01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" серпня 2011 р. Справа № 10/087-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Худолій А.С.
розглянувши справу № 10/087-11
за позовом закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ», м. Ірпінь;
до відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат
«Перемога», м. Ірпінь;
про витребування майна з незаконного володіння та стягнення
2738,99 грн.
представники сторін:
від позивача: Прохоровський А.С. -витяг з протоколу № БМ-26/02/10 від 26.02.2010 р. (голова правління);
від відповідача: ОСОБА_1 -довіреність б/н від 24.05.2011 р.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернулось закрите акціонерне товариство «Перемога-БМ»(надалі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат «Перемога»(надалі -відповідач) про витребування майна з незаконного володіння та стягнення 2 738,99 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.04.2007р. між закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ»та відкритим акціонерним товариством «Ірпінський комбінат «Перемога»укладено Договір найму № 01/2-ОМ, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування та володіння за плату транспортні засоби, перелік яких наведений в Додатку № 1 до цього договору. Однак, в порушення умов договору відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання та за весь час дії договору не вносив орендну плату за користування майном, у зв'язку з чим позивач, на підставі ст.ст. 782, 785 Цивільного кодексу України та п.п. 8.1., 8.2., 8.5., 8.6. договору, надіслав повідомлення про відмову від Договору найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р., в якому повідомив про розірвання договору та вимагав негайно повернути майно, що було передано у користування за вказаним договором найму. Втім, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, станом на день розгляду справи, не повернув позивачу майно, одержане у найм на підставі Договору найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р., у зв'язку з чим останній звернувся за захистом своїх порушених прав до господарського суду. Також, позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 2738,99 грн., яка нарахована, на підставі Договору найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р.
Ухвалою від 25.05.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/087-11 та призначив її розгляд на 09.06.2011р.
Ухвалою суду від 09.06.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 21.06.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, було відкладено.
В судовому засіданні 05.07.2011р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та надано клопотання б/д за № 05/07/11-1 про витребування в управлінні ДАІ ГУ МВС України м. Ірпінь документів, що підтверджують реєстрацію транспортних засобів та спецтехніки.
Представником відповідача надані суду письмові пояснення б/н від 04.07.2011р., в яких останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи свої доводи тим, що укладений між ним та позивачем Договір найму № 01/2-ОМ від 2 квітня 2007 року являється нікчемним.
Ухвалою від 05.07.2011р. суд відклав розгляд справи на 26.07.2011р., у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.
Представник позивача в судове засідання 26.07.2011р. не з'явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшли документи, витребувані судом, та письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 26.07.2011р. присутнім представником відповідача підтримані надані суду пояснення, в яких останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні.
Крім того, представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю представника позивача, та подано суду клопотання, в порядку ст. 69 ГПК України, про продовження строку розгляду спору у справі № 10/087-11.
Ухвалою від 26.07.2011р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 04.08.2011р.
До початку розгляду справи від позивача надійшла заява № 02/08/11 від 02.08.2011р. про відвід судді Привалова А.І., з мотивів його упередженості.
Ухвалою від 04.08.2011р. заяву закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ»про відвід судді залишено без задоволення.
Також, від позивача надійшло клопотання про витребування документів, що підтверджують реєстрацію транспортних засобів та спецтехніки, що є предметом розгляду у даній справі, від Управління ДАІ ГУ МВС України МРЕВ ДАІ м. Ірпеня.
Проте, судом зазначене клопотання позивача відхилено, оскільки на адресу суду вже надійшла відповідь від Управління ДАІ ГУ МВС України МРЕВ ДАІ м. Ірпеня на судовий запит, надісланий раніше, відносно реєстрації транспортних засобів та спецтехніки, що є предметом розгляду у даній справі.
Присутній у судовому засіданні 04.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав раніше наведених у письмових запереченнях на позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 09.08.2011р.
08.08.2011р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли додаткові докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
09.08.2011 р. до суду надійшла відповідь від ГУ МВС в Київській області Управління ДАІ на судовий запит.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду 09.08.2011 р. була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
02.04.2007р. між закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ» (за договором -наймодавець) та відкритим акціонерним товариством «Ірпінський комбінат «Перемога»(за договором -наймач) укладено Договір найму № 01/2-ОМ, згідно пунктів 1.1., 2.1. якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове користування та володіння за плату транспортні засоби, перелік яких наведений в Додатку № 1 (далі за текстом - майно), що знаходяться на балансі ЗАТ «Перемога-БМ». Момент користування найманим майном настає одночасно із підписанням договору та акту прийому-передачі вказаного майна (Додаток № 2).
Згідно Акту приймання-передачі від 2 квітня 2007 року, підписаного сторонами Договору найму № 01/2-ОМ, закрите акціонерне товариство «Перемога-БМ»передало, а відкрите акціонерне товариство «Ірпінський комбінат «Перемога»прийняло майно, а саме транспортні засоби: автокран КС-3577, державний номер 070-12 КМ; КРАЗ 256Б, державний номер 32-35 КХВ; КРАЗ 256Б, державний номер 32-36 КХВ; КРАЗ 256Б, державний номер 32-37 КХВ; бульдозер МК 24; екскаватор 5111Б; автонавантажувач; кран козловий (інвентарний № 2479); кран козловий (інвентарний № 5224); кран козловий (інвентарний № 7674).
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно положень ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судом встановлено, що майно (транспортні засоби), що передавались закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ»у найм відкритому акціонерному товариству «Ірпінський комбінат «Перемога», згідно умов Договору найму № 01/2-ОМ від 2 квітня 2007 року, були внеском відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат «Перемога»у статутний фонд закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ», що підтверджується Актом прийому-передачі майна в статутний фонд від 3 квітня 2000 року.
Крім того, загальними зборами акціонерів ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога» були прийняті рішення, оформлені протоколом № 35 від 14.12.1999 року, якими затверджено Статут та Установчий договір ЗАТ «Перемога-БМ», який визначав в тому числі і майновий внесок ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»у статутний фонд ЗАТ «Перемога-БМ».
В подальшому, рішенням Спостережної ради ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»від 05 квітня 2000 року (Протокол № 6-5 від 5 квітня 2000 року) було затверджено майновий внесок ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»у статутний фонд ЗАТ «Перемога-БМ», здійснений 3 квітня 2000 року відповідно до Акту №1 прийому-передачі.
Вищевказане рішення Спостережної ради ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»затверджене рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»(Протокол № ПЗЗА-29/12/05 від 29 грудня 2005 року).
Державна реєстрація ЗАТ «Перемога-БМ»була проведена у відповідності до діючого законодавства України.
Також, постановою Вищого господарського суду України від 15.009.2010р. у справі № К14/019-09 за позовом ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»до ЗАТ «Перемога-БМ», ТОВ «Торгівельно-виробнича фірма «Доктор & K», Крижанівського І.М. про розірвання установчого договору ЗАТ «Перемога-БМ», затвердженого установчими зборами засновників ЗАТ «Перемога-БМ»протоколом № 1 від 05.04.2000р. та зареєстрованого Ірпінським міськвиконкомом, реєстраційний №1626 від 13.04.2000р., встановлено, що з набранням чинності Цивільним і Господарським кодексами України установчий договір ЗАТ «Перемога-БМ», укладений між ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», ТОВ «Торгівельно-виробнича фірма «Доктор & К»та Крижанівським І.М., зареєстрований 13.04.2000р. виконавчим комітетом Ірпінської міської ради за №1626, припинив свою дію шляхом його повного виконання сторонами договору.
Отже, факт внесення майна відкритим акціонерним товариством «Ірпінський комбінат «Перемога»у статутний фонд закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ»доведенню не підлягає в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Відповідно до ст. 26 Цивільного кодексу УРСР (дійсного на момент виникнення правовідносин), правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації статуту юридичної особи. Державна реєстрація статуту ЗАТ «Перемога-БМ»була здійснена 13.04.2000 р., за яким товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації і правонаступником TOB «Перемога-Будівельні матеріали»та власником майна, переданого засновником (пункти 1.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.6., 3.7., 5.8., 5.12. Статуту ЗАТ «Перемога-БМ»).
Крім того, на судові запити надійшли відповіді Ірпінського МРЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 15.07.2011р. за № 135 та Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області № 18/8535 від 04.08.2011 р., якими підтверджено, що за ЗАТ «Перемога-БМ»в числі зареєстрованого транспорту значаться автомобілі автокран КС-3577, державний номер 070-12 КМ; КРАЗ 256Б, вантажний самоскид державний номер 16814 КМ (попередній державний номер 32-35 КХВ); КРАЗ 256Б, державний номер 16815 КМ (попередній державний номер 32-36 КХВ); КРАЗ 256Б, державний номер 16816 КМ (попередній державний номер 32-37 КХВ).
