Справа № 2-А-3073
2011 рік
10 червня 2011 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі : головуючого - судді Олексюк Т.І.
при секретарі - Цвіркун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з ОДР ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Рівненської області Романюка Володимира Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до інспектора ІДПС Романюка В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем 17 травня 2011 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ======= гривень за те, що 17 травня 2011 року о 13 годині 55 хвилин в м. Радивилів по вулиці О. Невського він, керуючи автомобілем порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Вважає притягнення до адміністративної відповідальності незаконним з підстав порушення відповідачем вимог ст. ст. 14-1, 245, 268 КУпАП, тому просив позов задовольнити.
В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідач не прибув, не повідомивши причини неприбуття, тому суд вважає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України справу слід вирішувати на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото -і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, однак у разі наявності обставин, які свідчать про вчинення правопорушення ПДР іншою особою, власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити відповідний орган, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення про те, хто дійсно в той час володів транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно п.1.11. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису»передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 12.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України за № 77 від 26.02.2009 року, встановлена необхідність фіксації правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів для забезпечення визначення суті правопорушення та чіткого зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходиться за кермом.
Згідно п. 12.6 цієї Інструкції підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС - вчинено низку порушень, а саме: в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не наведено будь-яких письмових доказів на підтвердження порушення позивачем ПДР; не дотримано вимог ст.ст. 7, 14-1, 33, 245, 251, 268, 283 КУпАП та вимог п.п.12.2, 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, п. п. 12.1, 12.6 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України за № 77 від 26.02.2009 року, а також вимог ст. 63 Конституції України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на встановленні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, ст.63 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 14-1, 33, 245, 251, 254, 258, 268, 280, 289 КУпАП, ч.2 ст.5 Закону України «Про міліцію», п.7.2, п.7.3, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, п. 2.11, 2.12, 12.1, 12.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 98, 128, 159, 160, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 092456 від 17 травня 2011 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1, а адміністративну справу щодо нього провадженням закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: