01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" серпня 2011 р. Справа № 02-03/992/7
Суддя Антонова В.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Метал ленд Гласс Констракшн», 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72,
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна»,
про
спонукання до виконання мирової угоди
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 19.07.2011 року (вх. №3122 від 04.08.2011 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Метал ленд Гласс Констракшн»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна»про спонукання до виконання мирової угоди.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Господарський суд зазначає, що відповідно до класифікацій способів захисту права, встановлених ст. ст. 16 ЦК України та 20 ГК України, якщо обов'язок полягає у проведенні розрахунків -йому відповідає такий спосіб захисту права як примусове виконання обов'язку в натурі, який відноситься до позовів про стягнення грошей.
Предметом виконання мирової угоди від 29.07.2010 року, затвердженої ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2010 року у справі №3/154-10 є обов'язок сторони 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна», сплатити заборгованість.
За таких обставин, зобов'язання виконати умови мирової угоди від 29.07.2010 року полягає у її реальному виконанні шляхом стягнення коштів.
В даному випадку способом захисту порушеного права є стягнення грошових коштів в сумі 113 390,00 грн. Саме така ціна позову зазначена і позивачем у позовній заяві.
Таким чином, переданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Метал ленд Гласс Констракшн»на розгляд суду спір має майновий характер.
Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
З позовної заяви вбачається, що ціна позову становить 113 390,00 грн., а державне мито, відповідно до платіжного доручення №1208 від 20.07.2011 року, позивачем сплачено у сумі 85,00 грн., що не відповідає вимогам п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме не доплачено 1 048,90 грн. до встановленого розміру державного мита (1 133,90 грн. -1 відсоток від ціни позову).
Таким чином, вищезазначене платіжне доручення не може вважатись документом, що підтверджує сплату державного мита до державного бюджету у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Антонова В.М.