15.08.11р.Справа № 21/5005/7048/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ельба", м. Дніпропетровськ
до Відповідача- 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційного
підприємства "Контакт - Моком", м. Дніпропетровськ
Відповідача- 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство
"Технобуд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 436 892,45 грн. за договором виконання робіт
Суддя Назаренко Н.Г.
Cекретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 04.04.11р.;
від відповідача-1 - ОСОБА_2, дов. № 22/юр від 01.03.11р.;
ОСОБА_3 директор, наказ № 22 від 19.11.1996р.;
від відповідача- 2 - ОСОБА_4 дов. № 05/юр від 13.06.11р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 292 195 грн., пені - 22 583,07 грн. інфляційних втрат - 98 555,57 грн. 3 % річних - 23 558,81 грн. за договором виконання робіт № 16/пп від 08.08.08р.
В ході розгляду справи до справи в якості Відповідача-2 було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Технобуд".
Відповідач-1 позов не визнає, вважає себе неналежним відповідачем у справі, оскільки внаслідок реорганізації ТОВ ВКП "Контакт-Моком" шляхом виділу було утворено нову юридичну особу - ТОВ "Технобуд", якій відповідно до розподільчого балансу перейшла частина майнових та немайнових прав та обов'язків ТОВ ВКП "Контакт-Моком", у тому числі боргові зобов'язання перед ТОВ "ТД "Ельба" у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог до нього, як до неналежного відповідача.
У відзиві на позов від 14.08. 11р. Відповідач-2 проти заявлених вимог заперечує, вказує на те, що згідно умов спірного договору підставою для настання зобов'язання з оплати є виставлений рахунок, тоді як рахунків для сплати спірного боргу отримано не було. Також вказує на те, що видаткові накладні підписані невідомою особою.
Відповідачем-1 до господарського суду були подані клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, відповідачем-1 також були подані клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та експертизи друкарських форм у спірних документах та будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні з 21.06.11 р. оголошувалась перерва до 30.06.11р., 30.06.11р. розгляд справи відкладався до 28.07.11р., з 28.07.11р. по 03.08.11р., з 03.08.11р. по 15.08.11р. оголошувалась перерва.
28.07.11р. ухвалою суду на підставі клопотання позивача розгляд справи продовжено до 16.08.11р.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
08.08.2009р. між ТОВ "Торгівельний дім "Ельба" (далі - Позивач, виконавець) та ТОВ ВКП "Контакт-Моком" (далі - Відповідач-1, замовник) укладено договір поставки 16/пп (далі - Договір).
Відповідно до умов п.1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню цеглової підготовки на об'єкті: "Благоустрій пішохідного бульвару першої черги в районі вул. Херсонської" на площі 2000 м2 (далі - об'єкт) відповідно до кошторису та графіка виконання робіт, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Загальна сума договору відповідно до кошторису складає 430 000,00 грн. з врахуванням ПДВ - 71 666,67 грн. (п. 2.1. Договору).
Початок робіт - на протязі 7 днів з моменту перерахування авансу на розрахунковий рахунок виконавця та передачі будівельної площі по акту, який наданий замовником і підписаний уповноваженими представниками сторін. Термін виконання робіт визначається графіком виконання робіт (Додаток 2), який є невід'ємною частиною цього Договору (п.п.4.1., 4.2. Договору).
Відповідно до п.12.5. Договору строк дії Договору до 31.12.2008р.
18.08.2008р. між сторонами по Договору було укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода).
Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню цеглової підготовки на об'єкті: "Благоустрій пішохідного бульвару першої черги в районі вул. Херсонської" на площі 173 м2 відповідно до кошторису (Додаток № 1), які є невід'ємними частинами цього Договору.
Загальна сума договору відповідно до кошторису (Додаток № 1), складає 37 195,00 грн. з врахуванням ПДВ 6 199,17 грн. (п. 2.1. Додаткової угоди).
Пунктом 4.1. Додаткової угоди передбачено, що термін виконання робіт - 3 робочих дня.
Відповідно до п. 6.1. Договору, замовник протягом 3-х днів з моменту підписання дійсного договору, перераховує виконавцю аванс в розмірі 297 760, 00 грн. з врахуванням ПДВ - 42 626, 67 грн.
На виконання цього пункту Договору згідно банківської виписки 08.08.08р. відповідач-1 платіжним дорученням № 854 перерахував позивачу частину авансу в сумі 100 000, 00 грн. (т.1. а.с. 60) згідно рахунку № 100 від 08.08.08р. (т.2 а.с. 43), 19.11.08р. за платіжним дорученням № 1106 відповідачем-1 сплачено 50 000,00 грн. та 03.12.08р. платіжним дорученням № 1164 - 25 000,00 грн. (т.1. а.с.62-62).
Відповідач-1 в ході судового розгляду справи підтвердив оплату ним позивачу грошових коштів по спірному договору.
