Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "09" серпня 2011 р.Справа № 20/5007/66/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гнисюка С.Д.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - довіреність № 110 від 01.06.2011р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свєлар" (м.Житомир)
до Комунального підприємства магазин "Ветеран" (м.Житомир)
про стягнення 1758,07 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Свєлар" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства магазин "Ветеран" про стягнення 1758,07грн. заборгованості з яких: 1679,67грн. - основна заборгованість, 15,53грн. 3% річних, та 62,87грн. - інфляційні нарахування.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.06.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20/5007/66/11.
В судовому засіданні представник позивача набав довідку №176 від 08.08.2011р. з якої вбачається, що в наслідок часткових проплат станом не день розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1479,67 грн. підтвердженням чого є банківська виписка.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням часткових проплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалися на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань передбачених договором поставки товару №СВ-0000715 від 03.01.2011р., в частині оплати за фактично отриманий товар у встановлений договором строк.
Також, на вимогу суду надав для залучення до матеріалів справи: копію свідоцтва про державну реєстрацію № 151816 від 28.11.2008 р., копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Свєлар"; оригінал довідку з ЄДР щодо себе та відповідача станом на 04.08.2011 р.; довідку № 1938 від 24.06.2011 р.; довідки № 50-4/5/51-1 від 27.07.2011 р., № 22/003-544 від 27.07.2011 р. про наявні рахунки у банку; підтвердження № 172 від 04.08.2011 р. про те, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; пояснення № 175 від 08.08.2011 р.; акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 р. по 05.08.2011 р., підписаний та завірений печатками обох сторін; копію протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Свєлар" від 09.07.2009 р.; копію наказу № 165-К від 10.07.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений судом, що підтверджується "повідомленням про вручення". Вимоги ухвали суду від 16.06.2011 р. не виконав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд, -
03.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свєлар" (далі позивач, постачальник) та Комунальним підприємством магазин "Ветеран" (далі відповідач, покупець) було укладено договір постачання товару № СВ-0000715 (далі договір) (а.с. 13).
У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 1.1 договору, постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору та додатків до договору, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
Предметом постачання є товар - продукти харчування в асортименті. Постачання здійснюється товарними партіями на підставі узгодженої з постачальником та належним чином оформленої заявки покупця. Товар передається покупцю виключно на підставі договору (п.1.2 договору).
В заявці покупець вказує: назва виду продукції, кількість по кожному виду продукції та іншу інформацію, яка формує ціну товару, терміни оплати та інші суттєві умови згідно з договором та додатками до договору, які є невід'ємною частиною вказаного договору (п. 1.3 договору).
Покупець (його представник) зобов'язаний перевірити до підписання видаткової накладної товар, що постачається, на відповідність ДЕСТу (ГОСТу), ТУ, та перевірити на наявність дефектів товарного виду, отримати на підтвердження якості сертифікат якості та відповідності (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору, всі необхідні документи, що підтверджують якість та кількість товару передаються покупцю в момент передачі партії товару. В накладних на отримання товару покупець (представник покупця) вказує, що товар належним чином упакований, по кількості та якості прийнятий (не прийнятий, в якій частині), зауваження відсутні (наявні).
Згідно із п. 3.1 договору, ціна товару визначається на підставі прайс-листів постачальника і вказується в заявці зробленій покупцем. Ціна товару формується на підставі видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору та (або) додатків до договору, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
На виконання договірних зобов'язань позивач поставив, а відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними: № СВ-0007925 від 09.02.2011р. на суму 829,67грн.; № СВ-0009443 від 16.02.2011р. на суму 377,40грн.; №СВ-0010796 від 23.02.2011р. на суму 132,16грн.; № СВ-0010797 від 23.02.2011р. на суму 340,44грн., які підписані представниками обох сторін та їх підписи скріплені печатками (а.с.10-12) (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні та їх копії містяться в матеріалах справи).
Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в готівковому або безготівковому порядку протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.
Сторони за згодою сторін можуть визначити інший можливий порядок проведення розрахунків, про що вносяться зміни до цього договору та укладається відповідний договір.
Відповідно до п. 3.3 договору, по письмовій домовленості розрахунок може проводитися шляхом товарообмінних операцій або взаємозаліком.
Днем здійснення оплати за поставлений товар, вважається день зарахування суми, яка підлягає оплаті на розрахунковий рахунок постачальника або внесення готівки в касу постачальника відповідальною особою покупця (або за дорученням покупця іншою особою). Відповідальність за дії довіреної особи несе покупець. Покупець зобов'язаний зберігати платіжні документи та касові чеки постачальника протягом 3 (трьох) років (п. 3.4 договору).
Датою приймання товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця або покупцем (п. 3.5 договору)
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав в наслідок чого на день подачі позову за останнім утворилась заборгованість в сумі 1679,67грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що наслідок часткових проплат після пред'явлення позову до суду, заборгованість відповідача станом на 09.08.2011р. становить 1479,67грн. підтвердженням чого є банківська виписка та довідка №176 від 08.08.2011р. про стан заборгованості відповідача не день розгляду справи.
Тому, з врахуванням п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 200,00грн. боргу за відсутністю предмету спору.
Відповідач позовні вимоги в сумі 1479,67грн. визнав, що підтверджується підписом уповноваженої особи в акті звірки взаємних розрахунків станом на 05.05.2011р.
Таким чином, на день розгляду справи у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 1479,67грн., що не заперечується відповідачем.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Крім того відповідно до ч.2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 1479,67грн. такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період з лютого 2011р. по травень 2011р. по накладній № СВ-0007925 від 09.02.2011р. на суму 32,96грн.; з лютого 2011р. по травень 2011р. по накладній № СВ-0009443 від 16.02.2011р. на суму 13,39грн.; з березня 2011р. по травень 2011р. по накладним №СВ-0010796 від 23.02.2011р. та № СВ-0010797 від 23.02.2011р. на суму 16,52грн. та 3% річних за період з 16.02.2011р. по 13.06.2011р. по накладній № СВ-0007925 від 09.02.2011р. на суму 8,05грн.; з 23.02.2011р. по 13.06.2011р. по накладній № СВ-0009443 від 16.02.2011р. на суму 3,44грн.; з 02.03.2011р. по 13.06.2011р. по накладній №СВ-0010796 від 23.02.2011р. на суму 1,13грн.; з 02.03.2011р. по 13.06.2011р. по накладній № СВ-0010797 від 23.02.2011р. на суму 2,91грн.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 15,39грн.; вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 0,14грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Розрахунок позивача інфляційних збитків є невірним, у зв'язку з чим судом було зроблено свій розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та за розрахунком суду розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача становить 52,19грн., а тому вимога про стягнення з відповідача збитків завданих інфляцією підлягає частковому задоволенню.
Відповідач позовні вимоги в сумі 1479,67грн. визнав, що підтверджується підписом уповноваженої особи в акті звірки взаємних розрахунків станом на 05.05.2011р.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. У частині стягнення 200,00грн. основної заборгованості суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства магазин "Ветеран" (10029, м. Житомир, вул. Московська, 54, ідентифікаційний код 20419929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свєлар" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 79, ідентифікаційний код 36270165) 1479,67грн. (одну тисячу чотириста сімдесят дев'ять гривень 67 коп.) - основної заборгованості, 15,39грн. (п'ятнадцять гривень 39 коп.) - 3% річних, 52,19грн. (п'ятдесят дві гривні 19 коп.) - інфляційних нарахувань, 89,77грн. (вісімдесят дев'ять гривень 77 коп.) - державного мита, 207,70грн. (двісті сім гривень 70 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 200,00грн. - основної заборгованості провадження у справі припинити.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяГнисюк С.Д.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек. з пов.)