ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/533-35/17224.06.11
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі
Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "САТУРН-1"
про стягнення 69 681,21 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -предст. за довір.;
від відповідача: не з'явився
Рішення прийняте 24.06.2011 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 20.06.2011 до 24.06.2011.
У судовому засіданні 24.06.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "САТУРН-1" про стягнення 57 598,86 грн. основного боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричної енергії, 9 388, 62 грн. інфляційної складової боргу та 2 693,74 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 37/533 від 20.12.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011, позов задоволено частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2011 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 у справі № 37/533, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до повторного автоматичного розподілу справи №37/533, справа передана на новий розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 прийнято справу №37/533 до розгляду, присвоєно справі №37/533-35/172, розгляд справи призначено на 23.05.2011.
20.05.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 23.05.2011 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2011.
У судовому засіданні 23.05.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.06.2011.
У судовому засіданні 06.06.2011 представник позивача подав суду додаткові докази по справі .
Представник відповідача у судовому засіданні 06.06.2011 подав суду клопотання про продовження стоку вирішення спору на 15 днів згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволене, строк вирішення спору продовжено.
З метою витребування від сторін додаткових пояснень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.06.2011.
Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2011 надав додаткові письмові пояснення по справі, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у наданих поясненнях проти позову заперечував та просив суд відмовити у позові.
У судовому засіданні 20.06.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.06.2011.
У судове засідання 24.06.2011 відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
14.07.2008 на підставі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (далі -Закон) та п.6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (далі -ПКЕЕ), представниками позивача в присутності консьєржа ОСОБА_3 був складений акт №0000808 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивач в порушення пунктів 5.1. та 6.40. ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж, при цьому договір на електропостачання з АЕК "Київенерго" на освітлення сходових клітин та ліфтів відсутній. Зазначений акт підписано представниками позивача та від відповідача -консьєржем ОСОБА_3
18.07.2008 на підставі акту порушень № 0000808 від 14.07.2008 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії було проведено засідання комісії з розгляду актів порушень, на якому прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, про що складено протокол засідання комісії №351 від 18.07.2008. Представник відповідача не був присутнім на засіданні вказаної комісії.
Згідно із розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією № 0000808 від 14.07.2008, за період з 15.07.2007 -14.07.2008 нарахування складає 39 404,08 грн.
03.02.2009 позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №3150000 на оплату активної електроенергії згідно акта порушень №00008089 від 14.07.2008 на суму 39 404,08 грн.
Протокол засідання комісії від 18.07.2008, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ №0000808, та рахунок №3150000 від 03.02.2009, було отримано нарочно бухгалтером відповідача ОСОБА_2 03.02.2009, про що свідчать відповідні відмітки на примірниках протоколу та рахунку.
30.12.2008 на підставі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" та п. 6.41 Правил користування електричною енергією представниками позивача був складений акт №0003131 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивач в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж, при цьому договір на електропостачання з АЕК "Київенерго" на освітлення сходових клітин та ліфтів відсутній.
06.01.2009 на підставі акту порушень № 0003131 позивачем було проведене засідання комісії з розгляду актів порушення, на якому прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п.2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, про що складено протокол засідання комісії №1 від 06.01.2010. Представник відповідача не був присутнім на засіданні вказаної комісії.
Згідно із розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією №0003131 від 30.12.2008, за період з 15.07.2008 -30.12.2008 нарахування складає 18 194,79 грн.
03.02.2009 позивачем виписано відповідачеві рахунок-фактуру №3150000 на оплату активної електроенергії згідно акта порушень №0003131 від 30.12.2008 на суму 18 194,78 грн.
Як свідчить відмітка на протоколі засідання комісії від 06.01.2009, рахунок по акту, копії розрахунків, акт та протокол комісії МВРЕ-5 отримав бухгалтер відповідача ОСОБА_2
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією (самовільне підключення до електромереж) відповідачем було спожито необлікованої електроенергії та завдано позивачу збитків на суму 57 598,86 грн.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 9388,62 грн. інфляційних втрат та 2693,74 грн. процентів річних .
Відповідач у поданому відзиві та поясненнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що уповноважена особа відповідача не підписувала акти порушень №0000808 від 14.07.2008 та №0003131 від 30.12.2008, а самі акти складені з порушенням п.п.2.1., 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та містять суперечності. Також відповідач посилається на те, що засідання комісії відбулося менше, ніж через п'ять днів після складання акту і позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про дату такого засідання.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як передбачено ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень 5.1. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Порядок оформлення виявлених порушень передбачений пунктом 6.41 ПКЕЕ, яким визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Як пояснив позивач, відповідач не сплатив заборгованість за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ.
Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Цивільно-правова відповідальності за завдані збитки, за загальним правилом, настає за наявності наступних необхідних умов: неправомірної поведінки заподіювача збитків, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками і вина заподіювача збитків. При цьому відсутність хоча б однієї із вищезазначених умов виключає можливість застосування мір цивільно-правової відповідальності.
Суб'єктом відшкодування збитків відповідно є особа, яка їх заподіяла.
З урахуванням зазначеного, вказані обставини входять до предмету доказування у справі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням зазначених положень Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Правил користування електричною енергією, факт порушення споживачем ПКЕЕ та розмір завданих збитків повинен підтверджуватись наступними документами: актом порушень, протоколом комісії з розгляду актів порушення, розрахунком величини вартості та розрахунковими документами для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків, складеними на підставах та в порядку, передбаченими ПКЕЕ.
Разом з тим, з наданих позивачем доказів вбачається, що вони були складені з порушенням передбаченого ПКЕЕ порядку, а тому не можуть бути належними доказами на підтвердження вчинення позивачем порушення.
Так, акти порушень №0000808 від 14.07.2008 та № 0003131 від 30.12.2008 складені за відсутності представників споживача (відповідача), уповноважених відповідно до статуту відповідача чи виданої ним довіреності на представництво відповідача. Повноваження консьєржа ОСОБА_3. виступати від імені відповідача при складанні та підписанні акту порушень № 0000808 від 14.07.2008 не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Матеріли справи також не містять доказів передачі чи надсилання відповідачу акту порушення № 0003131 від 30.12.2008 після його складання.
Також, позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про час і дату засідання комісії за 5 робочих днів до дня засідання, а самі засідання комісії було проведені менше ніж через 5 днів після складення позивачем актів порушення, внаслідок чого представник відповідача був відсутній на засіданні комісії з розгляду зазначених актів порушень.
Суд також враховує, що на першій сторінці протоколу № 1 від 06.01.2009 містяться виправлення від руки номеру акту порушень ПКЕЕ, а на другому аркуші зазначеного протоколу містяться посилання на акт порушень правил користування електричною енергією № 0003152 від 30.12.2008. Належним чином оформленого протоколу засідання комісії з розгляду акту порушення № 0003131 від 30.12.20008 позивачем суду не надано.
Таким чином, надані позивачем акт порушення та протоколи засідання комісії з розгляду вказаних актів були складені з порушенням передбаченого ПКЕЕ порядку, а тому не можуть бути належними доказами на підтвердження вчинення позивачем порушення.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на відмову у позові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються позивача.
На підставі викладеного, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 08.07.2011