Відповідно до 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами підряду, які регулюються нормами законодавства про підряд, в тому числі главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що здача-приймання робіт здійснюється по факту виконання робіт на підставі наданого виконавцем та підписаного замовником акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).
Акт приймання виконаних підрядних робіт надається виконавцем повноважному представнику замовника. Повноважний представник замовника протягом 5 робочих днів перевіряє якість робіт та підписує акт в частині фактично виконаних об'ємів робіт або надає обґрунтовану відмову в письмовій формі. (п.5.2 Договору).
Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Матеріали справи містять Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р., акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 430 000,00 грн., підписані представниками сторін та завірений печатками підприємств (т. 1 а.с. 41-42, 53-55).
Крім того, до матеріалів справи долучено Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість ТОВ ВКП "Контакт-Моком” перед ТОВ "ТД "Ельба" станом на 01.10.2008р. складала 367 195,00 грн. Акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (т. 1 а.с. 63).
Лист від 26.12.08р. № 159 (т.1 а.с. 59). згідно якого відповідач-1 повідомляє позивача про погашення боргу згідно вказаного в листі графіка не приймається судом як належний доказ, оскільки не містить посилань на спірний Договір, а матеріалами справи підтверджується наявність між сторонами декількох договорів.
Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України, якщо замовник не зробить заяви про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків підряднику негайно, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Претензії стосовно виконаних робіт відповідачем-1 за позовом не пред'являлись, що свідчить про те, що фактично відбулось прийняття виконання та схвалення правочину, узгодження обсягу, вартості та якості робіт сторонами договору.
Згідно з ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договору підряду може бути визначена у кошторисі.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений договором строк, або за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
У зв'язку з відсутністю точної дати підписання акту слід вважати датою підписання останній день місяця - 31.08.08р.
Оскільки, сторони без будь-яких претензій та зауважень підписали два акти виконаних робіт за серпень 2008 року, господарський суд з врахуванням умов п.5.2. Договору, дійшов до висновку стосовно того, що кінцевим строком оплати є 06.09.2008 року (5 днів з моменту їх підписання).
Відсутність на актах виконаних робіт дати їх підписання не спростовує того, що вони підписані саме в серпні 2008 року, а доказів, які б підтверджували протилежне відповідачем суду не подано.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами погоджений строк оплати виконаних робіт, але Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань не перерахував на рахунок позивача кошти у погоджений сторонами строк.
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 292 195, 00 грн.
Крім основного боргу за прострочення оплати позивачем відповідачу-1 нараховано пені - 22 583,07 грн. інфляційних втрат - 98 555,57 грн. 3 % річних - 23 558,81 грн.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 п.9.3.Договору передбачено, що за порушення строку оплати виконаних робі, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України , яка діяла в період за який платиться пеня, від вартості прострочених робіт, за кожен день прострочення.
Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що до стягнення підлягає 22 583,07 грн. пені.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що 3% річних за період з 03.09.2008р. по 20.04.2011р. включно нараховані невірно і до стягнення підлягає 23 459,26 грн., інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з вересня 2008р. по квітень 2011р. включно становлять 106 452,90 грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, і до стягнення підлягає сума заявлена позивачем в розмірі 98 555,57 грн.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Заперечення відповідача-1 проти позову, які ґрунтуються на необхідності заміни відповідача-1 Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим підприємством "Технобуд" (далі - відповідач-2), як його правонаступником відповідно до ст. 25 ГПК України, господарським судом не приймаються, оскільки не відбулося вибуття сторони у спірному правовідношенні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 вважає, що його боргові зобов'язання перед позивачем за договором №16/пп. від 08.08.08р. припинилися внаслідок проведеного ним виділу з його складу новоствореної юридичної особи - ТОВ "Виробниче підприємство "Технобуд", якій ці борги передані за розподільчим балансом. При цьому, відповідач-1 просив суд застосувати приписи статті 25 ГПК України.
Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України допускає заміну сторони її процесуальним правонаступником у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з підстав, коли таке вибуття сталося внаслідок реорганізації підприємства..
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам.
Стаття 59 Господарського кодексу України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення.
Втім, всі інші види правонаступництва, як-от, відступлення права вимоги та переведення боргу, не тягнуть за собою заміну сторони в порядку ст. 25 ГПК України.
Згідно з положеннями статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються за аналогією положення частин 1, 2 та 4 ст.105, ст. ст. 106, 107 цього Кодексу.
При цьому, хоча виділ не веде до припинення юридичної особи, втім, законодавець вимагає дотримання норм, що стосуються припинення юридичної особи, зокрема, письмове повідомлення державного реєстратора про виділ, призначення за погодженням із ним комісії з виділу, розміщення в друкованому засобі масової інформації повідомлення про виділ, вжиття всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів та письмове сповіщення їх про порядок і строки заявлення ними вимог до юридичної особи, яка прийняла рішення про виділ.
Окрім того, норма статті 520 ЦК України передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач-1 не надав належних і допустимих доказів повідомлення позивача як кредитора про виділ і передачу боргу іншій юридичній особі, а позивач як кредитор не давав згоди відповідачеві-1 як боржникові на переведення боргу.
Суд зазначає, що згідно з положеннями ст. ст. 598, 609 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи.
Втім, судом встановлено, що внаслідок добровільного виділу зі свого складу нової юридичної особи - ТОВ "Виробниче підприємство "Технобуд" - відповідач-1 не ліквідований і не припинив своє існування як юридична особа, отже, відсутні підстави як для припинення його зобов'язань перед позивачем, так і для здійснення процесуального правонаступництва в розумінні суті статті 25 ГПК України.
Суд відхиляє посилання скаржника на подання ним об'яви про виділ в Бюлетень державної реєстрації як на підставу вважати дотриманим порядок, встановлений нормою ч. 4 ст.105 Цивільного кодексу України, адже, текст поданої відповідачем об'яви взагалі не містить ні відомостей про передання грошових або будь-яких інших зобов'язань третій особі, ані зазначення назви цієї особи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повідомлення кредитора про передання боргових зобов'язань не може ототожнюватися із отриманням згоди кредитора на переведення боргу в розумінні суті статті 520 ЦК України.
Таким чином, твердження скаржника про те, що у нього відсутні боргові зобов'язання перед позивачем за договором від 08.08.08р. № 16/пп є хибними, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні положень чинного законодавства України
Дані висновки узгоджуються з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах № 16/19 від 14.01.2010р. та № 5005/783/2011 від 30.06.2011р.
У ході розгляду справи відповідачем-2 до господарського суду були подані клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.139-140), відповідачем-1 також були подані клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та експертизи друкарських форм у спірних документах та будівельно-технічної експертизи (т. 2. а.с. 39-40, 41-42).
Розглянувши вищевказані клопотання суд відхилив їх на підставі наступного.
По-перше, спірні договір і акти не тільки підписані представниками сторін, а й скріплені печатками підприємств.
Жодної заяви про втрату печатки відповідачем-1 до правоохоронних органів не подавалося, печатка втрачена не була, про що повідомив у судових засіданнях представник відповідача-1 та директор підприємства відповідача-1 (протоколи від 03.08.11р. та від 15.08.11р.).
По-друге, на виконання умов договору відповідачем-1 08.08.08р. було сплачено аванс у сумі 100 000,00 грн.
З вимогою про повернення цієї суми у зв'язку з невиконанням позивачем робіт по Договору відповідач-1 протягом трьох років ні до позивача, ні до суду у встановленому порядку не звертався.
По-третє, з матеріалів справи вбачається, що після підписання актів виконаних підрядних робіт по Договору відповідач-1 частково оплатив заборгованість за виконанні роботи в сумі 50 000,00 грн. 19.11.08р. та 25 000, 00 грн. 03.12.08р. (т.1. а.с.61, 62).
З вимогами про повернення цих коштів, як безпідставно перерахованих, відповідач-1 ні до позивача, ні до суду у встановленому порядку також не звертався.
Крім того, з розподільчого балансу ТОВ ВКП "Контакт-Моком", що реорганізується шляхом виділу, станом на 27.05.10р. підтверджується наявність за ним боргу перед ТОВ "Ельба" на загальну суму 397 659,61 грн.(т.1 а.с. 42-43).
Згідно акту приймання-передачі до розподільчого балансу від 27.05.2010р. (т.2 а.с. 18) також підтверджується наявність боргу у відповідача-1 перед позивачем по спірному договору.
Викладене не спростоване відповідачем-1 та відповідачем-2. у належний законодавством спосіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що належним відповідачем у справі є відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Контакт-Моком", у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню та стягнення з відповідача-1 заборгованості за Договором № 16/пп від 08.08.08р. в розмірі 436 792,90 грн.
У стягненні до відповідача-2 слід відмовити.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 837, 844, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком" (49100, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20304506, п/р 26008100849001 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ельба" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34656151, п/р 26000001300031 в ПАТ "Актабанк", МФО 307394) основного боргу в розмірі 292 195,00 грн. (двісті дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 00 коп.), пені в розмірі 22 583,07 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три грн. 07 коп.), інфляційних втрат в розмірі 98 555,57 грн. (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 57 коп.), 3 % річних - 23 459,26 грн. (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 26 коп.), державного мита в розмірі 4 367,92 грн. (чотири тисячі триста шістдесят сім грн. 92 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,95 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 95 коп.), про що видати наказ.
В частині стягнення 99,55 грн. 3% річних - відмовити
У стягненні до відповідача-2 - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 18.08.2011р.