01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" серпня 2011 р. Справа № 12/076-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства «АЛАЙ»
до: 1) приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»;
2) Міністерства юстиції України в особі
Департаменту державної виконавчої служби;
3) товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»
про визнання недійсними прилюдних торгів
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: ОСОБА_1 -представник (довіреність від 04.01.2011 року);
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: ОСОБА_1 -представник (довіреність від 04.01.2011 року);
від третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
ОСОБА_2 -представник (довіреність №1896 від 01.03.2011 року),
21 квітня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «АЛАЙ»(далі -позивач) до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»(далі -відповідач 1), Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби (далі -відповідач 2) та товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»(далі -відповідач 3) про визнання недійсними прилюдних торгів.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на наступне:
05 квітня 2011 року було проведено прилюдні торги з примусової реалізації нерухомого майна позивача, організовані відповідачем 1, на яких було продано нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення №28 в літ «А», загальною площею 152,90 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Горького, 37/13. Вищезазначене майно є предметом договору іпотеки №81-10-08/08 від 12.06.2009 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»та позивачем.
На думку позивача, зазначені торги були проведені з порушенням визначеної чинним законодавством України процедури, оскільки позивач не був повідомлений належним чином про час та місце проведення торгів, а оцінка майна була здійснена неналежним чином.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив визнати недійсними прилюдні торги, проведені 05 квітня 2011 року та оформлені протоколом проведення прилюдних торгів від 05.04.2011 року, з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме лоту №1 -нежитлове приміщення №28 (в літ. «А»), загальною площею 152,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 37/13 (далі -нерухоме майно).
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2011 року, справу призначено до розгляду 24.05.2011 року.
18 травня 2011 року представник позивача на адресу суду направив заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії щодо проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, у задоволенні якої ухвалою від 18.05.2011 року було відмовлено, оскільки заборона відповідачу 1 вчиняти будь-які дії щодо проведення прилюдних торгів реалізації нерухомого майна є втручанням у діяльність юридичної особи. Крім цього, захід забезпечення позову про який просив заявник, не відповідав обставинам справи, зазначеним у заяві про вжиття заходів забезпечення позову.
24 травня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача 2 направила на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з її перебуванням у відпустці, яке підлягало задоволенню судом.
Представник відповідача 3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 21.06.2011 року.
09 червня 2011року на адресу суду надійшла заява публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі -третя особа). Заява підлягала задоволенню судом, на підставі ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки.
21 червня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представники відповідачів 1, 3 та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, вважали його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
01 липня 2010 року представник позивача направила на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04.07.2011 року.
04 липня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідачів 1, 2, та 3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник третьої особи у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 02.08.2011 року.
02 серпня 2011 року представник позивача направила на адресу клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з її участю в іншому судовому процесі. Враховуючи те, що представником позивача були надані всі витребувані судом документи, а також у зв'язку із закінченням строку розгляду спору, зазначене клопотання задоволенню судом не підлягало.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представники відповідачів 1, 3 та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд у його задоволенні відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
12 червня 2009 року між закритим акціонерним товариством «Алай» (далі -позивач) та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»(далі -третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) був укладений договір іпотеки №81-10-08/08, згідно з умовами якого позивач з метою забезпечення виконання власних зобов'язань, що випливають з договору кредитної лінії №81-10-08 від 27.06.2008 року, укладеного між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі -третя особа), надає в заставу третій особі нежитлове приміщення №28 в літ «А», загальною площею -152,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 37/13 (далі -нерухоме майно).
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
28 липня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. було вчинено виконавчий напис №3323 (далі -виконавчий напис нотаріуса), на підставі якого 10 серпня 2010 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження.
14 січня 2011 року між Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі -відповідач 2) та приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»(далі - відповідач 1) був укладений генеральний договір №1, згідно з умовами якого відповідач 2 доручив відповідачу організацію прилюдних торгів для реалізації нерухомого майна.
05 квітня 2011 року були проведені прилюдні торги з примусової реалізацій нерухомого майна.
