справа №2/2218/5285/11
28 липня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого -судді Приступи Д.І.,
при секретарі -Вараниці Н.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи служби у справах дітей Хмельницької міської ради про визнання дій незаконними та спонукання до вчинення певних дій,
встановив:
позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та з врахуванням уточнень просить визнати дії ОСОБА_2 щодо відмови у наданні дозволу для виїзду сина ОСОБА_4 закордон у Республіку Болгарія на відпочинок на період з 12 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року протиправними та зобов'язати ОСОБА_2 надати дозвіл для виїзду сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок закордон у Республіку Болгарія на період з 12 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року. Мотивує тим, що ОСОБА_2, який є її колишнім чоловіком та батьком їх дитини ОСОБА_4 відмовляється надати дозвіл для виїзду ОСОБА_4 разом із матір'ю на відпочинок закордон у Республіку Болгарію. Вказує, що обгрунтованих підстав для даної відмови немає, а дії батька суперечать інтересам дитини.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та з врахуванням уточнення просить позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, вказує, що його відмова надати дозвіл для виїзду сина закордон пов'язана з тим, що він має побоювання стосовно того, що позивачка може залишитися разом із їхнім сином закордоном на постійне місце проживання.
Повноважний представник служби у справах дітей Хмельницької міської ради в судовому засіданні уточнені вимоги позивачки підтримав, вказуючи, що вони є достатньо обгрунтованими та відповідають інтересам дитини. Натомість відмова батька відпустити дитину на відпочинок є немотивованою.
Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову та необхідності його задоволення з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем. Після розлучення сторони проживають окремо, їх спільний син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із позивачкою.
Позивачка придбала в туристичній компанії путівку на відпочинок разом із сином у Республіці Болгарія строком з 13 серпня 2011 року по 27 серпня 2011 року, що підтверджується підтвердженням туристичної компанії «Ньюз Тревел». Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»та Закону України «Про оздоровлення дітей», позивачка звернулася до відповідача з проханням надати дозвіл для виїзду сина закордон. Проте останній відмовився надати такий дозвіл. В зв'язку з цим позивачка звернулася із відповідним позовом до суду.
Відповідно до п.2 ст.150 Сімейного кодексу України (надалі СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан.
Відповідно до ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»батьки зобов'язані дбати про створення умов для всебічного розвитку дитини в тому числі її фізичного розвитку.
Даючи оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку про відсутність обгрунтованих підстав у відповідача щодо відмови надати дозвіл для виїзду сина закордон разом із позивачкою. Твердження відповідача про те, що позивачка має намір залишитися закордоном не підкріплене доказами та спростовується наданими позивачкоюпідтвердженням туристичної компанії, з якої вбачається, що позивачка придбала путівки на відпочинок в Республіку Болгарія на період з 13 серпня 2011 року по 27 серпня 2011 року та довідкою ТОВ «Житниця Поділля»про те, що позивачка працює заступником директора з економічних фінансових питань. Пояснення свідка, що був допитаний за клопотанням відповідача, про те що він був свідком того, як позивачка висловлювалася про прагнення залишити Україну, не можуть бути підтвердженням того, що позивачка має намір не повернутися з відпочинку та залишитися на постійне місце проживання закордоном.
Окрім того, судом враховується думка представника служби у справах дітей Хмельницької міської ради, який не вбачає порушення інтересів дитини в разі його виїзду на відпочинок закордон у вказаний період та не має заперечень щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про охорону дитинства», СК України,
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати дії ОСОБА_2 щодо відмови у наданні дозволу для виїзду сина ОСОБА_4 закордон у Республіку Болгарія на відпочинок на період з 12 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року протиправними.
Зобов'язати ОСОБА_2 надати дозвіл для виїзду сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок закордон у Республіку Болгарія на період з 12 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Д.І. Приступа