Справа № 11-82/08 р. Головуючий в 1 інстанції Квятковський М.С.
Ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Матвієнко Н.В.
м. Луцьк 26 лютого 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Матвієнко Н.В.
суддів Польового М.І., Матата О.В.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2007 року, -
Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Липини Луцького району Волинської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не судимий, -
- засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки..
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди.
Строк відбування покарання постановлено рахувати ОСОБА_1 з 04.12. 2007 року.
За вироком судуОСОБА_1 визнаний винним в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 07 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, без відповідного доручення на керування транспортним засобом, керуючи автомобілем БМВ-730 НОМЕР_1, рухаючись по пр. Соборності в напрямку пр. Перемоги в м. Луцьку, проявив безпечність, перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункті, не вибрав і не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, зіткнувся з автомобілем ЗАЗ-1102 НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть. В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням наслідків знаходяться порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.9 «а»; 12.3; 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи вини у вчиненні злочину та кваліфікації дій, посилається на те, що судом призначено йому надто суворе покарання. Просить врахувати визнання ним вини, щире каяття, сприяння органам слідства у розслідуванні справи, вчинення злочину вперше, відшкодування потерпілій матеріальної шкоди, наявність у нього на даний час на утриманні малолітньої дитини, і призначити покарання із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України.
Захисник ОСОБА_2 в апеляції в інтересах засудженого також наводить аналогічні мотиви і просить звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, або зменшити строк покарання, застосувавши ст. 69 КК України.
Потерпіла ОСОБА_3 в запереченні на апеляції посилається на те, що засудженийОСОБА_1не відшкодував їй всіх збитків, ухилявся від явки в суд протягом 5 років, не цікавився матеріальним становищем її та дитини, яка залишилася без батька, тому вважає апеляції безпідставними, а призначене йому покарання надто м'яким.
Пом. прокурора м. Луцька, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, в запереченні на апеляції вважає їх доводи безпідставними, тому просить їх залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, доповів суть апеляцій, засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували свої апеляції, потерпілу ОСОБА_3 та прокурора, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при зазначених у вироку обставинах ґрунтуються на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, і не оспорюються в апеляціях. Його дій вірно кваліфіковані судом за ст. 286 ч.2 КК України.
Призначаючи засудженому ОСОБА_1 мінімальне покарання, яке передбачено санкцією ч.2 ст. 286 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання та інші обставини справи. Призначене засудженому ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для призначення засудженого більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а також для звільнення його від будування покарання на підставі ст.75 КК України, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2007 року щодо нього - без змін.
Головуючий:
Судді: 1. 2 .