Справа № 2-1071/11
16.08.2011 Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючої судді І.В. Склярської
при секретарі А.С. Розум
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачів коштів отриманих за розписками та завданої моральної шкоди , посилаючись на те що, за пропозицією ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від ОСОБА_3 вона мала намір придбати квартиру площею 135,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 13.12.2009 року і на підтвердження своїх намірів купівлі квартири ОСОБА_1 в присутності свідків передала під розписку ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 15 000 дол. США. в якій остання зобов'язалась в строк до 31.01.2010 року підписати нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу квартири. Продажна вартість квартири за угодою про наміри склала 90 000 дол. США. У визначений час, договір між сторонами укладено не було з підстав зміни власника квартири за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 04.01.2010 року, а вартість квартири зросла до 100 000 дол. США. В подальшому ОСОБА_1 за розписками від 16.02.2010р., 13.05.2010р., 06.08.2010р. були передані грошові кошти у сумі 15 000 дол. США, 7500 дол. США, 2000 дол. США, ОСОБА_2, яка діяла за довіреністю від ОСОБА_4 В кінцевий термін, 11.08.2010 року, договір купівлі-продажу квартири так і не було укладено і в подальшому відповідачі відмовились його укладати, а кошти передані під розписки так і не були повернуті. На підставі цього просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову суму в розмірі 119 797,50 грн, стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 199 171, 25 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, стягнути в рівних частках з відповідачів грошову суму у розмірі 10 000,00 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнути з відповідачів в рівних частках на її користь судові витрати, а саме 1700,00 -судовий збір, 120,00 грн. - витрат на ІТЗ розгляду справи.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити на підставах, що у ньому зазначені, з урахуванням уточнень.
Під час розгляду справи за заявою представника позивача була здійснена заміна відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ОСОБА_3 З урахуванням норми ч.2 ст. 33 ЦПК України справа розглядалася з початку.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник позов визнали частково. ОСОБА_2 було надано письмові заперечення, згідно яких вона визнає тільки грошову суму в розмірі 19 500 дол. США, оскільки за розпискою від 13.12.2009 року нею фактично було отримано 10 000 дол. США, а не 15 000 дол. США. Розписка на 15 000 дол. США від 16.02.2010 відповідачкою не визнана повністю, її написання нею особисто відповідачкою та її представником не спростовується.
Відповідач ОСОБА_3 стосовно себе позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що гроші не отримував від ОСОБА_2, тривалий час знаходився в СІЗО та при вказаних обставинах не був присутній та повною мірою обізнаний, також довіреністю 22.10.2004року він не надавав право розпоряджатися, продавати квартиру, авансові платежі за яку були взяті ОСОБА_2., оскільки на час видачі доручення ця квартира ще не мала правовстановлюючого документа внаслідок об'єднання з двох в одну. Вважає, що вони , як цивілізовані люди повинні повернути гроші, але ті, які дружина брала за розписками, також пояснив, що вказані кошти не були витрачені в інтересах сім'ї.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, надані докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини дійшов до наступного.
Відповідачі по справі є подружжям з 04.05.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.123)
Представником позивача надані суду чотири оригінали розписок написаних ОСОБА_2 ОСОБА_1 про отримання відповідачкою від позивачки коштів, а саме:
розписка від 13.12.2009року на суму 15000доларів США; розписка від 16.02.2010року на суму 15000доларів США, розписка від 13.05.2010року на суму 7500 доларів США, розписка від 06.08.2010року на суму 2000 доларів США.
Сторонами не оспорюється, що квартира яка мала бути об'єктом купівлі-продажу, та авансовані платежі за продаж якої приймала ОСОБА_2 за розписками, належить одноособово ОСОБА_3, як придбана ним до шлюбу та в подальшому була об'єднана з кв.12 та 13 в кв.13.
Часткове повернення коштів позивачці, неотримання коштів по розписці від 16.02.2010року відповідачкою не доведено. Також суд не приймає до уваги пояснення відповідачки, що за розпискою від 13.12.2009р. п'ять тис. доларів вона передала ОСОБА_6 та Троцькому- свідкам за розписками, тому не повинна ці кошти повертати позивачці, оскільки ці пояснення свідчать про безумовне отримання відповідачкою коштів, якими вона в наступному розпорядилася за власним розсудом.
Також відповідачка пояснила, що отримана сума коштів в розмірі нею визнаним вона витратила на врегулювання різних питань, в тому числі для вирішення питання зняття арешту з квартири, а ні ОСОБА_3, а ні ОСОБА_5 кошти не передавала. Не отримання коштів ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_5 від ОСОБА_2 також не заперечується ОСОБА_3 та письмовими запереченнями ОСОБА_5. (а.с.71).
ОСОБА_2 не оспорюється написання нею всіх чотирьох розписок, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили отримання ОСОБА_2 тих коштів за розписками в яких вони розписувалися як свідки.
На роз'яснення судом ОСОБА_2 та її представнику норм ст..10, 60 ЦПК України в т.ч. щодо заявленя клопотання про призначення почеркознавчої експертизи за розпискою яка позивачкою не визнається, відмовилися про заявлення такого клопотання.
Клопотання ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи по розписці не було задоволено, оскільки ним не надані суду інші документи, зразки для проведення експертом такої експертизи.
Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з ОСОБА_3 кошти в сумі 119 797 грн.50 коп. не можуть бути задоволені, оскільки за розпискою як від 13.12.2009року та й інших, кошти він не отримував а ні від ОСОБА_2, а ні від позивачки .
Також суд вважає, що з відповідача ОСОБА_8 не можуть бути стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 199 171 грн. за іншими розписками наданими ОСОБА_2, оскільки вказані кошти отримувала ОСОБА_2, відповідачу їх не передавала, суду не доведено їх використання в інтересах сім'ї.
Посилання позивача на норми ст..237-239,526,570,611 ч.4,615,ч.2 ст.635 ЦК України, як на підставу позовних вимог спростовуються встановленими в судовому засіданні фактами та позивачем не доведені.
Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Разом з тим, ОСОБА_2 правочин по дорученням від ОСОБА_3 та від ОСОБА_4 не вчиняла. Обов'язок повернення коштів, які в якості авансу за майбутній продаж квартири отримала ОСОБА_2 покладено законом на особу, яка отримала авансовані кошти. Крім того, відповідачці та її представниці достовірно було відомо, що по кримінальній справі відносно ОСОБА_3 на вказану квартиру був накладений арешт, тому відчуженню до часу зняття арешту вона не підлягала.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 в сумах підтвердженнях документально.
Керуючись ст.. 237 ЦК України, ст..ст. 10,11,57-61,88,209,212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 195 289 грн. ( з розрахунку 24500 доларів США за курсом Нацбанку станом на 16.08.2011року 797,1000).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10-днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції.
СуддяІ. В. Склярська