ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/61216.06.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Пресмаш»
До відповідача-1
До відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю «Метиз 2007»
Приватного підприємства «Мет-Стил»
Провизнання договору про відступлення права вимоги, договору про надання послуг та акту приймання-передачі недійсними
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (за дов.)
від відповідача-1 ОСОБА_2 (за дов.)
від відповідача-2 не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство (далі -ВАТ) «Пресмаш»до товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «Метиз 2007»(відповідача-1) та приватного підприємства (далі -ПП) «Мет-Стил»(відповідача-2) про визнання недійсними: договору про відступлення права вимоги від 22.09.2008 р., укладеного між відповідачами, договору про надання послуг від 15.02.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем-2, а також та акту приймання-передачі послуг від 28.03.2008 р..
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.
15.02.2008 р. між позивачем (замовником) та відповідачем-2 (виконавцем) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати послуги по проведенню ремонту верстата Шкода W 160.
22.09.2008 р. між відповідачем-1 (новим кредитором) та відповідачем-2 (первісним кредитором) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності з п. 3 договору про надання послуг від 15.02.2008 р. (основним договором), укладеним між первісним кредитором та відкритим акціонерним товариством «Пресмаш»(боржником). На підставі акту від 22.09.2008 р. приймання-передачі документів, які підтверджують право вимоги, ПП «Мет-Стил»передало, а ТОВ «Метиз 2007»прийняло документи, що підтверджують заборгованість ВАТ «Пресмаш»перед ПП «Мет-Стил»в розмірі 1183200,00 грн., а саме: договір про надання послуг від 15.02.2008 р., специфікацію до договору про надання послуг від 15.02.2008 р. та акт здавання-прийняття наданих послуг від 26.03.2008 р..
За твердженням позивача, договір про відступлення права вимоги від 22.09.2008 р. підписано невідомими особами, а договір про надання послуг від 15.02.2008 р. та акт здавання-приймання наданих послуг від 28.03.2008 р. укладені з грубим порушенням законодавства України.
Ухвалою від 12.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/612 та призначено розгляд останньої на 02.11.2009 р..
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 12.10.2009 р. не виконали.
Позивач заявив клопотання про витребування доказів від Державної податкової інспекції міста Херсона, відповідачів та акціонерного банку «Факторіал-Банк». Обґрунтовуючи клопотання, позивач послався на те, що оригінали спірних документів були долучені до матеріалів кримінальної справи № 299996, порушеної 29.09.2008 р. податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області. За твердженням позивача, також є утрудненим отримання будь-якої документації (бухгалтерської, договорів, книг реєстрації та інше).
Судом клопотання задоволено, направлено в порядку ст. 38 ГПК України запити до Державної податкової інспекції міста Херсона та акціонерного банку «Факторіал-Банк»в місті Харкові, а також зобов'язано відповідачів надати суду для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи документів, які стосуються проведення робіт, а саме: кошторисної документації; договору про надання послуг від 15.02.2008 р.; акту здавання-приймання наданих послуг від 28.03.2008 р.; податкової накладної від 28.03.2008 р.; відряджень; накладних на закупку комплектуючих матеріалів для проведення даних послуг та актів списання даних матеріалів; товарно-транспортних накладних про доставку комплектуючих; головної книги; договору про відступлення права вимоги від 22.09.2009 р.; акту приймання-передачі документів, які підтверджують право вимоги від 22.09.2008 р.; листування між товариством з обмеженою відповідальністю «Метиз-2007»та приватним підприємством «Мет-Стил», що стосується даних договорів; дозволу на проведення ремонтних робіт.
Під час розгляду справи позивач висловив припущення, що вказані вище роботи хоча і проводилися, але не в повному обсязі та неякісно, про що свідчить дефектний акт. За таких обставин позивач заявив клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи з метою з'ясування, чи були проведені роботи, якщо були то в якому обсязі, перевірки, як саме були встановлені комплектуючі, визначення вартості комплектуючих та виконаних робіт. Враховуючи те, що для даних досліджень потрібні спеціальні технічні знання, проведення експертизи просить доручити експерту Чащіну Віталію Веніаміновичу.
Ухвалою суду від 09.12.2009 р. у справі призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз з залученням експерта Чащіна Віталія Веніаміновича, провадження у справі зупинено в порядку ст. 79 ГПК України.
