Постанова від 21.06.2011 по справі 2-а/2218/5888/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продан Б. Г., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому, управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради,

про перерахунок пенсії та надання щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому, управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, про перерахунок пенсії та надання щорічної допомоги на оздоровлення .

Позивач, згідно позову, просить зобов'язати відповідачів перерахувати та виплатити йому пенсію у розмірі, передбачено ст.ст. 48, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши йому обчислення в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та додаткову пенсію відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.10.2010 р. по 18.04.2011 р.

Вирішуючи питання щодо розгляду позовних вимог позивача в частині проведення перерахунку та виплату пенсії як постраждалому в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС суддя виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суддею встановлено, що позивач є постраждалим в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією відповідного посвідчення, яке міститься в матеріалах справи і ніким не оспорюється. Положеннями статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") його віднесено до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до статті 51 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 5 мінімальних пенсій за віком. За таких обставин суддя вважає правильною та такою, що відповідає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , вимогу позивача про те, що він має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 5 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суддя приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету") , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Також суддя не бере до уваги посилання представників відповідачів, в поданих суду запереченнях, на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком. Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ) випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що не взяття до уваги положень ч. 2, 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 48, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій. Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому суддя приходить до висновку, що відмова відповідачів у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною. Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму відповідною статтею Законами України "Про Державний бюджет України " на 2007, 2008, 2009, 2010 р.р. було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, який і має застосовуватись під час проведення перерахунку пенсії та невиплати не донарахованої суми пенсії.

Керуючись ст.ст. 183-2, 256 КАС України, ст.ст. 8, 46, 55, 152 Конституції України, ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень статей 29,36 частини другої ст.56, частини другої ст.62, частини першої ст.66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, статей 98,101,103,111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов"язати управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, передбаченому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши її обчислення в розмірі 30% прожиткового мінімуму, відповідно до положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 18.09.2010 року.

Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат починаючи з 18.09.2010 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту отримання її копії.

Суддя : _______________

Попередній документ
17840089
Наступний документ
17840091
Інформація про рішення:
№ рішення: 17840090
№ справи: 2-а/2218/5888/11
Дата рішення: 21.06.2011
Дата публікації: 20.09.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: