ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/4817.03.11
за позовом Фізичної особи - прідприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатолія"
про стягнення 7809,00 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники:
від позивача ОСОБА_2-представник за довіреністю б/н від 15.02.2011 р.
від відповідача не з'явився
Фізична особа - прідприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатолія" про стягнення 7809,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору найму (оренди) житла № 01/01-2009 від 01.01.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011 року порушено провадження у справі № 8/48, призначено розгляд справи на 17.02.2011 р. в судовому засіданні, зобов'язано сторін виконати певні дії.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. призначено судове засідання на 03.03.2011 р.
В судове засідання 03.03.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 17.03.2011 р.
В судове засідання 17.03.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст. ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.01.2009 року між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі-позивач, наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛІЯ»(надалі -відповідач, наймач, орендар) був укладений договір найму (оренди) житла № 01/06-2009 р. (надалі -договір), за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає приміщення будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Проаналізувавши зміст укладеного договору № 01/01-2009 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором найму (оренди).
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 4.2. договору сторони визначили плату за користування будинком у розмірі 10000, 00 грн. за кожен місяць перебування.
Поряд з цим, пунктом 4.4. договору передбачено відшкодування наймачем електроенергії, газу та телефонних переговорів (місцеві розмови з лімітом 160 грн.), а також експлуатаційних витрат ЖЕКу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди № 01/01-2009 був заключний строком з 01.01.2009 р. по 31.05.2009 р.
На виконання умов договору відповідачем було перераховано на користь позивача 45000,00 в рахунок орендної плати, що підтверджується випискою по особовому рахунку ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_1.
Тобто станом на день подання позовної заяви та розгляду справи відповідач повністю не розрахувався з позивачем по орендній платі.
Поряд з цим, позивачем заявлено вимогу про стягнення 2809, 46 грн. на відшкодування наймачем електроенергії, газу та телефонних переговорів (місцеві розмови з лімітом 160 грн.), а також експлуатаційних витрат ЖЕКу.
В матеріалах справи містяться копії платіжних документів на сплату за газ за березень 2009 р. на суму 1990, 98 грн., за спожиту електричну енергію 638, 48 грн., за послуги з водопостачання та водовідведення 180, 00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 7809,46 грн. за договором № 01/01-2009 р., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 759, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 12-А, ідентифікаційний код 32799174) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 7809 (сім тисяч вісімсот дев'ять) грн. 46 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.