91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.06.08 Справа № 01-10/15-123.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали за позовом
Малого приватного підприємства «Ю.М.М.», м. Рубіжне Луганської області
до Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області
про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- визнати позивача власником недобудованого нерухомого майна (літньої площадки та прибудови до кафе «Тебріз», розташованого за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94-а).
Розглянувши матеріали позову, суд встановив:
До позовної заяви, одержаної господарським судом Луганської області 19.06.2008р., не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Так, відповідно до підпункту «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-I\/, що набули чинності до подачі позовної заяви) розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Згідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.
Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.
У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.
Позивачем платіжним документом від 12.06.2008р. № 31 державне мито сплачено у розмірі 85 грн. 00 коп., тобто за вимогу немайнового характеру, тоді як вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру. В такому разі державне мито за таку вимогу складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.
Керуючись п. 4 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.
2.Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Додаток (тільки позивачу): -на “64» аркушах, у тому числі платіжний документ від 12.06.2008р. № 31 про сплату державного мита, платіжний документ № 30 від 12.06.2008р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
Є.Ю.Пономаренко