ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/19507.07.11
За позовом Приватного Акціонерного Товариства "Європейський страховий альянс" в
особі Київської дирекції, м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Універсальна",
м. Київ
про стягнення боргу по відшкодуванню завданих збитків 15 192,55 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -пред. по довір.
Від відповідача не з'явилися
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 15 192,55 грн. страхового відшкодування за договором 106К № 234050 від 10.11.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.05.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 07.07.2011р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалою про порушення провадження у справі та ухвалою про відкладення відповідачем.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами. Одночасно продовжено строк розгляду даного спору ( ст.69 ГПК України ).
В судовому засіданні 07.07.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
10 листопада 2008 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено Договір (поліс) серія 106 К № 23405 страхування транспортного засобу «DAEWOO LANOS»д/н НОМЕР_1.
12 листопада 2009 року між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8492745. Строк дії зазначеного полісу з 12.11.2009 р. по 11.11.2010 року. Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено у розмірі 25 500 гривень.
12 листопада 2009 року, приблизно о 21:50 год. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Громадянин України ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Сузукі», державний номер НОМЕР_2, на пр. Ватутіна в м. Києві, не врахував дорожню, обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху та не дотримався безпечної дистанції, при виникненні перешкоди для руху завчасно не вжив заходів, щодо безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан»д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4, від чого автомобіль «Ніссан»зіткнувся з автомобілем «Деу» д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, від чого автомобіль «Деу»зіткнувся з автомобілем «Сеат»д/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6, чим заподіяв матеріальні збитки. Внаслідок ДТП автомобілям були завдані механічні пошкодження.
Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2009р. по справі № 3-7031\09р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП, що сталось 12.11.2009р.
Сума шкоди завданої власнику автомобіля «DAEWOO LANOS»д/н НОМЕР_1, відповідно до страхового акту № 1231\09\03\ТР25\00\2, акту надання послуг від 09.02.2010р., рахунку-фактури №30 від 25.11.2009р., складає 15 702,55 грн.
Відповідно до страхового акту № 1231\09\03\ТР25\00\2 від 09.02.2010р. Київська дирекція позивача відшкодувала страхувальнику збитки у розмірі 15 702,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 103 від 04.02.2010р., №137 від 10.02.2010р.
30.06.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. №207-207) щодо виплати страхового відшкодування.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,що посвідчують наведені факти.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, судом встановлено ,що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів).
Згідно полісу відповідача передбачена франшиза у розмірі 510 грн.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком. Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду у розмірі 15 192,55 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача .
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 9, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс»в особі Київської дирекції (юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького б.9, кв.2, код ЄДРПОУ 26052299), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі -15 192 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 55 коп., 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 93 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 12 липня 2011 року.