Справа № 2-а/2218/10562/11
11 липня 2011 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в особі судді Сарбей О.Ф., розглянувши в м. Хмельницькому в приміщенні суду в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
02 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої йому основної пенсії як інваліду ІІ групи за період з 01.08.2010 року відповідно до норм ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, та мінімального розміру пенсії, який для інваліда ІІ групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії (по інвалідності ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи) за період з 05.06.2007 року, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої не може бути меншим ніж 75% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 06 червня 2011 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок його пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період часу з 05 червня 2007 року по 02 грудня 2010 року було залишено без розгляду
Відповідачу були вручені копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна у справі копія супровідного листа із відміткою відповідача про отримання. Відповідачем суду надані письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в позові, оскільки виплата пенсії позивачеві здійснюється в межах бюджетних асигнувань на підставі чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлено ІІ групу інвалідності з причини захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. На даний час він отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в заниженому розмірі.
Відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач як інвалід ІІ групи захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, має право на отримання основної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність вище зазначеного права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50 та 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене не може братись до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії, передбаченої ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірними, з огляду на що відповідача необхідно зобов'язати призначити позивачеві пенсію у розмірі не нижче: державної пенсії -не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - 75% мінімальної пенсії за віком.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 30.05.1997 року № 523; Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 9, 14, 86, 122, 158, 160, 163, 183-2, 256 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницький Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницький Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з 02 грудня 2010 року та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком з 02 грудня 2010 року - відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»розміру мінімальної пенсії за віком та з урахуванням фактично отриманих сум.
Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: