91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.08.11 Справа № 4/146/2011
Розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства “Фелікс”, м. Краснодон Луганської області
до Дочірнього підприємства “Відділ робітничого постачання”Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ
про стягнення 33895 грн. 54 коп.
Суддя: Старкова Г.М.
за участю секретаря судового засідання: Макаренку В.А.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 довіреність №3 від 10.01.2011;
від відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 26 від 11.08.2011.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 29540,19 грн., пені у сумі 2258,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2097,35 грн. за договором №1598 від 01.11.2009.
Представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, що здана у засіданні суду 11.08.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, якою просить суд: стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп., пені у сумі 2184 грн. 47 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп., всього на загальну суму 28291 грн. 70 коп. До вказаної заяви позивачем наданий розрахунок пені.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав.
Представник відповідача відзив на позовну заяву, здану у засіданні суду 11.08.2010, позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості за поставлений товару у сумі 24078 грн. 18 коп.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Заява позивача про зменшення позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами по справі є вимоги: про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп., пені у сумі 2184 грн. 47 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп.
Представник позивача надав заяву про доручення документів до матеріалів справи, здану до суду 11.08.2011. Вказана заява судом розглянута та задоволена.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -
Заява про зменшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп., пені у сумі 2184 грн. 47 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Новою ціною позову (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп., пені у сумі 2184 грн. 47 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами у справі був укладений договір №1598 від 01.11.2009( далі- Договір), за умовами якого Приватне підприємство “Фелікс”(далі- Продавець, позивач) зобов'язується передати у власність Дочірньому підприємству “Відділ робітничого постачання” Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (далі- Покупець, відповідач), а Покупець приймає і оплачує товар в асортименті і кількості згідно додатку до цього договору
( рахунки-фактури, накладні, тощо) (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 5.2 Договору, строк оплати з відстрочкою платежу на 14 календарних днів з моменту поставки товару.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно товарно- транспортних накладних(а.с.17-33), за який не розрахувався, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог)
Позивачем подано позов, яким з урахуванням зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар 24078 грн. 18 коп. При цьому, позивачем заявлено до стягнення інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп., які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2184 грн. 47 коп., що нарахована відповідно до п. 6.1. Договору. Позов обґрунтовано порушенням умов договору та положеннями ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог визнав частково у сумі основного боргу за поставлений товар..
Оцінивши по матеріалам справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі був укладений договір №1598 від 01.11.2009, за умовами якого позивача зобов'язався передати у власність відповідача товар, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно товарно- транспортних накладних(а.с.17-33), за який не розрахувався, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог)
Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та відповідачем не оспорена.
Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання за договором №1598 від 01.11.2009 зі сплати вартості отриманого від позивача товару у сумі 24078 грн. 18 коп. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог).
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар, яка є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп.. слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп. за період з 01.11.2010 по 30.06.2011 (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) слід зазначити наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.
З урахуванням викладеного, позивач інфляційні нарахування нарахував правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Заявлена до стягнення суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої вартості товару за кожен день прострочки у сумі 2184 грн. 47 (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) за період з 27.01.2011 по 25.07.2011, нарахована позивачем обґрунтовано та підлягає стягненню у повному обсязі.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
У судовому засіданні 11.08.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 282 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 196 грн. 98 коп.
Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Відділ робітничого постачання” Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, вул. Леніна,30, м. Алчевськ, код ЄДРПОУ 35038242 на користь Приватного підприємства “Фелікс”,пл..Комсомольська,1, м. Краснодон Луганської області, код ЄДРПОУ 13380949, заборгованість за поставлений товар у сумі 24078 грн. 18 коп., пені у сумі 2184 грн. 47 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2029 грн. 05 коп., витрати по оплаті державного мита у сумі 282 грн. 92 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 196 грн. 98 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено і підписано - 15.08.2011.
Суддя Г.М.Старкова