Справа № 2-237/08
17 березня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді Чернявскої Л.М.,
при секретарі Каланжовій Н.Ф.,
за участю: представника ВАТ «Чорноморська іграшка» - Казарновського О.Л., директора ЗАТ «Південний регіональний депозитарно - конвертаційний центр «Фондовий Б.А.Н.К.» - Грищенко Г.С., представника ТОВ «Союз -Агро» - Тарасенко Я.П. та представника ЗАТ ВО «Одеський консервний завод» - Барбула О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чорноморська іграшка» до Закритого акціонерного товариства Виробничого об'єднання «Одеський консервний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Агро», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Південний регіональний депозитарно - конвертаційний центр «Фондовий Б.А.Н.К.», ОСОБА_4 про переведенням прав та обов'язків покупця та визнання недійсним договору дарування акцій,
Відкрите акціонерне товариство «Чорноморська іграшка» звернулось до суду з позовом про переведення прав та обов'язків покупця та визнання недійсним договору дарування акцій. В обґрунтування заявлених вимог вказуючи, що товариство є власником 96 318 (дев'яносто шести тисяч трьохсот вісімнадцяти) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійский виноробний завод», що становить 19,26 % статутного фонду. Відповідач ОСОБА_1 є одним з акціонерів ЗАТ «Кілійський виноробний завод» та володів 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятисот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійский виноробний завод», що становило 33,3% статутного фонду. 3 листопада 2005 року відповідач ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу 166 500 (ста шістдесяти шести тисяч п'ятисот) простих іменних акцій номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн., емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», з відповідачем ОСОБА_2, який в подальшому подарував цей пакет акцій відповідачу ОСОБА_4.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представники ТОВ «Союз -Агро» та ЗАТ ВО «Одеський консервний завод» позов визнали в повному обсязі.
Директор ЗАТ «Південний регіональний депозитарно - конвертаційний центр «Фондовий Б.А.Н.К.» просив винести рішення на розсуд суду.
Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутністю, оскільки він не має можливості з'явитися до суду. Крім того, повідомив, що грошові кошти за акції ЗАТ «Кілійський виноробний завод», які за його довіреністю Пинті продав Капітану, він не отримував. (т.1 а.с.220)
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та перевіривши їх доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних, встановлених судом обставин.
В ході судового розгляду встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Кілійський виноробний завод» емітовано 500000 (п'ятсот тисяч) простих іменних акцій номінальною вартістю 0,5 грн., а статутний фонд складає 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. ВАТ «Чорноморська іграшка» є власником 96318 (дев'яносто шести тисяч трьохсот вісімнадцяти) простих іменних акцій, що становить 19,26% статутного фонду. ОСОБА_1 володів 166 500 (сто шістдесят шість тисяча п'ятсот) простих іменних акцій, що становило 33,3% статутного фонду. ЗАТ ВО «Одеський консервний завод» є власником 133 095 (ста тридцяти трьох тисяч дев'яносто п'яти) акцій, що складає 26,62% статутного фонду. ТОВ «Союз-Агро» є власником 96318 (дев'яносто шести тисяч трьохсот вісімнадцяти) простих іменних акцій, що становить 19,26% статутного фонду. ОСОБА_2. є власником 915 (дев'ятисот п'ятнадцяти) простих іменних акцій, що становить 0,183% статутного фонду. ОСОБА_3. є власником 25 (двадцяти п'яти) простих іменних акцій, що становить 0,005% статутного фонду.
03 листопада 2005 року відповідач ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу №К 05/11-02 відповідно до умов якого він продав 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн., відповідачу ОСОБА_2. за 10 000 (десять тисяч) гривень, тобто значно дешевше їх номінальної вартості. (т.1 а.с. 60-63)
23 лютого 2006 року ОСОБА_2. подарував ці акції відповідачу ОСОБА_4., про що свідчить договір дарування від 23 лютого 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрований в реєстрі за № 1512. (т.1 а.с. 65)
До укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 не сповіщав інших акціонерів товариства про свій намір здійснити відчуження належних йому акцій та про умови такого відчуження.
Відповідно до с ч.3 ст. 81 Господарського кодексу України акціонери закритого акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
У рішенні Конституційного суду України від 11 травня 2005 року №4-рп/2005 (у справі про права акціонерів ЗАТ) вказано, що як випливає зі змісту частини третьої статті 81 Господарського кодексу України переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, є однією з головних ознак, за якими акціонерне товариство вважається закритим.
Оскільки правовідносини виникли в період дії Закону України «Про власність» № 697-XII, тому суд при розгляді справи керується положеннями цього Закону.
Стаття 4 Закону України «Про власність» встановлює, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном (пункт 1), але, здійснюючи свої права, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави (абзац перший пункту 5).
Акції згідно з пунктом 1 статті 13 Закону України «Про власність» є об'єктами права приватної власності, і відповідно до положень статті 41 Конституції України суб'єкт права власності на акції має право ними володіти, користуватися і розпоряджатися, тобто може без обмежень їх продавати, обмінювати, дарувати, заставляти, заповідати тощо.
Водночас зі змісту положень цієї статті та статті 13 Конституції України вбачається, що право власності певною мірою може бути обмежено, оскільки використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Тобто юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законом. Отже, саме законом може бути встановлений особливий порядок діяльності суб'єктів, об'єктом права власності яких є, зокрема, акції, і тільки закон може встановлювати щодо нього певні обмеження та покладати на таких суб'єктів (власників акцій) додаткові обов'язки.
Такі обмеження і обов'язки випливають, з положень Закону України «Про господарські товариства»: акції ЗАТ не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі (частина перша статті 25); учасники товариства зобов'язані додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства (пункт «а» статті 11); виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю (пункт «б» статті 11); нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами (пункт «г» статті 11); засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами (частина друга статті 26) та ін. Переважне право купівлі акцій ЗАТ саме акціонерами передбачено частиною третьою статті 81 Господарського кодексу України.
Переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами цього товариства, не є обмеженням права власника акцій володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки, підписуючи в межах чинного законодавства України установчі документи ЗАТ, акціонер добровільно погоджується на встановлення особливого порядку відчуження об'єктів своєї власності, беручи при цьому на себе відповідні зобов'язання.
Приписи закону щодо переважного права акціонерів ЗАТ на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства, не обмежують права власника на розпорядження своєю власністю, а встановлюють за його ж згодою особливий порядок її відчуження. Якщо ж особи, які мають переважне право на придбання акцій, запропонують нижчу ціну за акції або вимагатимуть їх відчуження за цінами, нижчими від ринкових, то власник акцій вправі їх відчужити за ринковою ціною, тобто це право не є абсолютним.
Відповідно ст. 362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.
Відповідно до ч.4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.
Виходячи з того, що відповідачем ОСОБА_1 не було додержано встановленого законом порядку продажу акцій ЗАТ, суд вважає, що це привело до порушення прав інших акціонерів, зокрема позивача. З огляду на викладене суд вважає за необхідне позов задовольнити та перевести на Відкрите акціонерне товариство «Чорноморська іграшка» права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу №К 05/11-02 від 3 листопада 2005 року відповідно до умов якого ОСОБА_1 продав 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн. ОСОБА_2. за десять тисяч гривень.
Таким чином, відчуження 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод» ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було виконано з порушенням права привілеєвої купівлі, оскільки продавець не повідомив інших співвласників про намір продати свою частку.
На підтвердження реальної можливості здійснити право привілеєвої купівлі 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих позивачем - Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн. Відкритим акціонерним товариством «Чорноморська іграшка» була внесена сума 10 000 (десять тисяч) гривень на депозит, згідно ухвали суду від 24 січня 2007 року за платіжним дорученням № 29 від 06 лютого 2007 року.
Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними» від 28 квітня 1978 р. зі змінами від 25 грудня 1992 року слід виходити з того, що визнання правочину недійсним можливе і в інших випадках порушення право чином особистих або майнових прав суб'єктів цивільного права, навіть якщо для них не встановлені спеціальні правила визнання правочину недійсним.
Таким чином, підстава набуття ОСОБА_2 права власності на 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод» відпала, тому договір дарування від 23 лютого 2006 року за реєстровим № 1512, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5., згідно якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_4прийняв в дар ці акції визнається судом недійсним.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6,7, 8, 10, 11, 14, 60, 208 - 215, 225 ЦПК України, суд -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Чорноморська іграшка» задовольнити.
Перевести на Відкрите акціонерне товариство «Чорноморська іграшка» права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу № К 05/11-02 від 3 листопада 2005 року відповідно до умов якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн. за 10 000 (десять тисяч) гривень.
Визнати недійсним договір дарування 166 500 (ста шістдесяти шести тисяч п'ятисот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», укладений 23 лютого 2006 року, між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарований), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5., реєстровий номер № 1512.
Повернути сторони в первинний стан.
Зобов'язати ЗАТ «Південний регіональний депозитарно - конвертаційний центр «Фондовий Б.А.Н.К.» зарахувати 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) простих іменних акцій, емітованих Закритим акціонерним товариством «Кілійський виноробний завод», номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн. на рахунок в цінних паперах, що належить Відкритому акціонерному товариству «Чорноморська іграшка».
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чорноморська іграшка» на користь ОСОБА_2 10 000 (десять тисяч) гривень, сплачених ним за договором купівлі-продажу №К 05/11-02 від 3 листопада 2005 року, за рахунок коштів, внесених ВАТ «Чорноморська іграшка» на депозит згідно ухвали суду від 24 січня 2007 року за платіжним дорученням № 29 від 06 лютого 2007 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Приморського районного
суду міста Одеси Чернявська Л.М.