Матеріали справи № 6/612 було повернуто Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу господарського суду міста Києва без виконання, оскільки у штаті інституту відсутні спеціалісти у галузі знань в області верстатобудування.
Крім того, було зазначено, що приватний підприємець Чащін Віталій Веніамінович згідно з реєстром судових експертів України має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 12.1 «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання», а отже спеціалістом у галузі верстатобудування не є і може бути лише залучений до визначення вартості комплектуючих, які були використані для ремонту, а не проведення самого ремонту.
Враховуючи викладене, судом поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 01.07.2010 р. для погодження сторонами особи експерта, якого буде залучено до проведення експертизи.
Ухвалою суду від 01.07.2010 р. у справі призначено судові трасологічну, електротехнічну та економічну експертизи, проведення яких доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса з покладенням витрат на позивача.
Матеріали справи № 6/612 було повернуто вказаною експертною установою на адресу господарського суду міста Києва без виконання.
Одночасно судовими експертами було заявлено ряд клопотань, а саме:
- про залучення незалежних висококваліфікованих фахівців спеціалізованих підприємств (організацій) даного напрямку (ремонтно-відновне виробництво), які мають спеціальні пізнання та досвід роботи у галузі металообробного верстатобудування, для можливості чіткої ідентифікації об'єкту дослідження (верстата), з метою складання відповідних документів (акту технічного стану на момент проведення судової експертизи);
- про забезпечення безперешкодного огляду верстату та створення умов для подальшого дослідження його вузлів та агрегатів, зазначеного в ухвалі, за місцем його знаходження;
- про надання фінансово-конструкторської документації на розглянутий об'єкт дослідження -верстат торгової марки »моделі W 160;
- про надання ремонтної документації на верстат (акт прийому-передачі устаткування; ремонтний журнал; відомість дефектів; кошторис витрат; акт на здачу в капітальний ремонт; акт на видачу з капітального ремонту; план-графік ремонту; відомість витрат на ремонт та заміну несправних агрегатів, вузлів і зношених деталей; паспорт основного устаткування).
- про здійснення оплати за проведення комплексної експертизи.
Ухвалою суду від 06.09.2010 р. поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 20.09.2010 р..
У судове засідання 20.09.2010 р. сторони не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 07.10.2010 р..
У судовому засіданні 07.10.2010 р. представник позивача подав витребувану судом супровідну технічну документацію заводу виробника (технічний опис, інструкція з експлуатації, інструкція по монтажу, інструкція по пуску, інструкція по регулюванню установки).
Одночасно зазначив, що конструктивні креслення верстата, альбоми креслень деталей і вузлів, що підлягають виготовленню або заміні відсутні, оскільки дані креслення знаходяться у виробника і споживачу не надаються. Капітальний ремонт устаткування не проводився, тому ТУ відсутнє. Повідомив, що типові ремонтні роботи проводилися, а саме: ремонт електрорелейної схеми, ремонт проводів (головного привода і приводів подач), ремонт гідравлічної схеми, ремонт цифрової індикації.
Крім того, позивач зазначив, що НПП «Ексіком ЛТД»(офіційний партнер фірми SIEMENS департаменту спеціальних машин і верстатів з ЧПУ) надав згоду направити свого фахівця для проведення обслідування верстату Шкода W 160.
Ухвалою суду від 07.10.2010 р. призначено у справі судові трасологічну та електротехнічну експертизи, проведення яких доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса з залученням спеціалістів НПП «Ексіком ЛТД».
Крім того, призначено у справі економічну експертизу з метою визначення вартості робіт по вузлам і деталям, якщо буде встановлено, що відновлювальні роботи проводились.
Провадження по справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, було зупинено. Матеріали справи повернуто на адресу суду з висновком експерта.
Ухвалою суду від 29.04.2011 р., на підставі ст. 79 ГПК України, поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 26.05.2011 р..
У судовому засідання представником відповідача-1 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитись з матеріалами справи, аналогічне клопотання надав представник позивача.
Розгляд справи було відкладено на 16.06.2011 р..
Від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке судом відхилено як необґрунтоване з підстав, зазначених нижче.
Позивачем подано клопотання про включення до судових витрат послуг адвоката та витрат на експертизу.
