Справа № 1/2218/902/11
13 липня 2011 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарі Цибульському Д.В.,
з участю прокурора Лазарева В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого директором ТОВ "Мальма", раніше не судимого,
за ст.ст. 172 ч. 1, 172 ч. 2, 271 ч. 1 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальма", що розташоване в с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області, виконуючи адміністративно-розпорядчі та господарські функції з керівництва підприємством, використовуючи упродовж 2005 - 2011 років найману працю працівників, грубо порушив законодавство про працю та про охорону праці.
Так, в період 2005 - 2011 років до ОСОБА_1 з метою працевлаштування на ТОВ "Мальма" на різні посади звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 За усним погодженням ОСОБА_1 вказані особи приступили до виконання покладених на них відповідно до посад обов'язків.
Зокрема, ОСОБА_6 з січня 2005 року до 01 квітня 2011 року працювала на посаді кондитера, ОСОБА_3 з кінця лютого 2009 року до 16 березня 2011 року - на посаді фасувальниці, ОСОБА_4 з кінця серпня 2010 року до жовтня 2010 року - на посаді вантажника, після чого до 21 грудня 2010 року оператором макаронного пресу, ОСОБА_5 з початку лютого 2010 року до 22 березня 2011 року - оператором макаронного пресу.
Протягом вказаних періодів ці особи працювали в ТОВ "Мальма" без офіційного укладання трудових договорів, видання наказу директором ОСОБА_1 про їх прийняття на роботу та подальшого ознайомлення з ним, та без внесення відповідних відомостей в їх трудові книжки.
ОСОБА_1, грубо порушуючи законодавство про працю, в порушення вимог ст.ст. 24, 24-1, 48 КЗпП України, не уклавши трудової угоди з ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, використовував їх найману працю в зазначені періоди, при цьому щомісячно виплачуючи їм заробітну плату.
Разом з цим, ОСОБА_1 умисно, в порушенням вимог ст. 1, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. 6 - 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного у вказаний період), не проводив виплат обов'язкових внесків до пенсійного фонду України, фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професії" них захворювань, місцевих бюджетів за використання праці найманих працівників.
Внаслідок несплати до бюджету та інших фондів таких виплат, ОСОБА_1 позбавив ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права користуватись своїми законними основними трудовими правами, а саме: державними гарантіями в оплаті праці та соціальному захисті, правом на обрахування трудового стажу, правом на гарантований державою за рахунок сплати роботодавцем страхових соціальних внесків соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття та інших випадках, передбачених законом.
Крім того, наприкінці грудня 2004 року до ОСОБА_1 з проханням працевлаштування в ТОВ "Мальма" звернулась ОСОБА_8, яка є матір'ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5. За усним погодженням ОСОБА_1 ОСОБА_8 з кінця 2004 року до 01 квітня 2011 року працювала на посаді кондитера в товаристві.
На початку січня 2005 року до ОСОБА_1 з проханням працевлаштування в ТОВ "Мальма" звернулась ОСОБА_11, яка є матір'ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7. За усним погодженням ОСОБА_1 ОСОБА_11 з початку січня 2005 року до 01 квітня 2011 року працювала на посаді кондитера в товаристві.
Наприкінці квітня 2010 року до ОСОБА_1 з проханням працевлаштування в ТОВ "Мальма" звернулась ОСОБА_14, яка є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8. За усним погодженням ОСОБА_1 ОСОБА_14 з квітня 2010 року до 10 грудня 2010 року працювала на посаді фасувальника в товаристві.
ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 працювали в ТОВ "Мальма" без офіційного укладання трудових договорів, видання наказу директором ОСОБА_1 про їх прийняття на роботу та подальшого ознайомлення з ним, і без внесення відповідних відомостей в їх трудові книжки.
ОСОБА_1, грубо порушуючи законодавство про працю в порушення вимог ст.ст. 24, 24-1, 48 КЗпП України, не уклавши трудової угоди з ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, використовував їх найману працю у зазначені періоди, при цьому щомісячно виплачуючи їм заробітну плату.
Разом з цим, ОСОБА_1 умисно, в порушенням вимог ст. 1, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. 6 - 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного у вказаний період), не проводив виплат обов'язкових внесків до пенсійного фонду України, фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професії" них захворювань, місцевих бюджетів за використання праці найманих працівників.
Внаслідок несплати до бюджету та інших фондів вказаних виплат, ОСОБА_1 позбавив ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 права користуватись своїми законними основними трудовими правами, а саме: державними гарантіями в оплаті праці та соціальному захисті, правом на обрахування трудового стажу, правом на гарантований державою за рахунок сплати роботодавцем страхових соціальних внесків соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття та інших випадках, передбачених законом.
Окрім того, ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 13, 18 Закону України "Про охорону праці" допустив до роботи ОСОБА_14 без проведення з нею інструктажів з охорони праці, достовірно знаючи про цей свій обов'язок. 11 травня 2010 року о 18 год. під час виконання робіт по пакуванню цукру на "Установці пакувальній ИСУ", в механізмі запайки та обрізки пакунку застряг пакетик з цукром, ОСОБА_14 вирішила його поправити, а так як захисне огородження робочої частини установки не було надійно закрите, вона руками поправляла цей пакетик, не зупинивши при цьому установку. В цей момент спрацював механізм стискання та запаювання, притиснувши та обпікши пальці обох рук ОСОБА_14, чим останній були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді післяопікових ран м'яких тканин обох кистей.
В порушення зазначених норм законодавства про охорону праці, ОСОБА_1 також допустив до роботи ОСОБА_4 без проведення з ним інструктажів з охорони праці. 21 грудня 2010 року близько 03 години ОСОБА_4, заступивши на зміну оператором лінії по виробництву макаронних виробів, під час роботи виявив, що пішов брак тіста в тістомісі, в зв'язку з чим вирішив його забрати, підняв кришку тістоміса, при цьому свідомо рукою притиснув кінцевий вимикач щоб не зупинити процес, а іншою рукою поліз забирати брак тіста. В цей момент його вдарило валом по руці, в результаті чого йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді рани м'яких тканин в проекції 3-го п'яно-фалангового суглобу з переходом на 3-й палець правої кисті.
В суді ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та показав, що дійсно, будучи директором ТОВ "Мальма", упродовж 2005 - 2011 років за вищевказаних обставин грубо порушив законодавство про працю та про охорону праці.
Крім повного визнання підсудною своєї вини в судовому засіданні, винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується зібраними у справі доказами, які в судовому засіданні ніким з учасників судового процесу не оспорені.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, за ч. 2 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, та за ч. 1 ст. 271 КК України, як порушення вимог законодавчих актів про охорону праці службовою особою підприємства, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
При обранні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи, особу винного.
Суд враховує, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, що пом'якшує йому покарання. Обставин, що обтяжують покарання підсудному, не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 172 ч. 1, 172 ч. 2, 271 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 172 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу;
- за ч. 2 ст. 172 КК України - 1700 (одну тисячу сімсот) гривень штрафу;
- за ч. 1 ст. 271 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.
В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком чинності, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: