ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/27711.07.11
За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві
до Приватного підприємства «Бюро юридичного захисту «Ваш адвокат»
про стягнення 2 955,91 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 24/14-3/98/Ан. від 14.06.2011
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Бюро юридичного захисту «Ваш адвокат»(відповідач) заборгованості в сумі 2 955,91 грн., в т.ч. 2 170,52 грн. основного боргу та 785,39 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на надання послуг охорони майна № 14-Доб/2007/Дар.Ц від 15.03.2007 належним чином не виконав, зокрема, не оплатив грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 порушено провадження по справі № 53/277, розгляд справи призначено на 20.06.2011.
Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/277 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 11.07.2011.
Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/277 передано для розгляду судді Грєховій О.А.
Представник позивача через відділ «Діловодство»подав заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1 248,82 грн. основного боргу, 785,39 грн. пені та судові витрати. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що 30.06.2011 відповідачем було частково погашено основний борг в розмірі 2 000,00 грн. Станом на 11.07.2011 заборгованість відповідача збільшилась на 1 078,30 грн. за послуги з охорони, надані протягом травня, червня 2011 року.
Розглянувши подане клопотання, суд відзначає, що відмовляє позивачу в прийнятті даного клопотання до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», з наступними змінами і доповненнями). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.
Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково до заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 2 170,52 грн. заборгованості за послуги надані в грудні 2010 року по квітень 2011 року просить стягнути заборгованість за травень, червень 2011 року. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, та зазначати при цьому нові підстави, які не заявлялись у позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог судом не приймається до розгляду.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в т.ч. вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва
15 березня 2007 року між позивачем (надалі -Виконавець) та відповідачем (далі по тексту -Замовник), було укладено договір на надання послуг охорони майна № 14-Доб/2007/Дар. Ц (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір), у відповідності до п. 2.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.
Пунктом 5.1.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний здійснювати спостереження сигналізації у визначений Договором період спостереження.
Відповідно до п. 5.2.2. Договору послуг встановлено, що Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за Договором.
Позивач зазначає, що Виконавець виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором надавши Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги, а останній прийняв відповідні послуги, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт за грудень 2010 року - квітень 2011 року (копії актів міститься в матеріалах справи).
В свою чергу, позивач вказує, що Замовник за надані йому Виконавцем послуги грошових коштів в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого, у відповідача уторилась заборгованість за Договором на суму 2 170,52 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Розрахунок вартості послуг Виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у Протоколі погодження ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у Розрахунку (додаток 2 до Договору) (п. 3.1. Договору).
Відповідно до погодженого сторонами Розрахунку вартості спостереження за тривожною сигналізацією в приміщенні ПП «Бюро юридичного захисту «Ваш адвокат», викладеного сторонами у вигляді додатку № 2 до Договору загальна сума договору в рік складає 3 482,81 грн., в т.ч. ПДВ 580,47 грн.
Згідно п. 3.2. Договору послуг встановлено, що оплата за Договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок Виконавця.
Згідно з п. 9.1. Договору, даний Договір набирає чинності з 15.03.2007 та є чинним протягом 12 місяців. Договір поновлюється на строк, встановлений п. 9.1. даного Договору якщо жодна із сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення Договору не обмежується (п. 9.2. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання Виконавцем послуг за Договором в грудні 2010 року - квітні 2011 року між сторонами були складені, підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт за Договором.
При цьому, судом встановлено, що 30.06.2011 відповідачем частково погашено заборгованість за надані позивачем послуги в сумі 2 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку: 361, наданою позивачем.
Пункт 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Згідно з ч.3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 53/277 в частині 2000,00 грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Несплаченим залишився борг в сумі 170,52 грн.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з основного боргу за несплату коштів за Договором в розмірі 170,52 грн.
Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач погасив основну заборгованість з порушенням строку оплати встановленому в Договору, то позивач не позбавлений права нараховувати штрафні санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача 785,39 грн. пені.
Як вбачається з пункту 6.2.1. Договору, за кожний день прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми прострочення платежу.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами п. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки.
У зв'язку з наведеним судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з відповідача за період з 20.01.2011 до 16.05.2011 підлягає пеня в розмірі 67,18 грн., виходячи з наступного.
Розрахунок пені:
587,87 грн. х (7,75% х 2) х 117 : 365 = 29,21 грн.
504,35 грн. х (7,75% х 2) х 86 : 365 = 18,42 грн.
546,11 грн. х (7,75% х 2) х 58 : 365 = 13,45 грн.
532,19 грн. х (7,75% х 2) х 27 : 365 = 6,10 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України в частині основного боргу покладаються на відповідача, оскільки основну заборгованість відповідач погасив після звернення позивача з позовом до суду, в частині пені -на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Бюро юридичного захисту «Ваш адвокат»(02088, м. Київ, вул. Леніна, 31; код ЄДРПОУ 30866573) на користь Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (ідентифікаційний код: 08596920, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Студентська, будинок, 9, р/р 26007735009640 в АТ “Брокбізнесбанк”, МФО 300249) 170,52 (сто сімдесят) грн. основного боргу, 77,22 (сімдесят сім) грн. витрат по сплаті державного мита та 178,66 (сто сімдесят вісім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В частині стягнення з відповідача 2 000,00 грн. основного боргу -провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суддя О.А.Грєхова
Повне рішення складено 12.07.2011