Запорізької області
08.08.11 Справа № 23/5009/4541/11
Суддя Шевченко Т.М.
Господарський суд у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни, розглянувши матеріали заяви
ініціюючого кредитора -Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Луганськ)
про порушення справи про банкрутство
боржника -Приватного акціонерного товариства «Обухівський завод «Металокерамік»(м. Запоріжжя),
05.08.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх.№4872/09-05) ФОП ОСОБА_1 про порушення відносно ПАТ «Обухівський завод «Металокерамік»провадження у справі про банкрутство.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважає, що вказана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Таким чином, заява подається до господарського суду у письмовій формі та має містити підпис заявника або його представника із зазначеннями дати подання заяви.
Якщо фізична особа -підприємець веде справу в суді самостійно, вона особисто підписує заяву або від її імені заява може бути підписана її представником.
Повноваження на підписання заяви від імені фізичної особи -підприємця вирішується на підставі довіреності або документів, оформлених у відповідності частин 5, 6 статті 28 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається із змісту поданої заяви ФОП ОСОБА_1, остання має підпис представника за довіреністю ОСОБА_2 Втім, до заяви не додано жодних документів в підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву, виступати від імені ФОП ОСОБА_1, що не відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 28 ГПК України.
Отже, суд приходить до висновку, що заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 13 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.
Розмір ставок державного мита передбачений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 36 Господарського кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Платіжні документи про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита (п. 5.1 Роз'яснення N 02-5/78 від 04.03.98 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Кредитором надано копію квитанції № к12/9/104 від 09.03.2011 р., тобто документу, що відтворений за допомогою технічних засобів. Отже, фактично заявником не надано належних доказів, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення заяви без розгляду згідно абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пунктом 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із ст. 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року N 1258.
Документ про оплату витрат додається до заяви, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Платіжні документи про сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу подаються до господарського суду в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Кредитором до заяви додано копію квитанції № к12/9/109 від 09.03.2011 р., тобто документ, що відтворений за допомогою технічних засобів. Отже, фактично належних доказів сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу заявником не надано.
Пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
На момент подання заяви кредитором не виконано приписів вказаної статті щодо обов'язкового направлення боржнику копії заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення і додання до заяви документів, що підтверджують надіслання боржнику копії заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення. До заяви додано лише копію фіскального чеку, що не являється, з огляду на зазначені норми законодавства, належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів боржнику.
Оскільки заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна бути подана з додержанням вимог, встановлених вищезазначеними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України, підписання заяви не уповноваженою особою, відсутність доказів в підтвердження надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику, відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставами для повернення заяви без розгляду у відповідності до абзаців 1, 3, 5 ч. 1 ст. 9 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та п.п. 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повернення заяви кредитору без розгляду за зазначених вище підстав.
Керуючись ст. 5, абз. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п.п. 6, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Луганськ) про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду.
Завірені примірники ухвали направити ФОП ОСОБА_1, ПАТ «Обухівський завод «Металокерамік».
Додаток на адресу заявника: заява з додатками на 10-ти арк., акт від 05.08.2011 р. на 1 арк.
Суддя Т.М. Шевченко