Запорізької області
11.08.11 Справа № 21/5009/4738/11
Суддя Черкаський В.І., розглянувши матеріали заяви
Кредитора -Приватного підприємства “Сіонбуд” (69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, буд. 50, кв. 24, код ЄДРПОУ 34733211)
до боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69069, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника -відсутній
про банкрутство
встановив, що заява підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
ПП “Сіонбуд” у заяві про порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури зазначає, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед ним у розмірі 322 800, 00 грн. та зобов'язання по сплаті пені у розмірі 38 842, 13 грн. та штрафу у розмірі 1 614, 00 грн., яка виникла в результаті не виконання ФОП ОСОБА_1 умов по оплаті товару отриманого за договором купівлі-продажу № 8 від 24.06.2008 року, а також пені у розмірі 38 842, 13 грн. та штрафу у розмірі 1 614, 00 грн., що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати, та яка не погашена протягом майже 3-х років та визнається ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, зокрема, письмовим повідомленням від 19.01.2011 року на претензію-вимогу № 14/01 від 14.01.2011 року; зазначає, що борг не сплачений на дату звернення із заявою до суду, що, на думку ПП “Сіонбуд”, свідчить про неплатоспроможність боржника.
Таким чином, безспірність своїх вимог ПП “Сіонбуд” обґрунтовує визнанням боржником суми боргу відповідно до претензій і відповіді на неї та вважає, що за наведених обставин наявні підстави для здійснення процедури банкрутства стосовно ФОП ОСОБА_1
Боржником у даному випадку виступає громадянин - підприємець ОСОБА_1, яка згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2 від 14.08.2002 року, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.
Відносини, пов'язані з визнанням громадянина -суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом регулюються положеннями ст.ст. 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина -суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Необхідно зазначити, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
При цьому належними доказами неспроможності боржника погасити вимоги кредиторів є заходи примусового стягнення через органи державної виконавчої служби або інші органи, яким надано право на примусове стягнення коштів.
Зокрема, ознаками неплатоспроможності боржника, якщо інше не передбачено Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, кредитор повинен надати докази в підтвердження неплатоспроможності боржника відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно, і встановлений Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Виходячи з системного аналізу положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.
Отже, при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника заявник зобов'язаний надати документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитор зобов'язаний надати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора (кредиторів) до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо).
Положеннями ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Виключний перелік таких документів передбачено у статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство”); виходячи з наведеної статті закону визнана претензія (лист-вимога) не є виконавчим документом.
Законом України від 15.03.2006 року № 3541-ІV були внесені зміни до ст. 3 Закону Україні “Про виконавче провадження”, згідно з якими визнана претензія була виключена із переліку виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Безспірність своїх вимог ПП “Сіонбуд” обґрунтовує визнанням боржником суми боргу відповідно до письмового повідомлення від 19.01.2011 року на претензію-вимогу № 14/01 від 14.01.2011 року.
ПП “Сіонбуд” не надало до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 виконавчих документів чи розрахункових документів, за якими відповідно до наведених вище приписів закону здійснюється списання коштів з рахунків боржника та які підтверджують безспірність вимог кредиторів.
Не надання таких документів ПП “Сіонбуд” є порушенням вимог ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і свідчать про відсутність безспірних вимог до боржника.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” предметом спору у справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, підтверджена відповідними документами.
Правові підстави для порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 за поданою заявою не мають місця.
Крім того, доказів відсутності підприємницької діяльності боржника до заяви не додано.
Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути Приватному підприємству “Сіонбуд” заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і додані до неї документи.
Додаток: на 33 аркушах, в тому числі квитанція № NOYX433775 від 04.08.2011 року про сплату державного мита та квитанція № NOYX433874 від 04.08.2011 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В.І. Черкаський