Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "16" серпня 2011 р.Справа № 6/5007/90/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1. - довіреність від 16.06.2011р.;
від відповідача ОСОБА_2. - довіреність від 11.01.2011р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбіз" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онві" (м.Житомир)
про стягнення 4272,76 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4272,76грн. пені за неналежне виконання договору №1/07-12 від 07.12.2010р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в засіданні суду подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дійсно оплату товару, переданого позивачем у березні 2011 року, ТОВ "Онві" здійснило в квітні 2011 року через брак коштів на підприємстві. Враховуючи виконання товариством зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію в повному обсязі, відповідач, з посиланням на ст.233 ГК України, просив зменшити розмір пені (а.с.35-36).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбіз" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онві" (Відповідач) було укладено договір №1/07-12 (а..с7-8), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити: чушку магнієву МГ 90, магнієві сплави (далі - товар), на умовах, викладених в даному договорі.
Кількість, номенклатура товару, що поставляється по даному договору, вказується в специфікаціях, накладних, в актах приймання-передачі, які являються невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).
Сума товару, що постачається по даному договору, визначається шляхом додавання вартості відвантажених партій товару, вказаних в накладних, специфікаціях чи в актах приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору (п.1.3 договору).
Поставка товару здійснюється партіями на додатково погоджених сторонами даного договору умовах поставки (п.2.1 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав магнієвий сплав в кількості 49,240 тон на загальну суму 809897,80грн., що підтверджується видатковими накладними №1/15-03 від 15.03.2011р. на суму 213849,95грн., №1/25-03 від 25.03.2011р. на суму 361899,91грн., №2/17-03 від 17.03.2011р. на суму 234247,94грн. (а.с.11,15,18), відповідними рахунками-фактурами, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи.
Згідно п.4.1 договору оплата товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі вартості поставленої партії (згідно рахунку-фактури) протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку на оплату товару.
Фактом оплати кожної партії поставленого товару є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.2 договору).
Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав з порушенням встановлених договором строків.
Як вбачається з наданих представником відповідача платіжних доручень сума боргу 253400,00грн. сплачена відповідачем 05.04.2011р. платіжним дорученням №688, 306600,00грн. сплачено платіжним дорученням від 11.04.2011р. №761, 249997,80грн. сплачено платіжним дорученням від 18.04.2011р. №664 (а.с.37-39), і не заперечується представником позивача.
Оскільки відповідач несвоєчасно оплатив поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4272,76грн. пені.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.2 розділу "Відповідальність сторін" договору від 07.12.2010р. сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати товару, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від загальної вартості товару, що постачається, за кожен день затримки платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня нарахована правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, штрафні санкції не сплатив.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Проте, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідач повністю сплатив основний борг, докази спричинення збитків позивачем не надані, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 1000,00грн., тобто зменшує розмір пені на 3272,76грн.
Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення пені в сумі 1000,00грн.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Зменшити пеню до 1000,00грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онві" (10025, м.Житомир, вул.Корольова, 150-а, код 24705171)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбіз" (03062, м.Київ, вул.Кулібіна, 4/27, к.7, код 37013298) - 1000,00грн. пені, а також 102,00грн. сплаченого державного мита та 236,00грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 18 серпня 2011 року.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2,3 - сторонам
< Текст >