На думку позивача, вказані прилюдні торги були проведені з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством України, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про їх проведення, а оцінка нерухомого майна, що підлягало реалізації з прилюдних торгів, була проведена неналежним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ч. 2 цієї статті встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
П. 6.2 договору передбачено, що позивач погоджується з тим, що в разі настання випадків, передбачених цим договором, які надають право третій особі на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки (нерухомого майна), предмет іпотеки переходить у власність третьої особи в рахунок виконання зобов'язання позивача, і це застереження є правовою підставою для оформлення права власності третьої особи на предмет іпотеки за цим договором. Третя особа може також від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі зі спрямуванням коштів на погашення боргу за кредитним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.
Відповідач 1 опублікував повідомлення про проведення прилюдних торгів у газеті «Aviso PLUS»№21 від 17.03.2011 року та газеті «Експрес-об'ява»№49 від 17.03.2011 року, що підтверджується копіями витягів з газет, долучених до матеріалів справи.
Як вбачається з положень Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», друковані засоби масової інформації за сферою розповсюдження поділяються на місцеві, регіональні, загальнодержавні, зарубіжні.
Сферою розповсюдження обох друкованих засобів масової інформації є загальнодержавна, що підтверджується скороченими витягами з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності від 18.04.2011 року, долученими до матеріалів справи.
Так, доводи позивача про порушення відповідачем умов повідомлення учасників прилюдних торгів про їх проведення спростовуються розповсюдженням вказаних друкованих видань по всій території України, у тому числі по місту Києву.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
17 березня 2011 року відповідач 1 направив відповідачу 2, третій особі та позивачу лист №573, у якому повідомляв про час та місце проведення прилюдних торгів з примусової реалізації нерухомого майна, що підтверджується копією фіскального чеку №3595 від 17.03.2011 року, долученою до матеріалів справи.
Так, суд дійшов висновку, що твердження позивача про його неналежне повідомлення про проведення прилюдних торгів, не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім цього, представник позивача зазначила, що проведення оцінки нерухомого майна було доручено особі, яка не має сертифікату суб'єкта оціночної діяльності та не зареєстрована в установленому законом порядку, як фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»закріплено, що кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про призначення експерта, суб'єкта підприємницької діяльності -суб'єкта господарювання, для участі у виконавчому провадженні від 11.10.2010 року, експертом було призначено ОСОБА_3 (далі -експерт).
Твердження позивача про те, що експерт не мав сертифікату суб'єкта оціночної діяльності спростовуються наявною в матеріалах справи копією сертифікату суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_1, виданого 11.06.2010 року (далі -сертифікат) ОСОБА_3, що дійсний до 11.06.2013 року. Згідно з вказаним сертифікатом, призначений експерт мав право здійснювати оцінку нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертну грошову оцінку земельних ділянок.
Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», для розгляду питання про видачу сертифіката суб'єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи: заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою Фондом державного майна України; виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; довідку про оцінювачів, які працюють в його штатному складі, за формою, встановленою Фондом державного майна України; нотаріально посвідчені копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці. Розгляд та перевірка документів, поданих суб'єктом господарювання, здійснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує тридцяти днів від дати їх подання.
Отже, видачі сертифіката передує державна реєстрація особи як суб'єкта підприємницької діяльності, про що подається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Таким чином, твердження позивача про те, що проведення оцінки нерухомого майна було доручено особі, яка не зареєстрована в установленому законом порядку, як фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності є безпідставними, а тому оцінку майна було проведено належним чином.
Ч. 4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що прилюдні торги від 05.04.2011 року вважаються такими, що не відбулись, у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, що підтверджується повідомленням про результати торгів, долученим до матеріалів справи. Так, чинним законодавством не передбачено можливість визнання торгів, що не відбулись, недійсними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволенні позову, господарські витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 36, ч. 1 ст. 41, ч. 2, 3, 5 ст. 43, ч. 4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові закритого акціонерного товариства «АЛАЙ»до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби та товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», про визнання недійсними прилюдних торгів відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 08.08.2011 року.