ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/109-б30.06.11
за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" (код 33156083)
про визнання банкрутом (ст. 52)
Суддя Копитова О.С.
Секретар с/з Шмуйло А.Д.
Представники сторін:
від заявника: ОСОБА_1 за довіреністю № 21/195 від 03.09.2010;
від боржника: не з'явився;
В судовому засіданні присутній арбітражний керуючий Бандола О.О.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" з урахуванням приписів статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
Обґрунтовуючи свою заяву, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", з посиланням на приписи ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" перед ним непогашеної заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами кредитного договору в розмірі 11 588 993,99 грн. та відсутність боржника за юридичною адресою, що на думку заявника, є підставою для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою.
На підтвердження відсутності керівних органів боржника за адресою реєстрації ініціюючим кредитором додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до якого статус відомостей про юридичну особу визначений як відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 порушено провадження у справі про банкрутство № 28/109-б та призначено засідання на 14.06.2011.
В зв'язку з неподанням заявником витребуваних судом доказів, ухвалою суду від 14.06.2011 розгляд справи було відкладено на 30.06.2011.
Відповідно до преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. З ст. 6 Закону, а саме, - у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. З ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
При цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення провадження по справі про банкрутство за спрощеною процедурою при наявності обставин визначених ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення провадження по справі про банкрутство боржника, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника банк посилається на рішення господарського суду м. Києва від 02.11.2010 року по справі № 57/54, відповідно до якого присуджено до стягнення з боржника на користь банку 11 588 993,99 грн.
Розглядаючи спір про стягнення заборгованості в справі № 57/54 господарським судом встановлено, що у відповідності до умов п. 3.1 Кредитного договору № 64/08 від 23.09.2008 року (на підставі якого банк обґрунтовує наявність кредиторських вимог до боржника) виконання боржником зобов'язань за цим Договором забезпечується іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мельникова, № 17 літ. "А-2" літ. "В-2". Додатковою угодою № 1 від 30.09.2008 пункт 3.1. Договору викладено в новій редакції, згідно з якою виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором забезпечується іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мельникова, № 17 літ. "А-2" літ. "В-2" та майновими правами на квартири, що будуються за адресою: м. Київ, вул. Сосніних, 4-а загальною площею 193,45 кв.м, які належать ТОВ "Елітжитло".
Судом встановлено, що 23.09.2008 року між Акціонерним комерційним банком "Київ", правонаступником якого є ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", та товариством з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" укладено іпотечний договір, що 23.09.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. та зареєстрований в реєстрі за № 982.
Відповідно до зазначеного договору боржник передав банку в іпотеку наступне майно:
- житловий будинок літера "А-2", що розташований за адресою: Україна, м. Харків, вулиця Мельникова, будинок № 17;
- нежитлову будівлю літера "В-2", що розташована за адресою: Україна, м. Харків, вулиця Мельникова, будинок № 17, надалі за текстом - Предмет іпотеки.
Господарським судом при прийнятті рішення по справі № 57/54 визначений спосіб його виконання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення на предмет іпотеки.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України "Про заставу").
В частині 7 ст. 20 Закону України "Про заставу" зазначено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
У випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України (ст. 24 Закону України "Про заставу").
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про заставу" якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
Матеріали справи не містять доказів неможливості задоволення банком своїх вимог шляхом реалізації заставного майна та недостатності виручених від реалізації коштів для повного погашення заборгованості.
З наданого у судовому засіданні 30.06.2011 оригіналу витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що у боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Київнафтабуд" наявне нерухоме майно, яке знаходиться в заставі у публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ".
Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки боржник передав банку в заставу зазначене майно з метою забезпечення належного виконання своїх зобоз'язань, що виникли з кредитного договору № 64/08 від 23.09.2008, укладеного між ними, а також усіх інших додаткових угод, що можуть бути укладені ними до нього у майбутньому стосовно розміру кредиту, відсоткової ставки, термінів повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування
Тобто, виходячи з умов укладеного між сторонами Договору вимоги банку повністю забезпечені заставою і відповідно у банку відсутні будь-які правові підстави щодо ініціювання процедури банкрутства боржника, як за загальною так і за спрощеною процедурою банкрутства.
Крім того, суд звертає увагу і на той факт, що у відповідності до ч. 6 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.
В даному випадку наявність у власності боржника майна встановлена під час судового розгляду справи до визнання останнього банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, в зв'язку з чим продовження процедури банкрутства за спрощеною процедурою з подальшою необхідністю переходу до загальних судових процедур суд вважає безпідставним.
Враховуючи викладені обставини, керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, суд -
Провадження по справі припинити.
Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити.
Зобов'язати державного реєстратора за місцем знаходження боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з припиненням провадження по справі.
Копію ухвали направити:
заявнику, боржнику, установі банку боржника, Київському управлінню з питань банкрутства, м. Київ, вул. Любченка, 15, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника, державному реєстратору за місцем знаходження боржника для виконання.
Суддя О.С. Копитова