ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/18908.07.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки»
до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»
про розірвання договору
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1. (довіреність № 2 від 04.01.2011р.);
від відповідача ОСОБА_2. (довіреність № 18 від 03.03.2010р.);
В судовому засіданні 08.07.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки»(надалі ТОВ «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки», позивач) звернулось до суду з позовом про розірвання кредитного договору № 70708К98 від 18.07.2008р., що укладений з Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(надалі відповідач).
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю підстав вважати істотним порушенням умов договору з боку банку ненадання у повному обсязі кредитних коштів по сумі вказаній в договорі, що є підставою для розірвання кредитного договору.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
18 липня 2008р. між ВАТ Банк «БІГ Енергія» та ТОВ «Виробничо-кондитерський комбінат «Нивки»укладено кредитний договір № 70708К98 яким сторони згідно з яким, банк надає позичальнику кредит у формі поновлювальної безвідкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 000 000 грн., який буде збільшуватись згідно погодженого графіка, остаточний термін погашення кредиту 16 липня 2010р. (п. 1.1 договору в редакції договору № 1 від 27.08.2008р.).
При укладенні договору сторони встановили плату в розмірі 23% річних (п. 2.1), період нарахування процентів за кредит -з першого по останній календарний день терміну користування кредитом (п. 2.2).
Виконання кредитного договору підтверджується представленими до справи виписками по особовому рахунку щодо видачі кредитних коштів по сумі 2 324 799, 14 грн., листуванням сторін тощо.
Посилаючись на те, що банком в порушення умов договору кредитні кошти видані не у повному обсязі позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання кредитного договору з підстав передбачених ст. 651 ЦК України, а саме через наявність істотних порушень умов договору з боку банку.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Із вимогою про розірвання кредитного договору № 70708К98 від 18.07.2008р. позивач до відповідача не звертався, а стверджуючи про надсилання листів за вих. № 71 від 14.10.2008р. та інших, щодо перерахування неотриманого залишку коштів в сумі 675 200, 86 грн. позивач вважає наявними підстави для звернення до суду з вимогами про розірвання кредитного договору через істотне порушення його умов з боку банку.
Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно при зверненні з вимогами про розірвання договору, на підставі статті 651 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Обставини на які посилається позивач не свідчать про наявність допущення відповідачем істотних порушень умов договору, відповідно не є підставами для розірвання спірного договору в судовому порядку виходячи з наступного.
В силу положень договору (п. 6.8) за порушення позичальником умов розділу 5 даного договору банк має право припинити подальше кредитування і достроково стягнути суму боргу по кредиту та процентах.
Таким чином, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили право банку припинити подальше кредитування, позивач стверджуючи про допущення порушень саме з боку банку має довести належне виконання зі свого боку договору, та відсутність підстав щодо припинення кредитування згідно з п. 6.8 договору.
Ухвалою суду від 22.06.2011р. позивача зобов'язано в обгрунтування заявлених вимог та відсутності підстав для припинення кредитування згідно з положеннями п. 6.8 договору, представити документи, що підтверджують належне виконання умов договору (розділ 5) в періоді з 18.07.2008р.. Натомість зазначені вимоги суду позивачем не виконані через відсутність таких доказів, а матеріали справи свідчать про зворотнє, що відповідно не дає підстав вважати наявним порушення з боку банку умов кредитного договору.
При вирішенні спору судом також враховується, що 3 березня 2010р. здійснено публікацію оголошення про відкликання банківської ліцензії, призначення ліквідатора банку та запровадження процедури ліквідації ВАТ Банк «БІГ Енергія», і з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність»(розділ 5), а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах ліквідаційної процедури в порядку, встановленому зазначеним Законом.
Наслідки призначення ліквідатора визначені у ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з якими …банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 2); строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п. 3).
Згідно частини 3 ст. 89 закону «Про банки і банківську діяльність»протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Аналіз норм глави 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(Ліквідація банків) вказує на те, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку; вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.
Статтею 607 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
З дня відкликання банківської ліцензії (24 лютого 2010 року) відповідач втратив право здійснювати банківську діяльність, зокрема видавати кредити, та фактично на виконання рішення про відкликання банківської ліцензії завершив банківську діяльність щодо кредитного договору № 70708К98 від 18.07.2008р..
Неможливість виконання зобовязання, в подальшому (з 24.02.2010р.) зумовлена ліквідацією банку, не тягне за собою розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням умов договору однією із сторін, а відтак неотримання позивачем залишку коштів в сумі 675 200, 86 грн. не може бути підставою для розірвання договору в судовому порядку.
Обставини, які заявлені в якості підстав для розірвання договору, не відповідають вимогам ст. 651 ЦК України, ст. 188, 206 ГК України, тому права позивача не порушені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 11.07.2011