ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 серпня 2011 р. Справа № 5010/1293/2011-18/50
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради , вул. Грушевського ,21 , м. Івано-Франківськ ,76000
до відповідача: Приватного підприємства "Скол", вул. З. Краківського,3 , м. Івано-Франківськ ,76018
про : укладення договору та додатку до договору (розрахунок розміру пайового внеску) про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Приватним підприємством "Скол", в редакції, запропонованій позивачем.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 1402/01-17/64в від 07.09.2009р. ) - представник ;
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 06.08.2011) - представник ;
ВСТАНОВИВ: Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради заявлено позов до Приватного підприємства "Скол" про укладення договору та додатку до договору (розрахунок розміру пайового внеску) про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Приватним підприємством "Скол", в редакції, запропонованій позивачем.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.08.11р. подав клопотання про застосування строку позовної давності. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що в позовні заяві позивач посилається як на підставу своїх вимог на п.9.7 рішення Виконавчого комітету від 16.10.2007 року №494, згідно якого ПП " Скол" надано дозвіл на будівництво багатоквартирного житлового будинку ( загальною площею - 3999,99 кв.м.) в межах орендованої земельної ділянки на розі вул. І. Білозіра. Позовні вимоги щодо укладання договору та додатку до договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська мотивовані наявністю переддоговірного спору із відповідачем . Юридичним фактом, що призвели до порушення права, позивач визначив дії по несвоєчасному укладанню договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерної - транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська. Відповідач вважає, що зазначена вимога із дотриманням встановленого законодавством строку позовної давності могла бути заявлена не пізніше 16.10.2010р., однак позовна заява подана позивачем 21.06.2011р. , що більше ніж на 8 місяців, що вказує на порушення строку позовної давності звернення до суду.
Суд, розглянувши подане клопотання, заслухавши з цього приводу пояснення представника позивача приходить до висновку про відхилення заявленого клопотання , у зв'язку з його безпідставністю .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Заявлені позовні позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 29.08.2006 року " Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Івано-Франківська" створено цільовий фонд соціально-економічного розвитку м. Івано-Франківська, а рішенням від 07.12.06 року затверджено Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста.
Згідно п. 1.2 Положення встановлено, що замовники будівництва залучаються до пайової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом договорів про пайову участь.
Також п. 2.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 р. встановлює, що дія Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста поширюється на всіх замовників будівництва, які здійснюють на території Івано-Франківської міської ради діяльність зі створення об'єктів будівництва.
Представник позивача зазначив, що оскільки п. 9.7 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.10.2007 р. № 494 ПП " Скою" надано дозвіл на будівництво багатоквартирного житлового будинку ( загальною площею-3999,99 кв.м.) в межах орендованої земельної ділянки на розі вул. І. Білозіра, від Товариства з обмеженою відповідальністю " Енергоінвест", на підставі їх звернення.
Після того, п. 9.4 рішення Виконавчого комітету від 16.10.2007 р. №494 внесено зміни та викладено в такій редакції : "Дозволено ПП "Скол" - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення ( загальною площею - 3999,99 кв.м. ) в межах орендованої земельної ділянки на розі вул. І. Білозіра.
Вказаним рішенням передбачено, що будівництво повинно здійснюватися на умовах угоди з Виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально-економічному розвитку міста".
Згідно з п. 3.1 проекту Договору замовник зобов'язаний сплатити попередній пайовий внесок в сумі 552 559,30 грн..
Листом Виконавчого комітету від 07.06.2011року №983/01-27/48в запропоновано відповідачу добровільно, у 10 денний термін від дня пред'явлення вимоги розглянути проект договору та підписати його.
Однак, станом на 17.06.2011р. відповідачем не вчинено жодних дій щодо укладення Договору.
Із посиланням на приписи Закону України "Про планування і забудову територій", Закон України "Про місцеве самоврядування в України" позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки укладення вказаного договору є обов'язковим на підставі Закону.
Представник відповідача позовні вимоги заперечує, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, такими що непідтверджені належними доказами, без посилань на належне позивачу право, яке на його думку порушено відповідачем, а так само без посилання на норми матеріального права, які порушені відповідачем, так само відсутнє у позовній заяві правове обґрунтування необхідності захисту порушеного права у спосіб, що передбачає чинне цивільне законодавство .
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ст. 40 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", яка регламентує порядок укладання подібного типу договорів.
ст. 40 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", яка регламентує порядок укладання подібного типу договорів.
Безпідставними вважає відповідач посилання позивача на рішення Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 року яким затверджено Положення "Про пайову участь замовників будівництва у формування цільового соціально-економічного розвитку міста, оскільки згідно норми п. 2 Розділу V" Прикінцеві положення Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних доказів, що дане "Положення" на момент звернення до суду приведено у відповідність і з вимогами Закону.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не подано жодних доказів чинності рішення Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 р.. Так, рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 30.07.2009 р. прийнято Положення " Про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку та інженерно - транспортної інфраструктури міста.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому суд керується наступним:
Згідно з ч . 3, 6 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він ґрунтований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Законодавство може передбачати обов'язкові умови таких договорів.
Згідно зі ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, і в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду, якщо це передбачене угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Таким чином, за законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору з таких підстав:
- укладення договору необхідне у сфері державних закупівель;
- обов'язковість укладення договору прямо передбачена законом;
- укладення договору випливає з попереднього договору;
- укладення договору передбачене будь-яким іншим договором;
- укладення договору випливає з умов мирової угоди, затвердженої судом.
Така обумовленість у законі має бути виписна в імперативній формі з прямою вказівкою на обов'язок відповідної сторони укласти договір. Відповідно до ст. 179, 187 ГКУ не є достатньою підставою для спонукання до укладення договору загальне посилання в законі на договірну форму регулювання тих чи інших правовідносин. Так, у постанові Вищого господарського суду України від 15.01.2008 р. у справі № 20/175 відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання укласти договір, оскільки ст. 5 Закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», на яку посилався позивач, не містить вказівок на обов'язковість укладення відповідних угод. Зокрема, ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону визначає, що порядок фінансування ЗМІ по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакції ЗМІ.
Отже, під укладенням договору на підставі закону розуміється імперативне застереження про це в законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання відповідно до частини четвертої статті 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території;
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування.
Закон України " Про планування і забудову територій" встановив обов'язок замовника, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір лише з внесенням до Закону зміст та доповнень, а саме ст. 27-1, яка набрала чинності лише 14.10.08р..
Безпідставними є посилання позивача на рішення Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 р., яким затверджено Положення Про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового соціально-економічного розвитку міста. Так, згідно норми підпункту 2 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Позивачем не подано жодних доказів, що дане " Положення" на момент звернення позивача до суду із позовною заявою приведено у відповідність із вимогами Закону.
Позивачем також не надано жодних доказів чинності рішення від 07.12.2006 року. Так, рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 30.07.2009 року прийняте Положення " Про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Суд також звертає увагу, що станом на день розгляду справи Закон України "Про планування і забудову територій" втратив чинність згідно із Законом від 17.02.11 року № 3038-VІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки на момент виникнення та існування спірних правовідносин Закон не містив обов'язку укладати договори про пайову участь. З огляду на приписи статті 19 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законом, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 19, 124 Конституції України, ст. 175, 177, 179, 187 Господарського кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закон України "Про планування і забудову територій", ст. 33, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємства "Скол" про укладання Договору та Додатку до договору (розрахунок розміру пайового внеску) про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Приватним підприємством "Скол", в редакції, запропонованій позивачем - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гриняк Б. П.
Повне рішення складено 15.08.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Дейчаківська О. С. 15.08.11