Рішення від 10.04.2008 по справі 2-2273/2008

Справа № 2-

2273

2008 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ

10 квітня 2008 року Ялтинський міський суд АР Крим

в складі: головуючого - Руденко В.В.

при секретарі - Корневій Г.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну

справу

за позовом ОСОБА_1 до спільного підприємства у формі

товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвест» про визнання

приміщень житловими та реєстрацію житлових приміщень (квартир),

встановив:

позивач просить суд визнати житловими (квартирою) належні йому на

праві приватної власності апартаменти за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень:

16-1 площею 29,8 кв.м.;16-2 площею 10,3 кв.м.;16-3 площею 9,1 кв.м.;16-4

площею 2,3 кв.м.; 16-5 площею 4,8 кв.м., та зареєструвати в комунальному

підприємстві «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» вказані приміщення

в якості житлових приміщень (квартири). Одночасно він просить стягнути з

відповідача на його користь судові витрати в сумі 1 538 гривень 50

копійок, що складаються з судового збору - 8 гривень 50 копійок,

інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в суді - 30 гривень;

витрат на юридичну допомогу - 1 500 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач пропонував та продав йому

вказані приміщення , як окрему квартиру. При огляді приміщень він бачив ,

що це саме окрема ізольована квартира. Призначення приміщень в

придбаних ним апартаментах свідчать про належність їх до житлової

квартири. З технічної точки зору приміщення відповідає всім вимогам

житлового фонду. Однак в самому договорі купівлі - продажу від 23 лютого

2006 року вказано, що він купив 92\ 10 000 частини фітнес - центру

літер «А» які є нежитловими приміщеннями - апартаментами № 16 загальною

площею 56,3 кв.м., з прилеглим балконом літер «а5» .

Після отримання ним в 2007 році свідоцтва про право власності на

придбані приміщення - апартаменти виявилось, що його права як покупця

були суттєво порушені .

Він та члени його сім'ї не можуть зареєструватись за адресою придбаних

апартаментів. Він не може самостійно укласти договори з підприємствами

на водопостачання , енерго та теплозабезпечення, послуги зв'язку та інше.

До того же оплата за надання цих послуг для житла набагато нижча ніж

для нежитлових приміщень - апартаментів, що впливає на його сімейний

бюджет. Вказане нерухоме майно він не може використовувати як заставу

для укладення кредитного договору.

Переведення апартаментів в житло не порушує нічиїх інтересів , а лише

відновлює його права.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та підтвердив, що

придбані позивачем у власність апартаменти повністю відповідають вимогам

житлового фонду і є фактично окремо - ізольованою квартирою.

Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних

свобод людини (Рим 04 листопада 1950 року) ратифікованої Верховною

радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо

його цивільних прав і обов'язків або встановлення обґрунтованості будь

якого кримінального обвинувачення , висунутого проти нього , має право

на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку

незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури

з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль.

Конвенція про захист прав і основних свобод являється

складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права та свободи громадян

захищаються судом.

Це означає, що суд не може відмовити у правосудді , якщо

громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають , що їхні

права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються

перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та

свобод.

Ці положення Конвенції та Конституції України відтворені в ст.

4 Цивільного процесуального кодексу України про захист судом прав, свобод

і інтересів фізичних та юридичних осіб у спосіб , визначений

законодавством України.

Судом встановлено, що позивач по договору купівлі - продажу від

23 лютого 2006 року придбав у спільного підприємства у формі

товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвест» - відповідача по

справі, 92\10 000 частини будівлі , розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Будівля зареєстрована в

бюро технічної інвентаризації м. Ялти як «фітнес - центр». Придбані у

власність позивачем приміщення в договорі купівлі - продажу вказані як

апартаменти № 16 загальною площею 56,3 кв.м., та складаються з приміщень

16-1 площею 29,8 кв.м.; 16-2 площею 10,3 кв.м; 16-3 площею 9,1 кв.м.; 16-4

площею 2,3 кв.м.; 16-5 площею 4,8 кв.м.

Вказані апартаменти розташовані на другому поверсі багатоповерхового

будинку. Окрім позивача власниками аналогічних нежилих приміщень -

апартаментів є багато інших фізичних осіб. Сам фітнес - центр є

власністю відповідача. Будівля розташована на земельній ділянці , яка

знаходиться в оренді відповідача строком на 50 років по договору оренди

з Ялтинською міською радою від 22 лютого 2002 року.

Право власності позивача на придбане ним приміщення - апартаменти

ніхто не оспорював.

Згідно реклами, розповсюдженої відповідачем через своє рекламне

агентство «Нерухомість в Криму» , позивачу , як і іншим власникам

пропонувалось для придбання у власність елітне житло в конкретному

будинку.

Саме в якості житла відповідач запропонував позивачу для

придбання у власність апартаменти АДРЕСА_1.

В акті державної приймальної комісії по прийому в експлуатацію

закінченого будівництвом об'єкту від 17 листопада 2005 року ,

зареєстрованого в інспекції Державного архітектурного будівельного

контролю м. Ялти 25 листопада 2005 року та затвердженого рішенням

виконкому Ялтинської міської ради 24 листопада 2005 року за № 1708

вказано, що для прийняття в експлуатацію було пред'явлено саме

житловий будинок. В цьому же акті в таблиці № 2 йдеться про типи

квартир в будинку, про наявність комунікацій необхідних для експлуатації

саме житлового будинку ( гаряче та холодне водозабезпечення, каналізація,

теплозабезпечення, газо - та енергозабезпечення, зв'язок).

