15.08.11р.Справа № 40/5005/6952/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Донецької філії Відкритого товариства "Укртелеком", м.Маріуполь
до Державного підприємства промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок", м.Дніпропетровськ
про стягнення 7835 грн. 17 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. дов. № б/н від 04.04.2011 року;
від відповідача: не з»явився;
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Донецької філії Відкритого товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок" і просить стягнути 7127 грн. 48 коп. - боргу, 443 грн. 31 коп. - інфляційних витрат, 264 грн. 38 коп. - 3% річних та судові витрати.
23.06.2011 року Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити.
19.07.11р. Відповідач заявив клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 19.07.2011 року строк розгляду справи було продовжено до 15.08.2011 року.
03.08.2011 року Відповідач направив на адресу суду додаткові пояснення, розрахунок взаємовідносин сторін та просить суд у зв»язку з відсутністю заборгованості в позові відмовити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання на 15.08.2011 року не з'явився, клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надіслав. У судовому засіданні 04.08.2011 року на підставі наданих раніше пояснень, просив суд в задоволенні позову Позивачу відмовити.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с.30), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
З 04.08.2011 року по 15.08.2011 року у справі оголошувалась перерва.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора та Позивача, господарський суд, -
10.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі-Підприємство зв'язку) та Державним підприємством промислового спеціального зв'язку «Промспецзв'язок»(далі-Споживач) укладено договір № 74-14-16 про надання місця в телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком»(далі Договір), згідно з яким Позивач надає Відповідачу в користування місце в телефонній каналізації.
Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що траси прокладання та довжина телефонної каналізації в якій Споживачу надається в користування місце, визначене в Додатку № 1 до цього Договору.
Споживач зобов»язаний своєчасно проводити оплату згідно з умовами договору (п.2.2.1 Договору).
Згідно п. 3.2 Договору, плата за використання місця в телефонній каналізації вноситься Споживачем щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за поточним. На підставі рахунку Укртелекому, виставленого до 5-го числа наступного місяця, відповідно до узгоджених Сторонами Додатків до даного договору. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, діючою на момент оплати.
Пунктом 3.3 Договору, стороні погодилися, що Укртелеком вправі змінювати розмір плати за послуги в порядку, передбаченому п. 2.1.2. цього договору у зв»язку з чим умови фінансових стосунків за Договором переглядаються.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору, Позивач зобов»язаний письмово повідомляти за 60 днів до запровадження нового розміру плати іншу Сторону.
Даний Договір з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 26.12.2008 року (а.с. 16) набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2009 року.
Пунктом 10.3 Договору Сторони визначили, що всі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо зроблені в письмовій формі та підписані обома Сторонами.
Згідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про телекомунікації»тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині 2 цієї статті.
Наказом ВАТ «Укртелеком»№ 210 від 15.06.2009 року (а.с. 19) затверджені та введені в дію з 01.07.2009 року тарифи на послугу з бронювання, доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком».
Відповідно до п. 3.3. вказаного наказу вказані зміни повинні бути доведені до відома суб»єктів господарювання, з якими на день видачі наказу укладено договори на використання місця в каналі кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком», інформацію про введення тарифів, зазначених у додатку 3 цього наказу. При проведенні розрахунків із зазначеними суб»єктами господарювання, тарифи зазначені в додатку 3, застосувати з урахуванням умов укладених договорів.
Таким чином, з моменту винесення вказаного наказу Позивач повинен був з урахуванням умов п. 2.1.2 Договору та п. 10.3. Договору повідомити Відповідача про зміну тарифів за 60 днів з підписанням у подальшому відповідної додаткової угоди.
На підставі вказаних змін до тарифів, які відповідно до Додатку 2 до Договору (а.с. 15) за довжину кабелю 6,5 км встановлювали суму у розмірі 202 грн. 54 коп. (з ПДВ 243 грн. 05 коп.) було змінено тариф до 2005 грн. 46 коп.
Про зміну розміру плати за послуги Позивача, останній підготував лист № 16/9-1835/8 від 01.07.2009 року (а.с. 17) та супровідний лист № 16/9-2148 від 29.07.2009 року з додатковою угодою № 2 до Договору № 74-14-16 від 10.11.2006 року (а.с.18), які були направлені на адресу Відповідача.
