25.07.11 р. № 23/64-63
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Тріодон” м. Донецьк
про стягнення 1 442, 76 грн.
Суддя М.І. Забарющий
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Запоріжжя, звернувся до суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Тріодон” м. Донецьк, лтд” м. Єнакієве, про стягнення 1 000 грн. боргу, 166, 64 грн. пені, 63, 12 грн. річних та 213 грн. інфляційних (всього 1 442, 76 грн., хоча в тексті позову в графі ”ціна позову” позивачем зазначена інша сума - 1 473, 42 грн.).
Відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
До позовної заяви в якості доказу сплати державного мита позивачем додано платіжне доручення № 89 від 08.07.2011р. на суму 105 грн. Вказане платіжне доручення суд не розцінює як належний доказ сплати державного мита, оскільки всупереч вимогам п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, цей платіжний документ не містить напису (помітки) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)", який скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Пунктом 31 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, передбачено, що: документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення; у разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи (п.12).
До позовної заяви в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем додано платіжне доручення № 90 від 08.07.2011р. на суму 236 грн., яке не містить відтиску печатки установи банку (на вказаному платіжному документі є лише відмітка про дату виконання платіжного доручення, а замість печатки проставлено штамп установи банку).
За таких обставин, платіжне доручення № 90 від 08.07.2011р. не є належним доказом сплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.57, п. п. 4, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовні матеріали повернути позивачу.
Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи, у т.ч. платіжні доручення від 08.07.2011р. № 89 та № 90.
Суддя Забарющий М.І.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >