ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
01 липня 2008 р.
Справа № 8/63
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Шіляк Марини Анатоліївни
при секретарі Феденько Наталії Михайлівні
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002
до відповідача: ТзОВ Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення коштів в сумі 21 299,05грн.
За участі представників:
Від позивача: Ходикін М.М. -керівник юридичного відділу ВАТ «МТЕЦ», довіреність №09/07 від 08.01.08
Від відповідача: представники не з'явилися.
ВСТАНОВИВ: до господарського суду подано позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 21 299,05грн.
Ухвалою від 10.06.08 порушено провадження у справі та призначено до розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умов укладеного з позивачем договору про постачання електроенергії №2980 від 01.10.07, а саме не здійснив в повному обсязі оплату за отриману теплову енергію, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 9099,45 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, відзиву на позов суду не подав.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін встановив, що 01.10.2007р. між ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит»укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2980.
Відповідно до укладеного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
На виконання умов договору за період з жовтня 2007 року по квітень 2008 позивачем поставлено теплової енергії на загальну суму 22489,42 грн., про що свідчать рахунки за теплову енергію за період з 01.10.07 по 30.04.08 за №2980 отримані відповідачем згідно реєстрів вручення кінцевих рахунків і актів прийому-передачі теплової енергії за жовтень-квітень.
На момент подання позову відповідачем, згідно договору, було виконано зобов'язання по оплаті за отриману теплову енергію в розмірі 13389,97грн., про що свідчать платіжні доручення №150 від 21.11.07, №175 від 29.01.08, №9 від 30.01.08 та №103 від 12.02.08. Відповідно до змісту позовної заяви від 22.05.08 з додатками, за відповідачем, рахувалася заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію на суму 9 099.45грн. Проте, відповідачем 04.06.08, на підставі долученого до матеріалів справи платіжного доручення №4, було перераховано на рахунок позивача залишок заборгованості у вищевказаному розмірі, таким чином погасивши її в повному обсязі.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи факт погашення відповідачем заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію в повному обсязі, підтверджений платіжним дорученням №4 від 04.06.08, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині 9099,45 грн. основного боргу.
Згідно п.6.3 договору споживач зобов'язаний сплатити за 20 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем порушено строки оплати за поставлену позивачем теплову енергію.
Згідно п. 7.4.2. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»., що складає - 11303,52 грн. (за період з грудня 2007. по 20 травня 2008р.).
У відповідності до розрахунку індексу інфляції, процентів за користування коштами та неустойки станом на 20.05.08 за прострочення платежів по рахунках №2980 за теплову енергію за період з 01.10.07 по 30.04.08 відповідач повинен сплатити позивачу 104,16 грн - загального розміру нараховних процентів за користування коштами, 791,92 грн інфляційних втрат та 11303,52 грн. пені.
Суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня)
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із п. 7.4.2 договору 01.10.07 сторонами визначений розмір пені, який на момент прострочення становив 1% від суми, належної до сплати, за кожен день прострочення.
Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення процентів за користування коштами позивача, інфляційних втрат, а також пені. Розрахунок нарахувань позивача відповідає законодавству України та матеріалам справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 44, 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29 р\р 260030200043 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», МФО 380054, ЄДРПОУ 31524633 на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль", 54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966, р/р 260087868 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль", МФО 326182. - 791,92 грн. інфляційних втрат, 104,16 грн. - 3 % річних, 11 303,52 грн. пені, 212.99 грн. державного мита, 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забеспечення судового процесу.
В решті позову провадження припинити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Шіляк Марина Анатоліївна
рішення підписане 01.07.08
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Треф'янчин Андрій Михайлович