З наданого до суду розрахунку суми заявлених Позивачем вимог вбачається, що Позивач просить стягнути суму у період з травня 2009 року по грудень 2009 року включно, врахувавши збільшення розміру оплати (2005 грн. 46 коп.) вже з вересня 2009 року тобто через 60 днів з моменту винесення наказу ВАТ «Укртелеком».
Відповідач здійснював розрахунки за надані послуги, однак як вказує Позивач у останнього існує заборгованість у розмірі 7 127 грн. 48 коп.
25.10.2010 року за № 148103/2-104 Позивач на адресу Відповідача направив претензію про сплату заборгованості за Договором з відповідним розрахунком (а.с. 26-29), на яку за № 765 від 13.12.2010 року Відповідач надав відповідь про те, що не має наміру у подальшому використовувати місце в каналі кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком», та у зв»язку з сплатою заборгованості у сумі 1670 грн. 14 коп. заборгованість у Відповідача перед Позивачем відсутня.
З наданих до матеріалів справи доказів, щодо належного повідомлення Позивачем Відповідача про зміну тарифів на які він посилався на підставі листа № 16/9-1835/8 від 01.07.2009 року (а.с. 17) та супровідного листа № 16/9-2148 від 29.07.2009 року з додатковою угодою № 2 до Договору № 74-14-16 від 10.11.2006 року (а.с.18), вбачається, що відповідно до поштового конверту направленого Позивачем на адресу Відповідача, останній відправлено 12.09.2009 року, та отриманий Відповідачем 14.09.2009 року (вхід. № 362-а) (а.с. 122-123), тобто через 2 місяці 14 днів після винесення наказу ВАТ «Укртелеком»№ 210 від 15.06.2009 року про зміну тарифів з 01.07.2009 року, додаткову угоду отримано Відповідачем 04.09.2009 року (вхід. № 339) (а.с. 124-126).
Отже відповідно до умов Договору, а саме п. 2.1.2. Договору, зміни тарифу повинні бути застосовані через 60 днів, тобто з 12.11.2009 року.
22.10.2009 року за № 716 Відповідач повідомив Позивача про неприйнятність для нього умов вищевказаної додаткової угоди, запропонувавши продовжити дію Договору на тих же умовах та на той же строк. У зв»язку з переглядом умов фінансових стосунків у відповідності до п. 10.3 Договору, як вказує Відповідач, додаткова угода № 2 до Договору підписана останнім не була, тому використання місця в каналі кабельної каналізації повинна бути сплачена за старими тарифами (202 грн. 54 коп без ПДВ).
Таким чином, Позивач направив на адресу Відповідача лист про зміну тарифів та додаткову угоду 12.09.2009 року, яка отримана Відповідачем 14.09.2009 року та 04.09.2009 року відповідно, та при цих обставинах не було між сторонами підписано додаткової угоди № 2 до Договору, щодо зміни тарифів, як того вимагає п. 10.3 Договору. Доказів підписання вказаної додаткової угоди № 2 сторонами не надано.
З огляду на вказані обставини, Позивачем безпідставно включено до розрахунку суми заборгованості Відповідача суми з збільшеним тарифом за період з вересня по грудень 2009 року включно.
Розглядаючи розрахунки надані сторонами (Том 1 а.с. 1-4) та (Том 1 а.с. 28), вбачається, що Позивачем безпідставно до сум вказаних з ПДВ (по 243 грн. 05 коп.) за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року включено ПДВ по іншому Договору про надання послуг електрозв»язку та безпідставно нарахована та врахована при списанні грошових коштів пеня. Позивачем після виникнення різниці в розрахунках у подальшому, також відбувалося нарахування та зарахування Відповідачу в погашення пені, що у подальшому призвело до різниці у розрахунках.
Перевіривши вказані розрахунки надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що на час розгляду справи заборгованості між сторонами не існує з підстав сплати Відповідачем рахунків по тарифам передбаченими умовами Договору № 74-14-16 про надання місця в телефонній каналізації ВАТ «Укртелеком», без врахування змін до тарифів, яке було виконане Позивачем з порушенням умов договору.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
З огляду на викладене, у зв»язку з відсутностю заборгованості Відповідача перед Позивачем, не підлягають задоволенню і вимоги Позивача стосовно стягнення інфляційних витрат та 3% річних, отже суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог Позивача.
Відповідно до вимог ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються Позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
15.08.2011р.