Відповідачі відзивів на позовні вимоги не надали. Представник відповідача-1 в судовому засідання проти задоволення позову заперечив не навівши мотивів.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явивися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
16.10.1998 р. виконавчим комітетом Івано-франківської міської ради було зареєстровано відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) «Пресмаш».
15.02.2008 р. між ВАТ «Пресмаш»(замовником) та приватним підприємством (далі - ПП) «Мет-Стил»(виконавцем) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого виконавець надає замовнику послуги по проведенню ремонту верстата Шкода W 160.
28.03.2008 р. було складено акт здавання-приймання послуг за договором про надання послуг від 15.02.2008 р., відповідно до якого договірна ціна виконаних робіт складає 1183200 грн.
25.06.2008 р. листом № 336/06 замовник повідомив виконавця, що верстат працює неналежним чином, у зв'язку з чим роботи за договором виконані також неналежним чином.
22.09.2008 р. ПП «Мет-Стил»уклало з товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Метиз 2007»договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ПП «Мет-Стил»відступило ТОВ «Метиз 2007»право вимоги, належне ПП «Мет-Стил»у відповідності з п. 3 договору про надання послуг від 15.02.2008 р., укладеного між ПП «Мет-Стил»та ВАТ «Пресмаш».
Згідно з п.п. 1.3, 1.4 договору про відступлення права вимоги від 22.09.2008 р., ТОВ «Метиз 2007»одержало право замість ПП «Мет-Стил»вимагати від ВАТ «Пресмаш»сплати грошових коштів в розмірі 1183200,00 грн., а також право на стягнення інфляційних та штрафних санкцій за порушення договору про надання послуг від 15.02.2008 р. ВАТ «Пресмаш».
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору про відступлення права вимоги від 22.09.2008 р. ПП «Мет-Стил»передало ТОВ «Метиз 2007»документи, що підтверджують право вимоги до ВАТ «Пресмаш», а саме: договір про надання послуг від 15.02.2008 р., специфікацію до договору про надання послуг від 15.02.2008 р., акт здавання-прийняття наданих послуг від 28.03.2008 р. та письмово повідомило ВАТ «Пресмаш»листом від 17.11.2008 р. № 17.11.08 про відступлення права вимоги за договором про надання послуг від 15.02.2008 р. ТОВ «Метиз 2007».
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до висновку комплексної судово-трасологічної, товарознавчої та електротехнічної експертизи № 10875/10877 від 05.04.2011 р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, на верстаті Шкода W 160 наявні сліди, які свідчать про заміну вузлів та деталей на суму 918,75 грн. без урахування вартості ремонтно-відновлювальних робіт. На вузлах, деталях та їх крепіжних елементах верстата (крім електроприводу, пульту управління, релейної схеми) слідів проведення ремонтно-відновлювальних робіт немає.
Оскільки, згідно з висновком експертизи роботи з ремонту верстата Шкода W 160 фактично не виконувалися, однак про їх виконання було складено акт, договір про надання послуг від 15.02.2008 р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ремонтні роботи).
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Укладення договору про надання послуг від 15.02.2008 р. не мало на меті проведення виконавцем ремонтно-відновлювальних робіт за ним, що є підставою для визнання його недійсним.
Також суд погоджується з доводами позивача про те, що договір про надання послуг від 15.02.2008 р. підписано не уповноваженою особою. Зокрема, у договорі зазначено, що від позивача він укладений головою правління Пукішом Б.С.. В свою чергу, останній в судовому засіданні заперечив факт підписання ним договору і належність йому наявного у ньому підпису. Оцінюючи наведені позивачем обставини у сукупності, враховуючи, що наявний у договорі про надання послуг від 15.02.2008 р. підпис від імені Пукіша Б.С. відрізняється від дійсного підпису останнього, розбіжності у підписах є візуально очевидними і не потребують спеціальних знань для їх встановлення, суд не вбачає підстав для проведення почеркознавчої експертизи. Крім того, враховуючи відсутність у позивача оригіналу договору про надання послуг від 15.02.2008 р., судом було зобов'язано ПП «Мет-Стил»надати його для огляду суду. Дана вимога суду ПП «Мет-Стил»не була виконана, що, в свою чергу, також унеможливлює проведення експертизи.
В силу ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Правовідносини, які виникають між юридичної особою та її органом, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Діяльність представника має здійснюватись у межах повноважень. У зв'язку з чим, ч. 1 ст. ст. 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Перевищення повноважень -це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку представляють.
Виходячи з положень ст. 241 Цивільного кодексу України, можливі два варіанта поведінки особи, яку представляють, при представництві з перевищенням повноважень:- схвалення правочину; - відмова від його схвалення.
Оскільки, як зазначено вище, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, зобов'язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 1, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України), наслідком відмови від схвалення правочину, в зв'язку з цим, є право особи, від імені якої з перевищенням повноважень вчинено правочин, захистити свої права шляхом визнання правочину недійсним.
Таким чином, оскільки договір про надання послуг від 15.02.2008 р. підписано не уповноваженою особою, вимога про визнання його недійсним з цих підстав також є обґрунтованою.
Позивач також просить визнати недійсним акт здавання-приймання послуг за договором про надання послуг від 28.03.2008 р..
Вичерпний перелік справ, підвідомчий господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, яка носить імперативний характер.
Згідно з п. 3.2 договору про надання послуг від 15.02.2008 р. фактом, що підтверджує надання послуг є акт виконаних робіт, що є підставою для оплати послуг.
Тобто акт виконаних робіт, є документом, який фіксує виконання робіт та не носить характеру обов'язковості, а відтак, не є актом в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, в частині вимог про визнання недійсним акта здавання-приймання послуг за договором про надання послуг від 28.03.2008 р. провадження підлягає припиненню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором про відступлення права вимоги, який позивач просить визнати недійсним, передбачено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності з п. 3 договору про надання послуг від 15.02.2008 р. (основним договором), укладеним між первісним кредитором та відкритим акціонерним товариством «Пресмаш»(боржником).
Тобто предметом договору є набуття відповідачем-1 прав належних відповідачу-2 за основним договором.
Відповідно до вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 519 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Оскільки договір про надання послуг від 15.02.2008 р. визнано недійсним у позивача відсутнє зобов'язання щодо оплати послуг за ним.
Таким чином, наслідком передачі ПП «Мет-Стил»недійсної вимоги щодо позивача до ТОВ «Метиз 2007», в силу закону, не є підставою для виникнення будь-яких обов'язків у позивача перед ТОВ «Метиз 2007», а тому укладення вказаного договору не порушує його права.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
ВАТ «Пресмаш»доведено порушення вимог законодавства та його прав, як замовника укладенням фіктивного договору надання послуг, а тому вимога про визнання його недійсним підлягає задоволенню.
Договір про відступлення права вимоги від 22.09.2008 р., укладений між відповідачами, не порушує права позивача, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В частині вимог про визнання недійсним акта здавання-приймання послуг за договором про надання послуг від 28.03.2008 р. провадження підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-2, оскільки порушення прав позивача сталося з його вини. Зокрема, з відповідача-2 підлягає стягнення не користь позивача 85 грн. державного мита за вимогу про визнання недійсним договору про надання послуг від 15.02.2008 р., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати по оплаті вартості експертизи у розмірі 8600 грн. та 25000 грн. вартості послуг адвоката. Державне мито з вимоги про визнання недійсним акту підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Державне мито з вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.09.2008 р. покладається на позивача. Зайво сплачені 79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повернути позивачу з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80 ч. 1 п. 1, 82-85 ГПК України, суд
Позов до приватного підприємства «Мет-Стил»задовольнити частково.
Визнати недійсним договір про надання послуг від 15.02.2008 р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Пресмаш»та приватним підприємством «Мет-Стил».
Припинити провадження в частині вимог про визнання недійсним акта здавання-приймання послуг за договором про надання послуг від 28.03.2008 р..
Стягнути з приватного підприємства «Мет-Стил»(73000, м. Херсон, вул. Жовтневої революції, 10/4, код 34660718) в на користь відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»(76495, м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 1, код 13643567) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8600 грн. вартості проведення судової експертизи, 25000 грн. оплати послуг адвоката.
Повернути відкритому акціонерному товариству «Пресмаш»(76495, м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 1, код 13643567) з Державного бюджету України 79 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 12.07.2011 р.