Також, до матеріалів справи позивачем на підтвердження права власності на спірне майно надано акти приймання-передачі транспортних засобів, на підставі яких здійснювалась перереєстрація останніх, та Угоду про взаємне визнання права власності на майно від 22.09.2009р., підписану між ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», ЗАТ «Перемога-БМ», ЗАТ «Перемога-ТВЗ», ЗАТ «Перемога-ЗІБ».
Пунктом 10.1. Договору найму № 01/2-ОМ визначено, що даний договір діє з 2 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до п. 11.3. договору, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зазначене положення договору кореспондується зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якою також встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р. сторонами, у зв'язку з закінченням строку його дії, не припинявся та не розривався.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до п. 3.1. договору, плата за користуванням найманим майном встановлюється в розмірі 10 000 грн., в т.ч. ПДВ -20 %.
Згідно п. 3.2. договору, плата за користування майном перераховується Наймачем на розрахунковий рахунок Наймодавця в два етапи: 1) 50 відсотків не пізніше п'ятого числа місяця оренди; 2) 50 відсотків не пізніше 25 числа місяця оренди.
Проте, в порушення умов договору відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання та за весь час дії договору не вносив орендну плату за користування майном, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 400 000 грн., у зв'язку з чим позивач, на підставі ст.ст. 782, 785 Цивільного кодексу України та п.п. 8.1., 8.2., 8.5., 8.6. договору, надіслав повідомлення № 10/09/10 від 10.08.2010р. про відмову від Договору найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р., в якому повідомив про розірвання договору та вимагав негайно повернути майно, що було передано у користування за вказаним договором найму.
Право наймодавця відмовитись від договору найму та витребувати своє майно регулюється положеннями ст.ст. 782, 785 Цивільного кодексу України.
Так, приписами статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктами 2.4., 5.4. договору також передбачено, що у випадку розірвання Договору найму, його припинення або на вимогу наймодавця, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю майно у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу.
Відповідач в порушення умов договору, станом на день розгляду справи не повернув позивачу майно, одержане у найм, на підставі Договору найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р.
Проте, як встановлено судом, позивач обґрунтовує свої вимоги в частині витребуванні майна, посилаючись на ст. 387 Цивільного кодексу України та те, що відповідач незаконно володіє транспортними засобами та спецтехнікою, що належить ЗАТ «Перемога-БМ».
Важливим елементом позову є його предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, підставою посилання на належне йому право, юридичні факти що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому слід зазначити, що предметом спору у даній справі є витребування майна - транспортних засобів та спецтехніки.
Нормами статті 387 Цивільного кодексу України регламентовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
В даному випадку, відповідач отримав майно у користування на законній підставі - на підставі укладеного з відповідачем Договору найму № 01/2-ОМ від 02.04.2007р.
Відтак, в контексті заявлених позовних вимог вбачається, що позивачем подано віндикаційний позов.
Віндикаційним визнається позов власника, що не володіє майном, до не власника, що незаконно володіє майном, про вилучення майна в натурі. Власник може вимагати повернення свого майна за цим позовом лише в тому випадку, якщо інша особа володіє його майном незаконно. Якщо ж володілець чужим майном на законних підставах, то власник не може витребувати свою річ з такого володіння шляхом пред'явлення віндикаційного позову.
Натомість, негаторний позов може бути поданий до осіб, які самовільно користуються майном або які продовжують його використання після припинення правової підстави, що раніше давала їм можливість користуватися ним.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Набуття, збереження майна без достатньої правої підстави регулюється главою 83 Цивільного кодексу України.
Так, статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Позивачем під час розгляду справи не надано доказів того, що відповідач самовільно, без правової підстави отримав спірне майно у користування.
Таким чином, шляхом визначення та пред'явлення позовних вимог про витребування майна, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди та відомою від договору найму, позивачем вибрано невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 2738,99 грн. заборгованості по орендній платі.
Так, згідно п. 3.1. договору, плата за користуванням найманим майном була визначена сторонами в розмірі 10 000 грн., проте позивач просить стягнути з відповідача іншу суму заборгованості, не зазначаючи при цьому ані періоду (місяць та рік, за який виник борг у сумі 2738,99 грн.), ані обґрунтувань щодо її розміру, з урахуванням умов договору.
При цьому суд також звертає увагу, що позов -це юридичний засіб захисту порушеного або оспорюваного суб'єктивного права, тоді як заявлений позов в частині стягнення 2738,99 грн., що складає 1/200 від суми заборгованості з нарахованими штрафними санкцій не відповідає теоретичному поняттю позову та не направлений на захист порушеного права у цій частині вимог.
Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
А.І. Привалов