Справа №2-191/2008 рік
іменем України
25 квітня 2008 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря - Раковець Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Камінь-Каширської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права приватної власності на житловий будинок та права спільної сумісної власності на господарські будівлі
Особи, які брали участь у справі:
позивачі -ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Камінь-Каширська міська ради в особі її представника Заїки Сергія Вікторовича,
співвідповідачка - ОСОБА_3
установив:
У поданій до суду позовній заяві позивачі зазначають, що дід та баба ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуваючи в шлюбі в 1928 році побудували житловий будинок, що АДРЕСА_1, та нажили двоє синів - ОСОБА_6, батька позивача, та ОСОБА_7.
Під час Великої Вітчизняної війни ОСОБА_5 загинув, а його дружина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Ще за життя вона розділила належний їй житловий будинок між своїми синами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на дві рівні частини під номерами, відповідно 49/1 та 49/2.
Батько ОСОБА_1 після смерті матері в шестимісячний термін прийняв спадщину від неї, яка складається з житлового будинку, що АДРЕСА_1, шляхом фактичного вступу в володіння спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, батько позивача, помер.
Він, позивач, шляхом фактичного вступу в шестимісячний термін у володіння спадковим майном, прийняв спадщину в свою чергу від свого батька.
18.02.2002 року ним зареєстровано шлюб з позивачкою ОСОБА_2, під час якого вони поблизу успадкованого позивачем будинку побудували приміщення літньої кухні та сараю.
Через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове будинковолодіння батька він не може оформити спадщину через державну нотаріальну контору.
Зважаючи на зазначені обставини просять суд постановити рішення, котрим визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що АДРЕСА_1.
Крім цього, позивачі просять суд визнати за ними право спільної сумісної власності на приміщення літньої кухні та сараю, збудовані ними за час шлюбу біля спадкових будівель.
Судом до участі в розгляді даної справи як співвідповідачку залучено ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково та пояснив суду, що міська рада не заперечує проти визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, що АДРЕСА_1, який він успадкував від ОСОБА_6. В задоволенні позову позивачів про визнання права спільної сумісної власності на літню кухню та сарай просить відмовити у зв'язку з тим, що дані будівлі самочинно збудовані.
Співвідповідачка просить суд позовні вимоги сина задовольнити, так як вона від своєї частки у спадщині свого чоловіка відмовляється в його користь.
Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається з свідоцтва про народження позивача (а.с.13), його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Батько позивача ОСОБА_6 успадкував від своїх батьків -ОСОБА_5, який загинув в роки Другої світової війни, та ОСОБА_4, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, житловий будинок, що АДРЕСА_1, шляхом вступу в володіння спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер.
Відповідно до ст.525 ЦК України (в редакції 1963 року) з дня його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, яку шляхом постійного проживання на час смерті з спадкодавцем та шляхом вступу в володіння спадковим майном прийняли в рівних частках його дружина ОСОБА_3 та синОСОБА_1, позивач по справі, як спадкоємці першої черги за законом.
Зважаючи на це кожен із них набув право власності на Ѕ частки в спадкових будівлях, що АДРЕСА_1.
18 лютого 2002 рокуОСОБА_1 вступив в зареєстрований шлюб з ОСОБА_2, що стверджено копією свідоцтва про одруження (а.с.15).
За час перебування у шлюбі вони без належного дозволу і належно затвердженого проекту самовільно побудували літну кухню та сарай, що АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Зважаючи на це господарські будівлі, на які позивачі просять визнати право спільної сумісної власності, є самочинним будівництвом.
Згідно частина 2 згаданої статті, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Рішення виконкому Камінь-Каширської міської ради №32 від 15.01.2001 року про надання позивачу дозволу на будівництво літньої кухні (а.с.16), не є само по собі належним дозволом на будівництво.
Враховуючи це, позовні вимоги позивачів частині визнання права спільної сумісної власності на самочинно збудовані літню кухню та сарай, задоволенню не підлягають.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд з відповідача судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не стягує, оскільки міською радою право власності на спадкове майно не оспорюється.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.328, 331, 376 ЦК України ( в редакції 2003), суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частки житлового будинку, що по вулиці АДРЕСА_1, які він як спадкоємець за законом першої черги успадкував від свого батька - ОСОБА_6.
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Камінь-Каширської міської ради про визнання права спільної сумісної власності на самочинно збудовані АДРЕСА_1 літню кухню та сарай відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий - підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду О.Н. Гончарук