за накладною.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, внаслідок чого на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість в сумі 3 526,59 грн.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В п. 8.1 договору за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.
У відповідності до п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Обчислюючи розмір пені позивач правомірно застосовував шестимісячний строк для нарахування пені та на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за порушення строків розрахунків пеню в сумі 262,80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов'язання по розрахункам за поставлений товар відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляції в сумі 387,92 грн. та 87,61 грн. 3% річних.
Розрахунок сум пені, річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 526,59 грн. основного боргу, 262,80 грн. пені, 387,92 грн. втрат від інфляції та 87,61 грн. 3% річних позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.
Судові витрати віднести на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс»(вул.Грязнова, буд. 57, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 25484884) 3 526 грн. 59 коп. основного боргу, 262 грн. 80 коп. пені, 387 грн. 92 кон. втрат від інфляції, 87 грн. 61 коп. 3% річних, 102 грн державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.А.Гончаренко
В судовому засіданні 15.08.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.08.2011р.