З цим актом позивача, як покупця ознайомили представники відповідача ще

на стадії переговорів про придбання ним квартири - апартаментів.

Призначення придбаних позивачем приміщень свідчить, що це не що

інше, як звичайна квартира. До її складу входять зала , спальня , туалет,

ванна, коридор, балкон, тобто приміщення які, характеризують їх

належність саме до житлового приміщення - квартири. Приміщення повністю

ізольовано від інших апартаментів, має свій окремий індивідуальний вхід.

З технічної точки зору воно відповідає всім встановленим вимогам

житлового фонду.

Відповідно до висновку Ялтинського бюро технічної інвентаризації

про видачу свідоцтва власності та рішення виконавчого комітету

Ялтинської міської ради № 426 від 22 березня 2007 року позивачу, як і

іншим набувачам права власності в будинку № 4 в парку ім. Гагаріна

видані свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення апартаменти.

В 2007 році позивачу було видано свідоцтво про право власності

на придбані ним приміщення як на апартаменти.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти,

користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Це положення Конституції України закріплено і в ч. 1 ст. 317

Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї норми зміст права

власності складається з трьох правомочностей власника: 1) права

володіння; 2) права користування; 3) права розпорядження;

Право розпорядження полягає в юридичній можливості власника визначати

фактичну і юридичну долю речі.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним

права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 Цивільного

кодексу України), в тому числі і шляхом звернення з відповідним позовом

про захист права власності.

Судом встановлено, що продажею позивачу апартаментів як нежилих

приміщень були порушені суттєво його права як власника.

У відповідності до ст. 4 Житлового кодексу України житловий фонд

включає: житлові будинки (частини будинків), квартири , які належать

громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд).

В діючому законодавстві України відсутнє таке поняття як апартаменти.

Позивач та члені його сім'ї не можуть бути зареєстровані за адресою

придбаних приміщень - апартаментів . Він не може самостійно укласти

договори з підприємствами про надання побутових послуг ( водопостачання,

та водовідведення , енерго - та теплозабезпечення, послуги зв'язку та

інше. Тарифи оплати цих послуг для житлових приміщень набагато нижчі

ніж тарифи на ці послуги для нежитлових приміщень. Позивач не може в

повному обсязі розпоряджатись своєю власністю , в тому числі оформити

кредитні договори, використовувати свою власність як заставу.

Переведення нежитлових приміщень - апартаментів в житлові приміщення -

квартиру не порушує прав і інтересів відповідача та інших співвласників

будівлі. При цьому не змінюється і призначення землі . переданій в

оренду відповідачу , оскільки відповідач залишається власником фітнес -

центру , для функціонування якого йому була передана в оренду земельна

ділянка.

Підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення на його користь з

відповідача судових витрат у сумі 1538 гривень 50 копійок, які

складаються : з судового збору у сумі - 8 гривень 50 копійок, витрат

на інфомаційно - технічне забезпечення розгляду справи - 30 гривень,

витрат на юридичну допомогу - 1 500 гривень. Ці вимоги позивачем

підтверджені відповідними платіжними документами та визнані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої

ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і

документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 8, 11, 60, 214, 215

Цивільного процесуального кодексу України ; ч. 1 ст. 41, ст. 55

Конституції України; ст. 4 Житлового кодексу України ; ст. ст. 16, 317,

391 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

1) позов ОСОБА_1 до спільного підприємства у формі

товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвест» про визнання

приміщень житловими та реєстрацію житлових приміщень (квартир) -

задовольнити .

2) визнати житловими (квартирою) належні ОСОБА_1

на праві приватної власності апартаменти № 16 розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 , що

складається з приміщень: 16-1 площею 29,8 кв.м.; 16-2 площею 10,3 кв.м.;

16-3 площею 9,1 кв.м.;16-4 площею 2,3 кв.м.; 16-5 площею 4,8 кв.м.

3) зареєструвати в Комунальному підприємстві «Ялтинське бюро технічної

інвентаризації» в якості житлових приміщення (квартири) належні ОСОБА_1 апартаменти № 16 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з

приміщень: 16-1 площею 29,8 кв.м.; 16-2 площею 10,3 кв.м.; 16-3 площею 9,1

кв.м.; 16-4 площею 2,3 кв.м.; 16-5 площею 4,8 кв.м.

Стягнути з спільного підприємства у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «Центрінвест» на користь ОСОБА_1

судові витрати у сумі 1 538 ( одна тисяча п'ятсот тридцять вісім)

гривень 50 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд

АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. ст.

294, 296 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення набрало законної сили 22 квітня 2008 року.

Суддя : (підпис) з оригіналом згідно

Суддя:

секретар:

Попередній документ
1780145
Наступний документ
1780147
Інформація про рішення:
№ рішення: 1780146
№ справи: 2-2273/2008
Дата рішення: 10.04.2008
Дата публікації: 07.07.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: